1-го березня припиняє свою діяльність Львівська біржа праці.
Біржа праці виконала свою місію. Тисячі колишніх безробітних вона зареєструвала і дала їм роботу, при чому забезпечила їх роботою назавжди.
Самий факт ліквідації біржі праці має велике політичне і господарське значення. Він показує, що тисячі трудящих, які роками не мали можливості одержати роботу, тільки при встановленні радянської влади в західних областях України, користуючись великими правами, наданими Сталінською Конституцією, одержали право на працю, одержали впевненість у завтрашньому дні.
Тільки радянський лад, партія більшовиків і великий Сталін дали можливість колишнім рабам польських поміщиків і капіталістів зажити вільним, щасливим життям. Тільки радянська влада назавжди поклала край чорним страшним дням безробіття, голоду і злиднів.
Відомо, що до приходу Червоної Армії у Львові існувала біржа праці, так зване "Бюро посередництва праці". Воно було організоване з відома колишнього уряду польської держави.
Страшну і сумну історію лишила про себе ця організація. Її буржуазно-бюрократичний апарат, який нерозривно і тісними узами був зв'язаний з реакційною буржуазією, великими і малими підприємцями, доходив до 220 чоловік. Він уїдливою п'явкою сидів на шиї безробітних.
"Бюро посередництва праці" послідовно провадило різні махінації. Воно реєструвало безробітних. Але при яких умовах? Безробітний міг бути зареєстрований тільки тоді, коли він пропрацював безперервно не менше 13 тижнів. При цих умовах безробітний ще не мав права на одержання грошової допомоги. Він одержував допомогу тільки тоді, коли він пропрацював другі 13 тижнів — тобто 26 безперервних тижнів. А через те, що рідко кому випадало таку кількість тижнів пропрацювати, то й допомогу мало хто одержував.
Між тим так звана державна організація "фундуш праці" мала для безробітних колосальні кошти. Звідки ж черпала вона ці кошти? Держава стягала їх з робітничого класу. Кожен робітник, службовець, незалежно від того, чи він працював постійно, чи сезонно, повинен був платити певну суму із свого заробітку на безробітних. Робітник, який мав постійну роботу, повинен був платити з свого заробітку по 2 проценти. Сезонні робітники також платили певний процент.
Все це складало величезну суму грошей, але рідко коли вони діставалися безробітним. За офіціальною буржуазною статистикою в квітні, травні, червні, липні, серпні і вересні місяцях 1939 року державою було стягнуто на безробітних 1 міліон злотих. За цей же час видано безробітним лише 587 тисяч золотих. Решта грошей була витрачена на все, тільки не на безробітних. А тим часом тисячі безробітних залишалися жити в нужді і голоді.
В радянському Львові біржа праці була організована в перші дні після приходу Червоної Армії. Тоді в місті було 37 тисяч чоловік постійних безробітних. Ця цифра різко збільшилась за рахунок робітників, зруйнованих війною підприємств і біженців. Вона дійшла до 50.000 чоловік.
З перших днів організації біржа праці розгорнула свою діяльну роботу. Вона наполегливо працювала, щоб усіх безробітних взяти на облік, забезпечити їх постійною роботою. На допомогу біржі праці прийшли органи радянської влади. І як наслідок, до 14 лютого 1940 року 26.751 чоловік на території області одержали роботу.
Із числа колишніх безробітних, що одержали роботу, 298 інженерів, 599 медичних працівників, 257 шоферів, 388 поліграфічних працівників, 1175 металістів і багато інших, які тепер працюють і множать багатства соціалістичної вітчизни. З числа безробітних 331 чоловік висунуто на керівну відповідальну роботу.
Біржа праці не тільки посилала на роботу в межах області. Вона послала 13.400 чоловік кращих людей в соціалістичний Донбас, з яких чимало вже стали ударниками, стахановцями кам'яновугільної промисловості. Біржа праці послала також 2.137 чоловік у колгоспи і на будови соціалістичних підприємств у різні міста Радянської України. Отже роботу до дано 42.288 безробітним.
На день винесення постанови облвиконкому про ліквідацію біржі праці у Львові, безробіття в основному було ліквідоване. Лишилася незначна кількість людей, які ще не встигли одержати роботу, і які можуть її одержати через обкоми професійних спілок.
Біржа праці, яка з успіхом виконала свою величезну роль, на даному етапі є зайвою і непотрібною організацією, оскільки її діяльність вже вичерпалась.
[Вільна Україна]
27.02.1940