Ассирійське царство раптово відійшло в забуття незадовго після періоду свого найвищого розквіту. Лише деякі з причин були відомі донині. Та зараз науковці виявили основні: фатальна комбінація приросту населення та змін клімату пришвидшила процес розпаду держави. Подібна ситуація склалася й тепер на Середньому Сході, зауважують учені в журналі Climatic Change.
Ассирійські рельєфи IX-VII ст. до н. е.
Ассирійське царство вважають першою імперією в історії. На початку VII ст. до н. е. воно простягалося від Єгипту до Перської затоки, й перед усім за часів правління Ашшурбаніпала пережила період свого культурного та економічного розквіту. Вже незадовго після його смерті настав драматичний кінець історії Ассирії: імперія розпалася, її поглинули сусідні держави.
Що спричинило такий швидкий занепад військової наддержави свого часу, впродовж тривалого часу було таємницею. Згідно з поширеними припущеннями Ассирійське царство почало слабнути, в першу чергу, через його надшвидку експансію: оскільки більша частина населення воювала як солдати, в столиці були відсутні робітники, селяни та чиновники. Це призвело до недостатнього забезпечення армії та неспокою в її рядах. У цей же час Вавилонія та Мідія об’єдналися й почали атакувати ассирійські кордони.
Та політичні чинники не єдині, що спричинили занепад Ассирії, так вважає Адам Шнайдер з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США) та Селім Адалі з Турецького центру досліджень анатолійських цивілізацій. Вони проаналізували палеокліматичні дані та встановили: клімат на Близькому Сході приблизно з 660 р. до н. е. став значно сухішим. Як наслідок Ассирія страждала від засух та неврожаїв.
Науковці розповіли, що 657 р. до н. е. почалася п’ятирічна засуха, яка могла сильно послабити політичну й економічну стабільність імперії. З огляду на те, що незадовго до цього населення Ассирійського царства сильно збільшилося, забезпечувати його харчами в повній мірі стало неможливо. Через голод посилювався неспокій та спалахували громадянські війни.
«Ми припускаємо, що ці демографічні та кліматичні чинники відіграли хоч і непряму, та суттєву роль в процесі занепаду Ассирії», – каже Шнайдер. Ассирійці зосереджували увагу на короткострокових економічних та політичних завданнях, підвищували цим ризик постраждати від кліматичних змін.
«Їхні технологічні навички та економічні знання про взаємозв’язки в природі виявилися недостатніми», – каже Адалі. На думку вчених, сучасне суспільство могло би навчитися на цьому прикладі. Адже розпад Ассирії демонструє, які наслідки наступають, якщо переслідувати лише короткострокові економічні й політичні цілі та не зважати на довгострокову економічну впевненість і мінімалізацію ризиків.
«Ми володіємо сьогодні можливістю заглянути в минуле. Це дає змогу на основі ретроспективного аналізу дійти висновків, що може піти не так, якщо забути про дострокові стратегії політичного розвитку», – каже Адалі.
Шнайдер й Адалі проводять паралелі між Ассирією тоді та конфліктами в Сирії та Північному Іраку нині. Цей регіон пережив нещодавно період затяжної засухи й пов’язаних з нею економічних проблем. Як наслідок можуть спалахнути політичні конфлікти.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Джерело: http://www.scinexx.de.
08.11.2014