В далеку північ йдуть бійці зі сталі
Гудуть з піснями танки по шляхах,
Десь голубіють морозисті далі,
І розквітають квіти на штиках.
Вони ідуть на поклик батьківщини,
Як у повстань нездолані роки,
Щоб у містах приморської країни
Майорів прапор гордий і палкий.
Широкий світ далеко перед ними,
Народові, що в руки зброю взяв
Вони несуть в походах безупинних
Свої любов'ю сповнені серця.
Народів армія виходить в сонці ранком
Могутня, як повідь на весні,
Їй моря співають безустанну,
Вітри про неї списують пісні.
Народ про неї вже казки складає,
Селяни з хат ідуть назустріч їй,
І звістка йде у північнім краї
Що з нею прийде перший день ясний.
І відітхне визволена країна,
Життя потоне в озерах старе,
Коли останній слід бандита біло-фіна
Червоний прапор на шляху зітре!
[Вільна Україна]
23.02.1940