Полеміка з Яцкем Жаковським стосовно опікунської держави
Чим довше людей будуть тримати в наївній вірі, що св. Миколай профінансує реалізацію їх потреб, тим менше будуть вони готові шукати як ці цілі досягати в цілком інших умовах.
Шановний п. Редакторе, з величезним зацікавленням прочитав Ваш фейлетон (Яцек Жаковський, "Святий Миколай живе!", Gazeta Wyborcza, 10 листопада). З цікавістю тим більшою, що згадуючи моє прізвище, висловлюєте довільні погляди відмінної від мене особи. Вірю, що причиною цього є те, що мої думки знаєте з других рук.
Образно кажучи про смерть св. Миколая (демографічного), я маю на увазі ситуацію, коли рутинові обіцянки політиків вже не мають ані тіні шансу на реалізацію. Проблема в тому, що політики собі з цього ніц не роблять і тим охочіше обіцяють, чим дальшого майбутнього вони, обіцянки, стосуються. Тоді ж бо ніхто цих політиків не в стані буде навіть згадати, не кажучи вже про те, щоб притягнути їх до відповідальності. Безвідповідальні обіцянки сприяють безчеcним, оскільки підтримують віру інших в те, що для забезпечення суспільної безпеки достатньо нам поміняти дистрибуцію дібр і перелапати шубравців.
Між нами нема великої різниці щодо того, які мають бути цілі суспільних політик. Цілі, реалізовувані в минулому в рамках того, що називаємо опікунською державою, були у більшості своїй належними. Однак я стверджую, що можливий в XX ст. спосіб їх фінансування нині вже можливим не є. З цього не випливає, що цілі треба відкинути. Натомість з цього випливає, що для того, щоби мочи їх реально реалізовувати, треба подумати, як це зробити в умовах XXI ст. Чим довше людей тримати в наївній вірі, що св. Миколай профінансує реалізацію їх потреб, тим менше будуть вони готові шукати способів досягнення цих цілей в цілком інших умовах.
Фінансовим фундаментом створеної після II світової війни опікунської держави є засновок, що кожне наступне покоління буде чисельнішим, аніж його батьківське покоління (тобто що платників податків та інших відрахувань буде щораз більше). Злостивці можуть назвати це фінансовою пірамідою: раніше можна було витрачати більше, ніж мали – демографічний приріст дозволяв сплачувати рахунки минулого. Сьогоднішні рахунки таким чином вже сплачені не будуть – навіть якби вдалося нам вплинути на рівень фертильності, вище найоптимістичніших прогнозів.
До речі: у цій справі Ви, певно, плутаєте причину з наслідком, пишучи, що низька фертильність є наслідком атрофії опікунської держави. Багато що вказує, що саме існування опікунської держави зменшує мотивацію мати дітей. Але право дискутувати на цю тему лишу Вам, а також прихильникам протилежної тези. Тут лиш засуґерую, що рішення про те, чи мати дітей, коли і в якій кількості, дуже далеко виходить поза наївний, на мою думку, контекст політично керованої мотивації.
Дискусія на тему опікунської держави є неефективною головно тому, що в публіцистичному азарті губиться різниця між цілями суспільної політики і методами їх реалізації. Чим довше ми захищаємо неефективні методи, тим більше наражаємо ці цілі на те, що в якомусь моменті їх брутально викинуть. Мана, що св. Миколай живе, є підтримкою найцинічніших політиків, які від його імені пообіцяли все, чого люди прагнуть. Отже, є багато рації в драматичному твердженні, що "політики крадуть наше майбутнє". А чинити це вони можуть власне тому, що інформація про смерть св. Миколая приховується і цими шубравцями, а рівно ж так і прихильниками Миколая, що таким чином несвідомо їх підтримують.
Першим необхідним кроком дати собі раду з викликами є усвідомити в чому вони полягають. Розмазування картини спричиняє до того, що всі ті, кого Ви так слушно не любите, матимуться краще. В мутній воді легше їм лапати свою рибу. Тому я пропоную припинити приховувати, що св. Миколай помер, бо тоді легше буде пом'якшити наслідки цього факту, чинячи належні дії. Таке трактування не суперечить Вашим поглядам, але є суспільно кориснішими.
Обіцяти нинішнім тридцятиліткам, що існуючі системи забезпечення заґарантують їм теперішній рівень, є більш як безчесно. Для цього мусило б значно вирости оподаткування – не тільки найбагатших!, а вже сьогоднішній його рівень є істотною причиною безробіття і зростання сірої зони. Вже нині тягар, звалений на плечі молодих, є занадто важким, щоб його тягнути, і це є однією з причин, чому не хочуть мати дітей. Що можна легко перевірити, читаючи результати Дослідження економічної активності населення або Суспільний діагноз.
Здається мені п. Редакторе, що ми не дуже ся різнимо в квестії завдань, які ставимо державі. Натомість істотно відрізняємося щодо способу досягнення цієї мети. Моє знання каже мені не вірити в цьому питанні обіцянкам осіб, що видають себе за "дилерів" св. Миколая. Незалежно від цього, якого кольору одяг Ви надасте припише їм у своїй публіцистиці.
Автор - професор економіки (SGH, College of Europe), research fellow в Institute for the Study of Labor, член Population Europe Council of Advisors, співзасновник Польської Пенсійної Групи. Співавтор концепції польської пенсійної системи, базованої на міжгенераційній рівновазі
Marek Góra, ekonomista
Święty Mikołaj umarł. Polemika z Jackiem Żakowskim dotycząca państwa opiekuńczego
"Gazeta Wyborcza", 20.11.2014
Переклад О.Д.