Лепра – одна з найстаріших хвороб людства. Це виявили науковці, порівнюючи геноми двох патогенів прокази. Аналіз засвідчив: обидва мали спільного предка, який, імовірно, спричиняв такі самі симптоми в пращурів людей, що жили 14 мільйонів років тому. Результати розвідки пропонують нові погляди на еволюцію однієї з найдавніших болячок людства, розповідають учені в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Mycobacterium leprae
Проказа – під таким іменем відома лепра, адже в середньовічній Європі хворих на цю хворобу вважали прокаженими через небезпеку зараження. Сьогодні лепра для багатьох – тільки назва: від XVI ст. зафіксували лише кілька випадків захворювання. В Індії чи Бразилії, натомість, хвороба дає про себе знати порівняно часто.
Інфекційне захворювання спричинює бактерія, воно проявляється сильним ураженням шкіри й слизових оболонок, нерідко уражені ділянки загноюються. Болячка може вражати також нервові клітини, через це заражені перестають відчувати пальці, стопи й інші частини тіла, не помічаючи кровотеч чи поранень.
Донедавна думали, що за інфекцію відповідальна виключно бактерія лепри Mycobacterium leprae, але 2008 року вчені знайшли інший, раніше невідомий штам: Mycobacterium lepromatosis. Цю форму вважають родичем класичного патогена прокази, він викликає вкрай рідкісну, але дуже аґресивну форму хвороби, яку називають лепроматозом. Вона здебільшого поширена серед мешканців Центральної Америки.
Нещодавно Йоганес Краузе (Johannes Krause) з Тюбінгенського університету (Німеччина) й Стюарт Коул (Stewart Cole) з Федерального технологічного інституту в Лозанні (Швейцарія) у процесі генетичного дослідження детальніше дослідили бактерію лепроматозу.
Збудники лепри чи лепроматозу виростити дуже складно, адже в процесі еволюції вони так сильно пристосувалися до свого господаря, що без нього вижити не можуть. Так, науковці взяли бактерію M. Lepromatosis зі зразка тканини мексиканського пацієнта, хворого на лепроматоз. Вони змогли розшифрувати геном і порівняти його з уже відомим геномом M. Leprae.
Порівняння геномів засвідчило: ці два патогени порівняно сильно відрізняються своїм ДНК, проте мають спільного предка, що жив приблизно 10 мільйонів років тому. Отже, хвороби, подібні до прокази, належать до найстаріших взагалі, розповідають учені. Вже перші пращури людини мали до діла з лепроподібними патогенами.
Обидва досліджені штами бактерій розділилися приблизно 13,9 млн. років тому і з плином часу втрачали наступні гени – хоча й кожен у різних ділянках геному. «Ми виходимо з того, що обидва патогени з часом пристосувалися до своїх жертв і позбулися генів, яких більше не потребували», – каже Коул.
Здійснений аналіз показує, що M. Lepromatosis, як і M. Leprae, має здатність інфікувати нервову тканину. «З огляду на те, що обидві хвороби спричиняють подібні симптоми, можна припустити, що й мільйони років тому предки обох патогенів викликали недугу, подібну до сучасної прокази», – коментує Краузе.
Генетичні дослідження пропонують новий погляд на еволюцію однієї з найдавніших серед усіх відомих людських хвороб.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Джерело: www.scinexx.de.
28.03.2015