Колись нащадки питатимуть про наші часи: «Що це було?». Зараз ми самі не маємо відповіді на купу актуальних питань
Вбивства тижня
Про мертвих говорять або добре, або мовчать. Застрелені одіозні буцім політик Калашников і буцім письменник Бузина згідно з таким принципом мали би бути оповиті цілковитою тишею. Але треба повідомити, бо ввійдуть в історію не тим, що перший бився з журналістами і координував пересування «тітушок» за часів Революції гідності, а другого перманентно туцали пенсіонери на заходах, де він мав необережність з'явитися. Запам'ятаються вони тим, що хапнули пару куль за нез'ясованих обставин біля дверей своєї хати. Компетентні національні органи кажуть, що слідство триватиме довго, що в перекладі означає: розкриття малоймовірне.
На традиційне питання «Cui prodest?» відразу відповів президент сусідньої держави-аґресора, який чомусь взнав про вбивство Бузини чи не раніше за київських міліціянтів. Путін пояснив, що в Україні відстрілюють опозиціонерів, бо тут хунта, а потім буде ще гірше.
Ґротескні персонажі можуть стати рядком в майбутніх підручниках історії
Антикорупційне тижня
Перше президент Порошенко зазначав, що боротьба з корупцією зараз не менш важлива для України, ніж боротьба за суверенітет і територіальну цілісність, й наголошував, що покладає великі сподівання на ефективність роботи Національного антикорупційного бюро. Потім бюро таки отримало свого шефа, яким став Артем Ситник, і всі корупціонери мали б запастися памперсами.
Потім стало відомо, що новопризначений керівник новоствореної структури має шлейф у вигляді співпраці з Юрієм Гайсинським, який був і прокурором Київської області, і тестем неадекватного харківського мера Геннадія Кернеса.
Про обсяг роботи, який Бюро має виконати, говорити можна до грецьких календ, але процес створення цієї структури і призначення її начальника дає поживу для стриманого песимізму.
Артем Ситник долатиме корупцію в країні, де вона є національним видом спорту
Антирадянське тижня
«Профільна комісія одноголосно підтримала проект рішення Київради про заміну комуністичної символіки. Сьогодні зранку, ще до початку сесії Київради, відвідав комісію з питань власності, на якій захищав свій проект рішення "Про заміну комуністичної символіки на будівлях та спорудах комунальної власності територіальної громади м. Києва"», — так написав у Facebook член бюджетної комісії Київради, депутат Олександр Вовченко. Тим часом повалили кілька пам'ятників Леніну в Харкові і Краматорську, але як у столиці до 24 серпня поточного року ліквідують всі згадки про комуністичне минуле — залишається незрозумілим. Відпилювати «болгаркою» зірки на будинках, що стоять на Хрещатику, ще якось можливо, а вишпортати серпи і молоти на мостах буде важко, бо їх надто багато.
Герб пасувало б спиляти
Архіви тижня
Голова національого Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович повідомив, що в Законі про доступ до архівів КДБ передбачено створення окремого Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті як головного розпорядника архівної інформації репресивних органів.
Крім того, історик пообіцяв, що протягом року жертви репресій можуть заборонити доступ до документів, які стосуються безпосередньо до них. «Закон передбачає рік перехідного періоду, щоб жертви тоталітарного режиму скористалися своїм правом написати заяву і заборонити доступ до матеріалів справи», — пояснив В'ятрович.
Рух довкола створення нової структури перетворився на тему про майбутній пошук колишніх сексотів КДБ. В'ятрович нагадав, що розсекречення архівів протягом 1990–2000 років відбулося у 12 країнах. «Обсяг роботи дуже великий, але нас надихає, що такі операції успішно відбулися в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії і так далі», — сказав історик. Будемо чекати нових ліквідацій.
Там має бути багато