Російський пропагандистський наступ

Поранений ведмідь ричить голосніше і наступає грізніше

 

 

Росія стала ще небезпечнішою, ще знеохоченішою до співпраці і ще агресивнішою у своїх геополітичних претензіях, риториці і пропагандистських методах

 

В кінці минулого року разом із спадом курсу рубля стало зрозуміло, що санкції і падіння цін на нафту скинули російську економіку в серйозні тарапати. Багато спостерігачів тоді заповідало з оптимізмом швидкий кінець конфлікту між Росією а Заходом. З'явилася надія, що економічний колапс примусить Москву до поступок. Російська криза, говорилось, спричиниться до втишення ситуації в Україні і взагалі до поліпшення відносин на лінії Росія - Захід.

 

Ці очікування виявилися благими побажаннями. У відповідь на кризу Росія стала ще небезпечнішою, ще знеохоченішою до співпраці і ще агресивнішою у своїх геополітичних претензіях, риториці і пропагандистських методах. Поранений ведмідь заричав ще голосніше і поліз наступати ще шаленіше ніж доти.

 

Це нічо нового. Схожу ситуацію ми могли спостерегти в другій половині 2008 року, коли економіка путінської Росії влетіла в тарапати. У 2009 р. її діткнула 8-відсоткова рецесія. Тоді ж Росія також стала ще закритішою, менш ліберальною і більш ворожою супроти Заходу.

 

Одним з елементів цього процесу було посилення пропагандистської діяльності. У грудні 2008 р. в укладеному російським урядом списку ключових установ, що на час кризи мають бути забезпечені особливою державною турботою, опинилось серед інших і телебачення Russia Today, роль якого — транслювати світові голос Кремля.

 

Сьогодні Росія знов собі пробує рекомпенсувати спад економічного значення не тільки за допомогою геополітичної і дипломатичної експансії, але також і наполегливо намагаючись здобути серця і розум європейців. Можемо бути певні, що попри глибокі скорочення, які чекають Росію внаслідок кризи, Путін збільшуватиме видатки на озброєння, а також на "мілітаризацію інформації".

 

Кремль впливає на закордонну опінію через три головні канали:

 

"Мейнстрімні" медіа

 

Росія здобуває черговий успіх в створенні загальносвітової медійної імперії. Її найважливішою і найпрофесійнішою ланкою є канал Russia Today, що ширить пропаганду, проповідує теорії змов і сіє дезінформацію на багатьох мовах: англійській, іспанській, арабській, німецькій. Незабаром мають запустити французьку і сербську версії, говорять також і про угорську.

 

Радикальні ліві і праві партії

 

Тепер біля 20% депутатів Європейського Парламенту є радше вороже наставлені до Євросоюзу, натомість дружелюбно — до Росії. Більшість з них є також і проти НАТО (серед них грецька SYRIZA, що якраз виграла вибори).

 

У голосуваннях євродепутати цих угрупувань творять єдиний блок, що підтримує Росію і протестує проти договору асоціації України з Євросоюзом. Французький Національний Фронт, як виявилось, співфінансується банками, пов'язаними з Кремлем. Можна припускати, що Росія шукатиме шляхів збільшення впливу в Європі через грошову і дипломатичну підтримку конкретних груп.

 

Інтернетівські інструменти і соціальні медіа

 

Росія все енергійніше вкладається в інформаційну боротьбу в мережі. В Угорщині, наприклад, сайт Hidfo.net, первинно сайт Угорського Національного Фронту — неонацистської організації — минулого року стала рупором Кремля. Сьогодні вона поєднує ультраправу, націоналістичну і антисемітську трансляцію з нахабною російською пропагандою.

 

Москва вводить в оману громадську думку свідомо і без жодних докорів сумління. У серпні за сторінці Hidfo опубліковано вигадану інформацію, ніби Угорщина продавали Україні танки. Пізніше ця брехня цитувалась навіть в офіційних повідомленнях Кремля!

 

Згодом сайт перенесено на російський сервер — її нинішня адреса: Hidfo.net.ru. Випадково?

 

До цього рупору приєднуються також численні популярні профілі на Facebooku.

 

Що на це можна порадити? Очевидно, що обмеження свободи слова не є вирішенням. Якщо Європа і Америка дійсно хочуть протистати щораз агресивнішій пропаганді, мусять знати канали і ресурси дезінформації. Потребують також і більшого вміння свідомо контрінформувати супроти інформаційної війни Кремля.

 

Але головне не можна недооцінювати загрози — бо коли економіка Росії слабне, руйнівний потенціал Москви зростає.

 

 


Автор є директором угорського аналітичного центру "Інститут Політичного Капіталу", викладає в Університеті Лорана Етвоша в Будапешті.

 

 


Péter Krekó
Rosyjska ofensywa propagandowa. Zraniony niedźwiedź ryczy głośniej i atakuje groźniej
Gazeta Wyborcza, 19.02.2015
Переклад О.Д.

 

 

19.02.2015