Аналіз людських решток з польського кладовища XVII – XVIII ст. доводить: як упирів ховали не чужинців, а радше сусідів. Ймовірною підставою для проведення похоронного обряду із застосуванням оберегових засобів від приходу темних сил могли бути смертельні заразні хвороби, зокрема холера, яка лютувала в Європі в XVII ст. Так вважають антропологи зі США й Канади. На їхню думку, перша жертва епідемії швидко викликала підозри в своєму оточенні, яке побоювалося, що після смерті вона повернеться до них упирем, – пишуть в журналі «PLoS ONE».
Камінь або серп, який клали впоперек горла, згідно з народними повір’ями, не давав змоги покійникові встати з могили й накинутися на живих.
Упродовж минулих століть вірування в ожилих мерців – упирів та інших демонів, які повертаються після смерті в вигляді людини, – були дуже поширені. Померлих, яких за життя підозрювали в зв’язках з нечистою силою, ховали із проведенням специфічних ритуалів, які мали би не дозволити мерцям повернутись у світ живих потойбічними істотами. Камінь або серп, який клали впоперек горла, згідно з народними повір’ями, не давав змоги покійникові встати з могили й накинутися на живих.
Аналіз людських решток з польського кладовища XVII–XVIII ст. доводить: як упирів ховали не чужинців, а радше сусідів. Ймовірною підставою для проведення похоронного обряду зі застосуванням оберегових засобів від приходу темних сил могли бути смертельні заразні хвороби, зокрема, холера, яка лютувала в Європі в XVII ст. Так вважають антропологи зі США й Канади. На їхню думку, перша жертва епідемії швидко викликала побоювання у свого оточення, що після смерті повернеться до живих упирем, – пишуть у журналі «PLoS ONE».
«Люди, що жили незадовго після Середньовіччя, не розуміли, як поширюються різні хвороби», – пояснює Леслі Грегоріка (Lesley Gregoricka) з Університету Південної Алабами (США). Тоді замість раціональних пояснень великої кількості смертей, що спричиняла епідемія, переважали надприродні, містичні обґрунтування летальних випадків. Нерідко смерть людини пояснювали вампірством, тобто зв’язками з нечистою силою.
Грегоріка та її колеги хотіли сягнути суті проблеми й вияснити, чи в могилах упирів ховали радше місцеве населення, чи чужинців. Для цього вивчили 60 скелетів похованих у XVII–XVIII ст. на цвинтарі в Північно-Західній Польщі. Шість із досліджуваних могил мали цілком незвичні ознаки. У них на горлі померлих був камінь або серп.
З допомогою спеціального ізотопного аналізу науковці дослідили емаль корінних зубів тіл з цвинтаря. Для порівняння вчені отримали відповідні показники й від тварин цього регіону: мишей, зайців й однієї лисиці. На підставі рівня вмісту певного ізотопу стронцію можна встановити, в якій місцевості переважно жила людина чи тварина.
Результати засвідчили, що особи в могилах, де були сліди запобіжних заходів проти упирів, найімовірніше походили з цього ж регіону. Тобто, не чужинців, які могли би породжувати недовіру, бо їх ніхто не знав, боялися. Значно більше підозр викликали місцеві жителі. Через якісь обставини їхні сусіди переживали, що померлі повернуться до них з того світу як упирі.
Доволі переконлива причина, на думку вчених, є такою: померлі були першими жертвами заразної хвороби, зокрема, й холери. Через недугу змінювалася їхня поведінка, а симптоми викликали острах в оточення. На основі решток вдасться визначити, чи людина померла від холери, адже хвороба залишає сліди в скелеті.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Джерело: http://www.wissenschaft-aktuell.de.
30.11.2014