Незважаючи на близьку відстань до Сонця, у деяких кратерах на планеті Меркурій утворилася водяна крига. Перші знімки льодових відкладень, які зробила космічна станція MESSENGER, не тільки підтвердили її існування, вони довели ще той факт, що лід на планеті відносно молодий. Ці дані дають змогу робити припущення про джерело походження льоду.
Вже 2 роки дані від MESSENGER засвідчують: на Північному полюсі Меркурія є відкладення льоду (позначені жовним кольором).
Меркурій – планета екстремумів: вдень тут понад 400°C вище нуля, вночі температура падає до позначки -180°C. Атмосфери, яка би захищала клімат чи згладжувала різницю в піказниках, немає зовсім. З огляду на це сигнали, які науковці отримали 1991 року, коли досліджували планету радіолокаційним променем, дуже здивували: всередині деяких великих кратерів було незвично сильно відбивалося світло, що, в принципі, властиве лише вкритій льодом поверхні.
Чи міг на Меркурії, планеті, що найближча до Сонця (обертається навколо Сонця за 87 969; відстань від Меркурія до Сонця змінюється від 46,08 млн км до 68,86 млн км.) утворитися лід? Спектрометричні вимірювання американської автоматичної міжпланетної станції MESSENGER відповідь на це питання шукали впродовж 2 років. І виявили: на полюсах планети сонячне проміння падає під таким кутом, що в глибоких кратерах насправді є відповідні умови для тривалого збереження льоду.
З допомогою камер на борту космічного апарата ученим з НАСА вперше вдалося зробити знімки цих льодових відкладень. Для цього вони посилили датчики слабкого світла, яке на землю відбивають стіни кратерів. На фото чітко видно відкладення, що на дні кратера імені Прокоф’єва, найбільшого з потенційних льодових кратерів Меркурія. «На знімках бачимо розтягнуті регіони сильних рефлексів», – розповіла провідна автор Ненсі Шабо (Nancy Chabot) з Лабораторії прикладної фізики в Університеті імені Джонса Гопкінса (м. Лорел, Меріленд).
В інших місцях кратера лід покритий тоненьким шаром темних матеріалів. Тут йдеться, ймовірно, про замерзлі органічні матеріали, пояснюють науковці. Цей органічний захисний шар міг би пояснити, чому апарат MESSENGER зафіксував лід і в тих кратерах, що є занадто гарячими для утворення в них вічного льоду: він ізолює ту кригу, що під ним.
Знахідка актуалізує запитання: скільки років мають ці відкладення льоду й звідки вони взялися? Чи виникли вони ще в ранні періоди розвитку Сонячної системи, їм мільярди років? Чи, можливо, лід з’явився тут недавно й постійно оновлюється? На думку Шабо та її колег, ознаки льоду в кратерах підтверджують друге припущення: водяний лід на Меркурії ще відносно молодий і постійно поновлюється.
Можливим джерелом криги на Меркурії є астероїд чи комета: вони могли потрапити на планету, коли містили лід, пояснюють учені. Таке проникнення вважать потенційно можливим способом постачання води на ранню Землю. «Знання про точний вік льодових відкладень мають велике значення для розуміння того, як вода потрапила на планети земної групи», – каже Шабо.
Дотепер кількість років льоду в кратерах визначали лише опосередковано, через візуальні ознаки. Чи насправді крига така молода, визначать наступні місії та вимірювання.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Оригінал за посиланням: http://www.scinexx.de.
19.10.2014