Доповідь депутата, професора Львівського університету К.Й.Студинського
Товариші і товаришки депутати! Польсько-німецька війна, що тривала понад десять днів, виявила всьому миру нездатність і нездібність польської держави і польського уряду. Свідками цього ми були на протязі десяти днів, коли панська Польща втратила всі свої головні політичні і економічні центри. Деморалізована польська армія, не маючи певного керівництва, розійшлася, а польський уряд залишивши свій народ напризволяще, забравши з собою народне добро, утік в Румунію (з місця "ганьба їм!", ганьба!").
В чому причини такого становища, в якому опинилась панська Польща? Деякі нерозсудливі голови думають, що причина в тому, що Німеччина мала технічну перевагу, що в неї була велика армія і т. інш. Справа не в цьому. Причини тут значно глибші і на причинах цих я дозволю собі зупинитися.
Польська держава після імперіалістичної війни була штучно побудована. До неї було приєднано землі Західної України і Західної Білорусії. Вона, як це говорив тоді французький прем'єр Клемансо, повинна бути військовим форпостом між світовою буржуазією проти пролетарської революції, бар'єром між Радянською Україною і Німеччиною. А щоб Польщі було легше, Англія і Франція підтримували її, надали їй, незважаючи на протести Радянського Уряду, Західну Україну і Західну Білорусію.
Яке ж становище було трудящих Західної України і Західної Білорусії під кормигою польських панів? Населення і Західної України, і Західної Білорусії було незадоволене польською владою. Це населення не мало ніяких прав в житті, це були раби панської Польщі. Ніяких соціальних, ніяких економічних, некажучи вже політичних, прав вони не мали. Це були безправні люди в житті, в буквальному смислі цього розуміння.
СТАН ПРОМИСЛОВОСТІ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
Вся вугільна, металургічна промисловість, на 80 процентів текстильна, цукрова, цементна і інш. промисловості, всі культурні заклади, головні наукові інститути, учбові заклади, все це було розташовано на польській землі, у Польщі "А". А у Польщі "Б", куди польський уряд відносив Західну Україну і Західну Білорусію провадилась політика використовування природних багатств під наглядом жандармів.
Коли взяти населення по всій Польщі, яке зв'язане з роботою промисловості, то воно складає 15 процентів, але в Західній Україні населення зв'язаного з промисловістю нараховується ледви 4 проценти, отже в 4 рази менше. Крім того, переважна кількість робітників в тій мізерній промисловості, що була на Західній Україні, припадала на поляків.
Життя селян Західної України, було таке убоге що про це розповісти важко. Селяни світили скалкою, обробляли свої метрові клаптики землі допотопними ралами, дерев'яними боронами, а коли не мали худоби, то потребували штучного угноєння, але й його здобути не могли.
Це тоді, коли в Польщі "А" за урядовою статистикою споживалось електроенергії 93 проценти, мінеральних добрив 80 процентів, таку саму кількість, або може приблизно таку саму сільсько-господарських машин і заліза.
Західна Україна багата покладами і лісами, але їх польський уряд не розробляв, бо зріст промисловості дає зріст пролетаріату, що є могильником буржуазії й покращує добробут населення. В цьому польські пани і поміщики не були зацікавлені. Щобільше на Західній Україні в розвитку промисловості не досягнено навіть рівня довоєнного, а за останніх 10 років він зменшився більше як на 40 процентів.
Ще один дуже важливий момент, що характеризує бувшу польську державу. Така важлива галузь промисловості, як нафтова, що знаходиться в Дрогобичі і Бориславі, не тільки не поширювалась, а навпаки — по хижацькому використовувалась і рівень здобування нафти падав. Коли взяти продукцію нафти в цьому районі 1913 р. за 100 процентів, то в останні роки тут добувалося, в порівнянні з 1913 р. всього 39 процентів. А коли візьмемо кількість добування озокериту (земний віск), що його одиноке місце добування всієї Европи знаходиться в Дрогобичі, то його продукція зменшилася з 1400 тонн в 1913 році до 700—800 тонн в останні роки. Взагалі це для польської держави дуже характерне, що вона менше дбала про розвиток власної промисловості, а була здана на довіз із-за кордону.
ЯКЕЖ СТАНОВИЩЕ БУЛО УКРАЇНСЬКОГО РОБІТНИКА В БУВШІЙ ПОЛЬЩІ?
Дуже важке було становище польського робітника, а ще гірше українського робітника. Навіть реакційна польська преса, як "Роботнік" подавала, що заробітки польських робітників є нарівні з заробітками робітників в колоніях. Це мова про заробітки польських робітників, але коли взяти робітників-українців, з яких десятому пощастило дістати працю, то заробітну плату одержував він в 3 або 4 рази меншу. Коли взяти варшавського друкаря або деревообробника, то його заробітня плата в порівнянні з львівським, тернопільським чи станиславівським друкарем або деревообробником була в два-три рази більша.
Польські пани і капіталісти спекулювали на злиднях і безробітті трудящих мас, а іноді, коли давали українцям роботу, примушували їх зміняти свою національність і приймати римо-католицьку віру. Українцям доводилось важко добувати роботу на фабриках, заводах і залізницях, коли він не відступав від своєї народності і не приймав римо-католицьку віру, та що й казати, не міг дістати він праці навіть замітача на вулиці.
СТАНОВИЩЕ СЕЛЯН В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
Дуже важке було становище селян у Західній Україні. Переважна частина населення Західної України це селяни. В них коло 70 процентів — це бідняки і середняки, але вони володіють всього на всього 12—13 процентами всієї кількості землі, а решта знаходилась в руках поміщиків, манастирів, польських чиновників, осадників і куркулів.
На Західній Україні більше міліона бідняків і наймитів, що за безцінок продавали свою робочу силу поміщикам, осадникам і куркулям.
Чорні і темні, забиті й неписьменні, голодні і обдерті працювали вони цілими добами за мізерні гроші, щоб хоч як небудь прокормити себе і свою сім'ю, але це їм не вдавалось. За 35 грошей в день і по 12 годин працювали батрачки. Мізерний заробіток цієї верстви населення навіть на одну третю не міг задоволити потреби хоч би нужденного життя. Непомірний визиск цієї частини людності приводив до тяжких захворувань і вимирання (вигуки: "ганьба!").
Окрім поміщицького визиску над селянами тяжів гніт урядовців і осадників. Центральне і міське законодавство польської держави нараховувало коло 100 різних податків для селян. Селяни не мали ніякої можливості сплатити ці податки, а за це їх штрафували, за штрафи і податки понад силу в селян забирали останню корову, останню пядь землі і за безцінок спродували її осадникам і куркулям (вигуки: "ганьба їм, ганьба!").
Окрім передбачених законом податків і штрафів місцева адміністрація видумувала щораз нові податки на те, щоб утримати себе і вдовольнити свої витребеньки. Селянин з того збіжжя, що його збирав на своїй ниві, віддавав все на податки, а в більшості мусів працювати в поміщика і куркуля, щоб заробити гроші й виплатити податки, які у панській Польщі перевищували в 5—7 разів більше, як це було в царській Росії.
Непомірні податки, численні штрафи, екзекуції, темнота, безправ'я, голод, злидні, вимирання — ось картина життя селянина Західної України. Зважте, що коли польська влада переписувала безробітних, то не списувала їх по селах, не реєструвала також робітників-українців, по містах, щоб не давати їм грошової допомоги, щоб вони гинули з голоду (вигуки: "ганьба! ганьба!").
Я запитую депутатів Українських Народних Зборів чи є яка небудь ріжниця між життям селянина Західної України і положенням раба, або кріпака?
Їх бито і катовано. Від року 1924 уладжувано аж до останніх часів пацифікації. В 1924 році французькі учені протестували проти пацифікації українського населення окремою відозвою, в 1928 і 1930 р. р. протестували проти неї робітники в Москві, Києві та Харкові численними мітингами і походами перед польськими консульствами.
Кричали, що не вільно бити робітників, але польська влада робила свою чорну справу. Багато робітників в інших країнах кричали і протестували проти знущання і побоїв, але польська влада катувала чоловіків, жінок, дітей, калічила їх або вбивала. Населення втікало у ліси або нетрі, як тільки бачило, що наближається польська поліція КОПП (корпус охорони пограниччя Польщі), польські стрільці або Язловецькі улани (вигуки: "ганьба їм, ганьба!").
Катовано мешканців сіл тільки за те, що вони були українцями. Багатьох з них розстріляно без суду, а польська влада все похваляла. Багато поплило крови, багато спалено сіл та людських осель, багатьох з поміж молоді катовано по тюрмах, по таких жахливих концентраційних таборах, як Береза-Картуська, де людей бито, морено голодом день у день, де ні один із в'язнів не ходив, тільки бігав і підскакував, коли не хотів зазнати ударів нагаєм польського поліціанта.
Хто упав на землю, цього польські поліціанти копали та й кабаном називали (вигуки: "ганьба!").
По тих окликах, що я в ці хвилини чую, що ви, товариші, підтвердите, що все те, що я говорив, це не видумка, це дійсність (голоса: "це правда!", ганьба!").
Одначе прийшов час, що більше панам не панувати на нашій землі (голоси: "ніколи!" бурхливі оплески). Звільнила нас від рабства могутня Червона Армія, яку послав радянський; народ, Радянський Уряд і великий СТАЛІН (бурхлива овація, всі встають, вигуки: "Хай живе товариш Сталін!", "Ура!", "Слава!", "Нєх жиє!").
Ми сьогодні на повні груди можемо сказати: ми вже не раби, ми вільні (голоси: "слава", бурхливі оплески).
Нехай тямить панська Польща, що український народ кров'ю волю здобував і не віддасть більше цієї волі ніколи (бурхливі оплески, що переходять в овацію, вигуки "ура!", „Хай живе Сталін!", "Слава великому Сталіну!", "Хай живе Червона Армія!").
Нехай про це знає ціла Європа, а передусім Англія й Франція, які насильства роблено в Польщі над нами українцями за те, що ми любили свою землю і не хотіли дати себе винародовити (голоси, вигуки "Ганьба їм!", "ганьба їм!"). Нехай Англія і Франція не думають, що ми раби і невольники Польщі (вигуки: "Ганьба!").
Ми стрясли вже ярмо за допомогою Радянського народу і його Червоної Армії і вдруге під нього не підемо (бурхливі оплески, вигуки "Ура", "Хай живе Червона Армія!", "Хай живе товариш Ворошилов!", "Ура!").
Разом з волею вона принесла народові Західної України прогрес, культуру і надію на краще життя (оплески). Їй, Червоній Армії, вихованій Комуністичною Партією і великим СТАЛІНИМ (вигуки: "ура!". Всі встають, бурхливі оплески, вигуки "Хай живе СТАЛІН!", "ура", "Хай живе ВОЖДЬ НАРОДІВ!"), народ Західної України співає повним і вільним голосом пісню слави (бурхлива овація). В її лиці висловлював сердечну подяку великому Радянському народові, що простягнув свою братню руку допомоги та вождеві всього прогресивного людства товаришеві СТАЛІНУ (вигуки "ypa!". Всі встають, бурхливі оплески, що переходять в овації. Вигуки: "Слава!", "Ура!", "Нех жиє!". Довго не стихає овація і привітальні вигуки на честь товариша Сталіна).
Від червоноармійця і до командира ми бачимо висококультурну армію радянського люду. (Вигуки "ура!", оплески). В її технічному озброєнні народ Західної України наочно впевнився, що в Радянському Союзі перейшов величезний історичний поступ під проводом Комуністичної Партії (вигуки: "ура!", "Хай живе!"). Народ Західної України мав змогу бачити цей величезний, культурний, економічний зріст, якого досягли радянські народи, продовж існування Радянської влади (оплески, вигуки "ура!").
Дорогі товариші і товаришки депутати! Не кидаючи словами на вітер, хочу звернути увагу тільки на деякі ділянки розвитку і досягнень Радянського Союзу і його невідлучної частини — Радянської України, бо з них, як у дзеркалі відбито пройдений шлях боротьби і перемог Радянського народу на основі найбільш демократичної в світі Сталінської Конституції (вигуки: "ура!", "Хай живе Сталінська Конституція!", — бурхливі оплески).
З року на рік росте народне господарство, розвивається культура народів Радянського Союзу. Промисловість і сільське господарство, побудовані на соціалістичній основі, використовують найновіші засоби техніки. Зникли старі заводи з відсталою технікою і старі селянські господарства з допотопним устаткуванням. Радянський Союз так наситив свою промисловість і сільське господарство найновішою технікою, що з ним не може рівнятись ні одна капіталістична країна в світі (бурхливі оплески). Адже ми наочно впевнились, що таких танків, таких літаків, таких машин, такого озброєння, які є в Радянському Союзі, які є в Червоній Армії, ми ще ніде не бачили, а це є витвір радянського народу (вигуки: "Слава!", "Хай живе!". Всі встають, бурхлива овація).
Матеріали до будування Радянська влада не купувала. Всі будівельні матеріали — всі її власні з Радянської землі (бурхливі оплески, вигуки: "Слава!").
Коли ми перейдемо до поля культурного і наукового, то побачимо, що Радянський Союз — це країна, де зовсім зникла неграмотність населення. Сотні тисяч шкіл, тисячі інститутів, університетів, науково-дослідних інститутів має в своєму розпорядженні радянський народ. (Бурхливі оплески, вигуки "Слава!", "Хай живе культура і наука Радянського народу!", "Слава великому Сталіну!").
Міліони молоді вчиться по всіх школах, щоб бути корисними людьми своєму народові. Кожна молода людина в Радянській країні обирає собі професію, яку хоче, учиться там, де хоче, а держава їй ще платить за це стипендію. (Бурхливі оплески. Вигуки: "Слава Радянській державі!").
Спорт, мистецтво, музика, все це також досягло повного розвитку в радянській державі, тому, що Радянський Союз — союз трудящих, що народові належить вся земля, що народ працює сам на себе, що там немає експлуататорів і експлуатованих. Радянський народ бере активну участь в житті всіх галузів промисловості, культури, мистецтва, громадського життя. (Бурхливі оплески).
Назовіть мені, товариші депутати, хоть одну країну, крім Радянського Союзу, де б народ мав такі можливості, як радянський народ. Вільний розвиток економічного життя, бурний розвиток культури — все це ми маємо в Радянській країні. (Бурхливі оплески).
Коли ми подивимось на Радянську Україну, то побачимо, що до революції вона була відсталою царською колонією, а зараз вона під проводом геніального СТАЛІНА — (всі встають, бурхливі оплески, лунають вигуки "Слава!"), стала передовою країною в світі. (Бурхливі оплески). За проводом товариша СТАЛІНА колишня відстала колонія царизму — Україна перетворена в могутню індустріальну країну з першокласною промисловістю. (Вигуки: "Слава великому Сталіну!", "Ура!". Всі встають. Бурхлива овація).
Подам деякі цифри.
В 1913 р. промислова продукція України дала прибутку 2.100 млн. крб., а в 1937 р. Радянська Україна дала промислової продукції на 16 млд. 157 млн. крб. — (Оплески. Вигуки: "Слава!").
В 1938 р. вся промислова продукція виросла ще на 10 процентів, а це дорівнює річній продукції вцілому в 1913 році. Дуже гарно йде розвиток такої промисловості, вугільна в Донбасі.
У 1913 році Австрія добувала в 2 рази більше вугілля, ніж копальні колишньої Австрії, що перейшли до Польщі. (Оплески. Вигуки "Ура! соціалістичному Донбасу!").
Добування залізної руди йде в Радянській Україні швидко. На цій підставі виросли великі гіганти заводи, як: "АЗОВСТАЛЬ", "КРИВОРІЖСТАЛЬ", "ЗАПОРІЖСТАЛЬ", Краматорський завод ім. СТАЛІНА, Ворошиловградський паровозобудівельний завод, Харківський тракторний завод і багато, багато інших.
Польща по витопу чавуна не дійшла до військового рівня, в той час, як Радянська Україна збільшила його в 3,5 рази. Такі заводи, як Макіївський ім. КІРОВА збільшив витоп чавуна в 2 рази більше, ніж вся Польща (бурхливі оплески), а по всій Радянській Україні — на 12 раз більше, а сталі в 6 раз більше.
В Західній Україні на нашій бідній землі, багатій своїми надрами, за останні 10 років збудовано лише одну електростанцію. А в Радянській Україні за роки радянської влади виробництво електроенергії виросло в 20 разів (бурхливі оплески), або в З рази більше, ніж в Польщі, в 5 раз більше, ніж в Румунії і Венгрії.
Цукру в Україні вироблюється в 5 раз більше, ніж в Польщі. (Бурхливі оплески), автомобілів є в 2 рази більше, ніж в Румунії і Венгрії разом (оплески).
Щасливо, радісно та заможно живуть села Радянської України, бо вони дістали в вічне володіння безплатно 35 міліонів гектарів землі (бурхливі оплески, вигуки: "Слава!"). На цій землі працюють понад 900 тисяч тракторів, 29 тисяч комбайнів — це комбіновані машини, які одночасно косять, в'яжуть, молотять (бурхливі оплески). Крім цього, ще сотні тисяч сільсько-господарських удосконалених машин працюють сьогодні на землі Радянської України.
Пам’ятайте, товариші депутати, що посівна площа пшениці в Радянській Україні перевищує посівну площу Німеччини, Італії і Польщі разом узятих (бурхливі оплески). При тім, життя селян Радянської України стало заможне і культурне. Маємо сотні колгоспів, що мають прибутку міліон карбованців. Велика кількість колгоспів має свої електростанції, кіно, радіо, телефони, автомашини. За чесну і віддану працю більше, як 1.5 тисячі працівників соціалістичного сільського господарства Радянської України нагородив Уряд орденами і медалями. (Бурхливі оплески).
Дуже разючий контраст ми бачимо, коли порівняємо національно-культурний розвиток Радянської і Західної України. Коли до революції на Україні було 60 процентів неписьменних, тепер неписьменність цілком зліквідована. (Бурхливі оплески). У ясних просторих школах, збудованих за часів Радянської влади, заведено в місті 10-класове, а на селі 7-класове обов'язкове навчання дітей державним коштом (оплески). На Україні маємо 193.000 вчителів і вони учать 6 міліонів дітей по народних, а 105 тисяч студентів по вищих школах. (Оплески).
В порівнянні з довоєнним часом зросло число лікарів на 23.000 чоловік. (Оплески).
Книжки радянських письменників видаються багатоміліонним тиражем. Твори ШЕВЧЕНКА за роки революції видані в кількості 3.716.000 примірників. (Оплески).
На Україні маємо зараз 101 театр, в тому числі 39 колгоспних, книгозбірень — 13.283, клубів — 19.728, кінотеатрів — 6.455, а з того на селі 4.043, газет на Радянській Україні видається 1.570.
Така картина матеріального розвитку і культурного добробуту Радянської України, якій партія і радянська влада утворили всі умови для вільного і щасливого життя (оплески). Скинувши поміщиків і капіталістів велика Жовтнева Соціалістична Революція розбила кайдани національно-колоніального гніту і визволила спід нього всі, без винятку, народи бувшої царської Росії. (Бурхливі оплески). Мудра Ленінсько-Сталінська національна політика забезпечила всім народам Радянського Союзу невпинний розвиток економічного, політичного і культурного життя (Оплески. Вигуки: "Слава!").
Товариші і товаришки депутати. Я звертаюсь до Вас із запитом, чи є хоч одна риса схожості між становищем і життям одного і того ж братнього народу — народу Радянської України і народу Західної України. Це день і ніч. Бо в Радянській Україні панує неподільно соціалістична система господарства, а в Західній Україні — капіталістична, тому-то народ Західної України, що був під ярмом поміщиків та капіталістів і віддавав на них свою працю, не мав спромоги розвиватись і тому його культура та економічне життя були засуджені на занепад. (Вигуки: "Ганьба панам, ганьбa!").
Радянська Україна — де творче життя, це нова моло дість, це прогрес і культура, це країна, що пишним квітом квітне і розвивається під керівництвом Комуністичної Партії і великого СТАЛІНА. (Бурхлива овація. Вигуки: "Слава Великому Сталіну!"), та скорою ходою прямує до вершин людського щастя — комунізму. (Бурхлива овація).
Радянська Україна — це рівна і улюблена сестра одинадцяти сестер, об'єднаних у великому Радянському Союзі. (Оплески). Вона є під пильною охороною всього Радянського Союзу. Її кордони забезпечені, бо їх охороняють сини радянського народу, в рядах Червоної Армії, а вони боронять волю своєї батьківщини, її кордонів, її щасливу юність і радісне життя трудящих. Перед народом Радянського Союзу ясний шлях. Він освітлений генієм СТАЛІНА. (Бурхлива овація. Всі встають. Лунають вигуки привітань на честь товариша Сталіна).
Народ Радянського Союзу міцний своєю моральною і політичною єдністю. Такий народ незламний, бо за ним правда, бо до його життя звернені всі погляди і надії пригноблених капіталістичних країн, погляди всього прогресивного людства. (Бурхливі оплески).
Великий Радянський народ дав змогу і нам, своїм братам, народові Західної України вільно глянути у світ розкритими очима, випростувати свою згорблену спину і станути на ввесь зріст людини, яка має право вільно мовити слово і це перше вільне слово народ Західної України скаже повним голосом. (Оплески, Вигуки: "ура!", "Слава!")
Сердечна подяка Вам, дорогі брати, за визволення з ярма і неволі, подяка партії, Paдянському урядові і учителю великому СТАЛІНУ! (Бурхливі тривалі оплески, що переходять в овацію, вигуки "Слава!", "Хай живе товариш СТАЛІН!", "ура". Всі встають), що визволили нас, і захистили від знищення ворогами. Слава вірним синам народу, хоробрим воїнам, Робітничо-селянській Червоній Армії! (Бурхливі, тривалі оплески. Всі встають. Вигуки "Слава!", "Хай живе Червона Армія!". Хай живе товариш Сталін!". "Хай живе друг товариша Сталіна Микита Хрущов!". "Ура!", "Слава!". "Хай живе!").
Товариші і товаришки депутати! Ми, обранці народу, що доручив нам вирішити його долю. Як вірні його сини і батьки, ми повинні висловити його волю і побажання у розв'язанні цих історичних питань, які мають розв'язати Українські Народні Збори в справі державного устрою Західної України.
Я слідкував пильно за мітингами, зборами, засіданнями і сам брав участь в них, а вони відбувалися перед виборами і перед сьогодняшними зборами. Я чув побажання всіх верств населення Західної України — робітників, службовців, селян і трудової інтелігенції, а вони були одностайні в своїх прагненнях влитися в братню сім'ю народів Радянського Союзу (бурхлива овація, вигуки "слава", всі встають). Тому я певен, що Українські Народні Збори (вигуки з місця: "Хай живе Радянська Україна!" оплески) вдоволять волю народу, коли будуть просити Верховну Раду СРСР прийняти Західну Україну до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (бурхливі, тривалі оплески, що переходять в овацію, всі встають, вигуки "ура" "Хай живе Радянський Союз!" "Слава!").
Ми всі свідомі, що тільки в сім'ї братнього народу, народ Західної України буде мати можливість розвиватися і будувати своє нове щасливе життя (бурхливі оплески).
Споконвіків було спільним економічне, політичне і культурне життя російського, українського і білоруського народів. В старі часи нашої історії народ на терені сучасної Західної України вважає себе єдинокровним, єдиним народом, прилежним до Київської України. Історія Київської Русі була єдиною, навчальною історією руського, українського і білоруського народів. Землі наші завжди вважалися землями українськими. Згадаймо історичні факти про єдність всіх народів в боротьбі проти наступу римського католицизму, польської шляхти на український народ в XVI—XVII ст. ст. Згадаймо селянські повстання проти польської шляхти, як на правобережжі, так і в Західній Україні. В планах повстанців завжди було гасло "переполоскати ляхів до Вісли", а Богдан Хмельницький в лютому 1649 р. так заявив польським послам: "Вижену всіх ляхів за Вислу, а потім стану під Вислою і скажу — сидіть і мовчіть ляхи, а то коли будете брикатися за Вислою, то і там вас знайду". (Бурхливі оплески, вигуки "слава").
В своїх прагненнях український народ завжди був єдиний. Він завжди боровся проти панів — ляхів та їх посібників, що насильно його роз'єднували. Так було і в 1918 до 1919 р. р. Народ боровся тоді проти польської окупації, але зрадники народу на чолі з Петлюрою, запродали Західну Україну польським панам (вигуки: "ганьба їм!"), а посли Антанти в березні 1923 р. ствердили цей насильний захват українських і білоруських земель Польщею і цим самим заплатили польським панам наперед за послугу, щоб боротися проти Радянського Союзу. (Вигуки "ганьба").
Настав кінець насильному роз'єднанню цілого українського народу. Ми депутати виявимо повну волю народів, коли ми будемо просити Верховну Раду СРСР включити Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки (бурхливі, тривалі оплески, вигуки "ура") і тим самим з'єднати український народ в єдиній державі, покласти край віковому роз'єднанню українського народу. (Бурхлива овація, вигуки "Хай живе", "слава". Всі встають. "Хай живе вільний український народ!" "Хай живе Сталін!" "Ура!" "Слава!")
Я певен, що прохання народу Західної України Верховна Рада Союзу задоволить. Це буде щаслива й найдорожча дата в житті нашого народу (бурхлива овація, вигуки "ура", "хай живе", "слава!", "Хай живе тов. СТАЛІН!").
Хай живе вільний Радянський народ! (Всі встають, бурхливі оплески, вигуки "ура!", "хай живе!").
Хай живе єдина вільна Радянська Україна! (Бурхливі оплески, вигуки "хай живе!", "ура!").
Хай живе братерство народів! (Бурхливі оплески, вигуки "ура!", "хай живе!").
Хай живе Союз Радянських Соціалістичних Республік, батьківщина трудящих всього світу! (Бурхливі оплески, ви гуки "ура!", "хай живе!", "Генію людства тов. СТАЛІНУ ура!").
Хай живе Комуністична Партія — організатор перемог радянського народу! (Бурхливі оплески, вигуки "хай живе!").
Хай живе батько і вчитель всього прогресивного людства товариш СТАЛІН! (Всі встають, могутній вигук "ура" довгий час триває в залі, "Хай живе товариш СТАЛІН!", "Слава товаришу СТАЛІНУ!", "Хай живе товариш МОЛОТОВ!", "Хай живе керівник більшовиків України тов. Хрущов!", "Слава Комуністичній Партії!", "Рідному СТАЛІНУ — ура!", "Хай живуть заповіти тов. ЛЕНІНА!", "ура!". Овація довго і довго не стихає. Зі всіх кінців залу несуться вигуки привітань товаришу СТАЛІНУ, Червоній Армії. Вигуки: "Ура!", "Слава!", "Хай живе!", "Нєх жиє!").
[Вільна Україна]
29.10.1939