Десятирічна погоня космічної станції «Розетта» за кометою Чурюмова-Герасименко нарешті скінчилася: апарат успішно зблизився з нею і вийшов на орбіту небесного об'єкта. Наступний етап місії також унікальний, він полягає в опущенні посадкового модуля і здійсненні бурових робіт. Від проекту вартістю 1,3 млрд. євро чекають не одного наукового відкриття. Насамперед перевірять, чи могли комети «транспортувати життя» в ранній Сонячній системі.
Десять років погоні космічного апарату «Розетта» за кометою Чурюмова-Герасименко нарешті увінчалися успіхом.
Апарат Європейського космічного аґентства (ЄКА) «Розетта» протягом 10 років ганявся за кометою 67P (Чурюмова-Герасименко) і, пробігши 6,4 млрд. км нарешті вийшов на її орбіту. Вперше в історії дослідження космосу до комети причепився штучний супутник. Місія «Розетта» триватиме до грудня 2015 року, а вже в листопаді 2014 року почнеться наступний етап розвідок – опущення на поверхню комети посадкового модуля.
Наразі «Розетта» перебуває приблизно за 100 км від комети. Поступово знижуючись, апарат обертатиметься на орбіті на висоті 20–30 км.
Метт Тейлор, науковець, що опікується проектом, захоплюється успішним виведенням зонду на траєкторію орбіти комети: «Як на мене, це найцікавіша, найфантастичніша місія, що будь-коли відбувалась».
Апарат «Розетта» запустили за допомогою ракети-носія «Аріан 5» у березні 2004 року. Комета 67P, до якої вирушив зонд, облітає Сонце за 6,6 року. Щоб наблизитися до цілі, «Розетта» подолала 6,4 млрд. км, використала ґравітацію Марса й Землі, набираючи потрібне прискорення. Швидкість комети – 55 тис. км/год. Завдяки ретельним розрахункам науковців ЄКА теперішня швидкість космічного апарата збільшилася лише на 3,6 км/год. Неістотна відмінність показників дала змогу успішно вивести «Розетту» на орбіту.
Комету 67P обрали для дослідження через траєкторію її польоту. Вона майже весь час мандрує крижаними просторами далекого космосу. Проте раз на кілька років наближається до материнської зірки й починає танути, залишаючи по собі тонни льоду та пилу. Цю фазу називають «періодом цвітіння». Коли Земля проходить крізь слід комети (мовою астрономів – «кому»), у нічному небі видно рясні метеоритні дощі. Перигелію – найближчої точки до Сонця – 67P досягне в серпні 2015 року, тоді «Розетта» буде у вирі подій.
Важливою частиною дослідницької місії стане висадження посадкового модуля «Філа». Його закріплять на поверхні комети за допомогою двох гарпунних гармат. «Розетта» обладнана численними фотокамерами та спектрометрами для вивчення фізико-хімічних процесів, а посадковий модуль призначений для здійснення бурових робіт й аналізу гірських порід. Тож науковці матимуть змогу вивчити внутрішню будову комети. ,Що саме вдасться виявити – зараз важко спрогнозувати.
Розгорнути посадковий модуль – надзвичайно складне завдання, адже досі невідома точна маса, а відповідно, й сила тяжіння комети. Планують, що «Філа» працюватиме 4–6 місяців.
Генеральний директор ЄКА Жан-Жак Дорден не приховуває захоплення успішним виведенням «Розетти» на орбіту 67P. «Після 10 років, 5 місяців і 4 днів польоту, 5 обертів довкола Сонця і 6,4 млрд. км ми з задоволенням оголошуємо: "апарат досяг пункту призначення"».
Вже отримано й перші наукові дані: вимірювання зонду засвідчили, що температура комети – близько -70º С, це на 20º вище за розрахункову величину. На дослідницьку місію покладають великі сподівання. Насамперед науковці зможуть перевірити теорію, яка постулює, що комети могли переносили добіологічні молекули чи перші мікроорганізми по ранній Сонячній системі. Але й вартість проекту чимала: згідно з кошторисом, вона сягне 1,3 млрд. євро.
Зреферував Олег КАЧАН
Ориґінал за посиланням http://www.extremetech.com.
08.08.2014