Чому в чоловіків зазвичай краща просторова орієнтація, ніж у жінок? Результати експедиції до двох традиційних суспільств Намібії надає можливу відповідь: чоловіки, що краще орієнтуються в просторі, відходять далеко від свого поселення, мають більше дітей від різних жінок. Так могло бути й з нашими предками – й це може пояснювати статеву відмінність у здатності орієнтуватися в просторі.
Науковці перевірили, наскільки добре орієнтуються чоловіки та жінки племен у просторі. Для цього піддослідним показували на ноутбуках перевернуті картинки руки, піддослідні мали визначити, чи правої, чи лівої.
У грі в тетріс, пакуючи багажник та орієнтуючись у незнайомій місцевості: дослідження демонструють, що чоловіки загалом володіють кращою просторовою уявою, ніж жінки – і це видно в усіх культурах. «Серед статевих відмінностей, які постійно вивчають психологи, просторова уява та орієнтування особливо важливі, в чоловіків вони значно сильніші», – пояснює керівник дослідження Лейн Вашро з Університету штату Юти в Солт-Лейк-Сіті (США).
«Чому так є впродовж тривалого часу пояснює одна теорія: хороші навігаційні здібності потрібні для того, щоб успішно пересуватися й долати далекі відстані в незнайомій місцевості, – пояснює колега Вашроса Елізабет Кашдан. – Великим запитанням залишається, чому в чоловіків ця здатність значно сильніше виражена, ніж у жінок».
Можливим поясненням могло б бути те, що чоловіки, які добре орієнтуються в просторі, могли далеко відійти від свого табору й мати більше шансів знайти партнерку, що народить їм нащадків. Або ж мисливців, які поверталися здалеку з жертвою, жінки зустрічали краще.
Надійних доказів цьому взаємозв’язку не було, кажуть науковці. От вони й використали шанс перевірити теорію на прикладі двох традиційних суспільств в Намібії. Йдеться про племена тве й сімба. Обидва живуть напівкочівниками в напівсухому, гірському середовищі. В час дощів вони обробляють сади в долинах, упродовж сухого періоду – живуть в таборі в горах, де займаються мисливством та збиральництвом.
«Вони пересуваються пішки на відкритих територіях, як і багато наших предків», – каже Вашро. Інша обставина: романи та діти від різних чоловіків та жінок у цих культурах вважаються цілком нормальним явищем.
Для свого дослідження науковці спочатку перевірили, наскільки добре орієнтуються чоловіки та жінки цих племен у просторі. Для цього піддослідним показували на ноутбуках перевернуті картинки руки, піддослідні мали визначити, чи правої, чи лівої.
Потім учасники дослідження мусили визначити, у якій перевернутій склянці рівень води відповідає рівню стоячої. В обох тестах чоловіки проявили себе краще, це відповідає типовим результатам подібних тестів.
Цікаво, що науковці потім питали піддослідних, скільки незнайомих місць вони відвідали впродовж останнього року й наскільки максимально вони віддалялися від свого табору. Як й очікували, чоловіки подорожували більше й далі. Проте: чоловіки, які напередодні особливо добре склали тести, відходили значно далі, ніж ті, які погано орієнтувалися в просторі. «Так ми вивели взаємозв’язок між просторовою уявою та величиною місця заселення», – каже Вашро.
Науковці довели й такий факт: чоловіки, які подорожували на найбільшу відстань, мали й більше дітей від інших жінок. Це – передбачуваний наслідок підтвердження вихідної теорії.
«Саме цього очікують, адже статевий зв’язок і нащадки є винагородою за далекі подорожі, – канстатує Вашро. – Отже, це вперше вдалося довести взаємозв’язок між просторовою уявою, навичками навігації, масштабами місцевості та успішним процесом розмноження». Бажання досягнути більшого успіху при виборі партнера завдяки хорошій навігації могло бути рушійною силою, яке з часом перетворилося на кращу просторову уяву у чоловіків, але не в жінок.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Джерело: http://www.scinexx.de.
18.11.2014