Після кількарічних проектувальних робіт американське космічне агентство (НАСА) розпочало будівництво надпотужної ракети-носія «СКЗ» («Система космічних запусків»). Багато конструкційних елементів нової ракети інженери запозичили від попередніх програм, насамперед від проекту «Космічний човник» («Space Shuttle»). Перший тестовий і непілотований запуск «СКЗ» запланували на кінець 2018 року. Вже до 2030-го ракета має відправляти астронавтів на Марс.
Перша ракета сімейства «СКЗ» зможе виводити на орбіту висотою 160 км вантаж вагою 70 тонн. Наступні модифікації будуть удвічі потужнішими (130 т). Для порівняння, попередній рекордсмен – ракета «Сатурн V» (на ній люди дісталися Місяця) – могла вивести на низьку опорну орбіту не більше 118 т вантажу. «СКЗ» перевершить «Сатурн V» і за висотою: 117 м проти 110,6 м.
«Система космічних запусків» НАСА, перша після «Космічних човників» американська ракета-носій, що призначена для пілотованих місій, офіційно пройшла стадію проектування й відтепер перебуває на етапі власне будівництва. «СКЗ» стане найпотужнішою ракетою в історії дослідження космосу. За її допомогою НАСА планує висадити астронавтів на Марсі, «захоплених» астероїдах та інших планетах і супутниках Сонячної системи.
Перший тестовий старт «СКЗ» повинен відбутися в листопаді 2018 року: ракета відправить апарат «Оріон» у тритижневий політ, що передбачатиме обліт Місяця та повернення на Землю. Пробний запуск буде безпілотним. На разі представники НАСА дають 70 % гарантії того, що оголошена дата запуску виявиться остаточною.
Розробку «СКЗ» космічне агентство США розпочало 2011 року. Тоді вирішили повторно використати якомога більше компонентів із «Космічних човників», щоб максимально швидко отримати нову ракету, зекономивши кошти. На початку інженери навіть не мали уявлення, як зрештою виглядатиме їхнє дітище.
У проекті «СКЗ» використали чимало напрацювань, залишених після попередньої, уже скасованої програми НАСА – «Сузір'я» («Constellation»). На неї впродовж 2005 – 2010 рр. витратили близько 9 млрд доларів, потім президент Барак Обама проект ліквідував. Саме в межах «Сузір'я», розпочалася розробка пілотованої капсули «Оріон».
Метою скасованої програми було повторно висадити астронавтів на Місяці до 2020 року. Проте Білий дім і Конгрес вирішили, що доцільніше сконцентрувати сили на підкоренні Марса, підготовці пілотованої місії на астероїд, який хочуть «полонити» та перемістити на довколамісячну орбіту.
Перша ракета сімейства «СКЗ», що отримає запозичені від «Шаттлів» маршові двигуни та твердопаливні бокові прискорювачі, зможе виводити на орбіту що на висоті 160 км від поверхні Землі, вантаж до 70 т. Наступні модифікації будуть удвічі потужнішими (130 т). На ракетах «СКЗ» американці планують доставляти астронавтів й обладнання на Марс.
Для порівняння, ракета «Сатурн V» (на ній люди дісталися Місяця) могла вивести на низьку опорну орбіту (НОО) не більше 118 т. Потужність радянської «Енергії», яку створювали як носій для орбітального корабля «Буран», становила 100 т. Майбутній конкурент «СКЗ» «Falcon Heavy» від «SpaceX» зможе переносити лише 55 т вантажу. Сьогодні, після виходу на пенсію «Космічних човників», в експлуатації немає жодного носія-важковаговика: європейська «Аріан 5» виводить на НОО щонайбільше 21 тонну, американська «Дельта IV» – максимум 29 тонн.
«СКЗ» перевершить «Сатурн V» і за висотою: 117 м проти 110,6 м.
За оцінками космічного агентства, на спорудження першої з трьох модифікацій ракети та дотичних наземних систем, знадобиться 12 млрд доларів. Кошторис зокрема передбачає $ 1,3 млрд щорічних затрат на ракету і $ 1,5 млрд – на пілотовану капсулу «Оріон».
Виготовлення й запуск потужніших носіїв наступного покоління, звичайно, означає нові багатомільярдні затрати. Другу місію «СКЗ» запланували на 2021 рік: тоді ракета нестиме двох астронавтів.
Зреферував Олег КАЧАН
Оригінал за посиланням http://www.reuters.com.
03.09.2014