На війні та у коханні всі методи вважаються прийнятними. В Івано-франківську політики вирішили додати до переліку ситуацій, коли засобами не гребують, ще й виборчу кампанію. Від активності кандидатів у мажоритарних округах області чекали легкої втоми, натомість отримали «бурю і натиск», а таке виборці аж до 26 жовтня терпіти не збираються.
Найперше йдеться про аґітаційну поліграфію, якою виборчі штаби закидали брами та заклеїли усі стовпи, дерева і фасади будинків. Івано-франківці переживали щось подібне вже не раз, але кажуть, що тепер це вже занадто — аґітки сипляться з усіх щілин, плакати з «біг мордами» ліплять до будь-яких площин кількома шарами скотчу, не шкодують навіть старезних лип на вулиці Шевченка — гатять у них цвяхами та степлерами. Тож івано-франківці на завтра (16 жовтня) скликають загальноміську толоку. Люди зберуть усю друковану аґітпродукцію з місць, де їй бути не належить згідно з законом, і віднесуть у виборчі штаби кандидатів і партій. «Бо нам чужого не треба», — кажуть організатори.
«Я неодноразово зверталася до політичних сил та кандидатів у депутати і наголошувала, що у місті є спеціально облаштовані місця для розміщення політичної реклами. Це, наприклад, білборди, сітілайти, рекламні тумби. Розміщення політичних аґіток на фасадах будинків, електроопорах, водостічних трубах є незаконним. Під час цієї виборчої кампанії виникло навіть своєрідне ноу-хау — це аґітки, які за допомогою скотчу чи степлера прикріплюють на деревах», — розповіла директор комунального підприємства ««Івано-Франківський рекламно-інформаційний центр» Вікторія Шахоріна, яка завзято підтримує громадську ініціативу з толокою.
До речі, територіальні виборчі комісії, куди надходять численні скарги від виборців на аґітаційне безчинство кандидатів, мають право зняти цих добродіїв з реєстрації. Для цього потрібні три поспіль засідання ТВК на предмет письмових скарг від громадян щодо одного й того самого кандидата.
Утім виглядає на те, що для декого з тих, хто тепер має амбіції законотворця, організувати грамотне розклеювання аґіток — справа, за складністю близька до написання передвиборчої програми, а надто якщо кандидат її… позичив (чи вкрав) у якогось іншого кандидата. Громадські експерти називають такий плагіат родзинкою цих парламентських виборів. Експерти Громадянської мережі «Опора» дослідили програми кандидатів і виявили, що понад 30 з них містили явні ознаки «списування». Так, кандидати від Івано-Франківщини обіцяють зремонтувати водогони Тернополя, дитсадки Житомира і розвивати вугільну промисловість, якої в нас не існує. У вступі до однієї з виборчих програм знайшли кавалок з… конспекту шкільного уроку для 4 класу. Ну, й апофеоз — вже відома історія самовисуванця Щербанюка, який не завдав собі клопоту навіть змінити у першоджерелі рід особи з жіночого на чоловічий. Так і заявив: «Обіцяю завжди залишатися легкодоступною»…
Почали задіювати в Івано-Франківську й ще «передовіші» технології. Так, аґітатор, відрекомендувавшись працівником місцевого ЖЕКу, випитувала у мешканців персональні дані, цікавилася, хто проживає за цією адресою, про померлих. Координатор мережі «Опора» в Івано-Франківській області Іван Маруняк бачить у цьому прямий шлях до продуманих порушень.
Представники штабів під виглядом працівників ЖЕКів збирають особисті дані виборців
«Згідно з законом не можна збирати персональні дані про громадян без їхньої на це згоди. Як показує практика моніторинґу попередніх виборів, персональні дані громадян разом з інформацією, підуть вони голосувати чи не підуть, збирається для того, аби бути використаною з маніпулятивними цілями в день голосування. Цю технологію охрестили "хустинкою" або "синім светриком". Полягає вона в тому, щоб опустити до скриньки виборчий бюлетень замість виборця, який не прийде голосувати. Встановлюється список виборців, які точно не прийдуть голосувати, разом з їхніми адресами. На день виборів визначається один з членів ДВК з розпізнавальним елементом одягу та коло виборців, які за винагороду ходять від дільниці до дільниці й голосують за ґарантовано відсутніх виборців (померли, за кордоном, інваліди). Зовні важко розпізнати обман, оскільки всі діють злагоджено, за домовленістю, як ні в чому не бувало подаючи інший паспорт "спеціальному" члену ДВК», — пояснює нехитру схему Іван Маруняк.
Цілком безневинними на тлі згаданих, та все ж незаконними є порушення, коли аґітматеріали розміщено у громадському транспорті чи коли немає вихідних даних на друкованих матеріалах, що вказують на відповідального за друк та наклад.
І вже зовсім ангельським виглядає порушення кандидата-мажоритарника з Коломиї Юрія Романюка, який замаскував передвиборчу аґітацію на біл-бордах під соціальний проект на допомогу армії. Родина дівчинки, зображеної на плакаті, звернулася до політика, який, очевидно, навмання вибрав «тло» з Інтернету, — вимагаючи негайно прибрати цю рекламу. Кандидат вирішив, що його розкручують на гроші, і відмахнувся від скаржників. Ті, натомість, за використання фотографії своєї дитини у виборчій кампанії подали справу до суду.
Одне слово, цьогорічна аґітація кандидатів стала у Франківську радше антиаґітацією — виборці дивляться на оту метушню й подумки викреслюють прізвища тих, за кого точно не голосуватимуть.
15.10.2014