САРАЄВО, 28. VI. (Ткб.) Коли наслїдник престола з женою їхав авто, кинено бомбу. Архикнязь Франц Фердинанд відкинув бомбу рукою, від вибуху є вісїм ранених. Потім два ученики осьмої кляси ґімназияльної стрілами з бровнїнґа зранили архикнязя і його жінку. Обоє ранені померли.
Вчерашного дня, коли на площі "Сокола-Батька" у Львові серед чудової лїтньої погоди відбували ся вправи ювилейного здвигу, намісник Коритовський, приїхавши по 4. год. з командантом Кольосварієм на місце вправ, повідомив голову української репрезентациї д-ра Костя Левицького про катастрофу, яка скоїла ся в Capaєві, висловляючи при тім бажанє, щоби звістка про сю катастрофу не розширила ся між зібраною многотисячною масою, бо се викликало би затрівоженє, яке могло би спричинити катастрофальні наслїдки, та щоби несьвідомі катастрофи учасники вправ і видці супокійно перебули вправи та аж згодом, у містї дізнавались про потрясаючу відомість. До сього бажаня намісника і примінили ся впорядчики здвигу, так що пополуднева програма його була доведена спокійно до кінця.
Зарядженє — справдї доцільне, бо годї уявити собі в нашій державі подїю, яка на зібрані з цілого краю маси нашого народу могла би зробити вражінє більш потрясаючої катастрофи, нїж та, що скоїла ся вчера в Сараєві, — катастрофи особисто-людської, катастрофи полїтичної.
Не входячи навіть в розумованя над людською долею, яка перервала отсе нитку житя в хвилї найменше сподїваній і найбільше небажаній, — треба сказати, що вчера згасло житє, з яким була звязана полїтична доля нашої держави і її народів, а може й цілої Европи, житє, яке мало капітал 51-лїтньої праці, досьвіду, науки учительки житя — істориї, капітал, зібраний на те, щоби його обернути для спричиненя нового періоду в істориї австро-угорської монархії.
І власне в хвилї, коли Покійний стояв перед безміром праці і задач історичного значіня, впав він жертвою — не своєї вини, а вини піввікової полїтики Байста, Андрашія, ґр. Аґенора Ґолуховського та инших — шкодами, спричиненими Габсбурській монархії, менше визначних державних мужів, які, перебудовуючи полїтичну систему монархії, розбили її колишню суцільність — не на те, щоби, зробивши кождий з народів її повноправними співучасниками державного житя, отворити нову суцільність державну, тільки на те, щоби роздїлити геґемонїю в державі між т. зв. історичні народи, кидаючи їм під ноги цілий ряд т. зв неісторичних народів: більшість населеня і найпевнїйшу опору держави.
Так попали "Тирольці Сходу" під обсолютне панованє Поляків, так відплачено Хорватам за вірність в 1848 р., віддаючи їх під мадярську геґемонїю.
На протязї останньої половини столїтя, коли довершила ся будова сеї системи, починаючи видавати свої плоди, — скільки було нагод, щоби Габсбурська монархія приєднала для неї середно-европейської наддунайської федерациї народів уми і серця Сербо-Хорватів і стала провідницею балканських Славян в їх змаганях за визволенє з під турецького ярма і за будову власного національного житя! Одначе сих нагод не використано; замість сього йшли мадярські, і навіть італїйські експерименти на південних Славянах, які спричинили, що їх уми і серця почали що раз більше відвертати ся від Габсбурської монархії і звертати ся до — Росиї.
А Росия тимчасом не спала, тільки всїми силами працювала над приєднанєм південних славян для себе і своєї полїтики. Накинула ся їм на опікуна і спасителя, повела їх до визвольної війни і передовсїм інтриґувала й інтриґувала проти австро-угорської монархії, стараючи ся витворити ворожий проти неї настрій та усунути все, що противило ся тому настроєви, хоч-би прийшло ся робити такими способами, як убитє Стамбулова або Олександра і Драґи. Сї способи зрештою традицийні в росийській полїтиці — внутрішній і заграничній...
І ось в результатї вчера насильно перервану нитку житя того, кого в Росиї ненавидїли найбільше з усїх сучасних, про кого говорили як про найбільшого і найнебезпечнїйшого ворога росийських полїтичних плянів завершити "збиранє росийських земель" і спрямувати всї "славянські ріки" в "росийське море"!
Після з'їзду в Конопішт — смерть Франца Фердинанда! Не вважаючи на офіцияльні заяви спочутя, Росия певне врадуєть ся, — бо ось наступила смерть того, хто старав ся протидїлати росийським інтриґам на аренї міждержавної полїтики.
І чи не є се траґедия долі, що вчера впав власне той, хто — як се голосила communis opinio — всїм своїм впливом старав ся паралїжувати шкідливі наслїдки самовбийчого курсу внутрішної поліїтики в австро-угорській монархії, хто з окрема що-до південних Славян носив ся з думкою розвязаня питаня південного славянства в рамках великої Габсбурської монархії?!
Тепер на перший плян тиснеть ся трівожне питанє: що буде далї? Чи молодий наслїдник престола знайде в собі стільки сили й енерґії, знаня й досьвіду, щоби навязати на ново полїтичну нитку, перервану смертю Франца Фердинанда?
Отсе питанє трівожить також і нашу суспільність.
Покійного Франца Фердинанда ненавиділа не тільки Росия. Подібні почуваня мали до нього й галицько-польські верховоди, підозріваючи його в неґативнім відношеню до польської самовладної геґемонїї над українським народом в Галичинї. Доля хотїла, що вислів сим польським почуваням дав як-раз на кілька годин перед смертию Покійного Dziennik polski, пишучи в передовиці п. н. "Іntrygi ruskie" ось що:
"З приватного жерела довідуємо ся, що у Відни ходять поголоски про нові українські інтриґи. Ми повторюємо сї поголоски з огляду на їх велику сензацийність і правдоподібність, не беручи одначе на себе жадної відповідальности й цитуючи їх лише з дневникарського обовязку.
Русини за помічю, яку їм дали наші вороги у Відни, яких маємо дуже богато, бажають використати симпатию, яку до них нїби то має архикнязь Франц Фердинанд і ужити його як зброю проти нас. Архикнязь мав симпатиї до Русинів тому, що митрополит ґраф Шептицький і князь Марс Саксонський потрафили його переконати, що Українці мимо своїх контактів з Прусаками є найвірнійшими слугами династиї й держави. При сьому повторюєть ся стара лєґенда про те, що на випадок конфлїкту Австрия може числити на попертє зі сторони цілої росийської України. Щоби утвердити архикнязя в сїй думці, постановили Українці умістити при дворі архикнязя свого мужа довіря, як двірського урядника. Сей муж довіря мусїв би інформувати архикнязя про подїї, що відбувають ся в Галичинї, розумієть ся в дусї українських інтересів. На дворі архикнязя мали дати згоду на се, але під умовою, щоби будучий український муж довіря був чоловіком поважним, що займає якесь визначнїйше становище, гідним довіря й шляхтичем.
"Як здаєть ся, з приводу сих умов розібєть ся цілий руський проєкт, бо Русини не можуть нїяк знайти відповідного чоловіка, що відповідав би вичисленим умовам. Головна трудність — вишукати чоловіка зі старого шляхотського роду. Бути може, що через се так і не буде при дворі українського мужа довіря, який не стільки інформував би архикнязя про українські справи, скільки підюджував би його проти Поляків."
Як бачимо, з сих слів польського орґану говорить чимале затрівоженє за долю польської самовлади над нашим народом...
Смерть архикнязя Франца Фердинанда кладе перед нас питанє, чи новий престолонаслїдник зуміє через лїс інтриґ польської камарилї попасти на той шлях, на якім його попередника зустріла на передоднї смерти така польська напасть. Закрила очі людина, котра вміла глянути на положенє нашого народу обєктивно, і котра мала добру волю сотворити з Великої Австриї справдїшну вітчину ддя всїх народів наддунайської монархії, в сїм числї й народу нашого. Не можемо не надїяти ся, що молодий чоловік, котрий вступає в права й обовязки Покійного, зуміє навязати до великої традициї свого попередника та що в cїм молодїм наслїднику престола знайде Монархія і народи її того відродителя, якого так дуже треба і якого так дуже народи ждуть.
Се надїя наша — покищо тільки надїя на те в будуччинї, що було живою дїйсністю в особі Покійного, котрого траґічна доля немилосердно потрясла нашими людськими і нашими політичними почуванями.
***
Перша урядова вістка.
САРАЄВО (Ткб.) Коли вчера рано архикнязь Франц Фердинанд їхав разом з жінкою кн. Гогенберґ на принятє до ратуша, кинено на автомобіль бомбу. Архикнязь заслонив ся відрухово рукою. Бомба експльодувала, коли автомобіль уже переїхав. В слїдуючім автомобіли їхав ґр. Бос-Вальдек і прибічний адютант шефа краю, підполковник Маріці. Оба зістали легко ранені, крім сего 6 осіб з публики. Виновником замаху є типоґраф з Теобінє Хабринович. Його зараз арештовано. По торжественнім принятю в ратуши архикнязь з жінкою виїхали дальше на проїздку по містї. Тодї ученик VIІI. кл. ґімназ. Прінціп вистрілив з бравнїнґа кілька разів до архикняжого автомобілю. Архикнязь зістав ранений в лице, княжна в живіт. Обоїх перевезено до конака, де небавом померли. Також другого виновника замаху арештовано. Обурена публика обох виновників мало не злїнчувала.
Невдалий замах бомбою.
САРАЄВО (Ткб.) По першім замаху на приказ архикнязя вдержано в силї всї війскові запорядженя, бо архикнязь висловив бажанє, щоби в програмі не робити змін.
Про перший замах доносять, що бомба була т. зв. фляшкова, наповнена цьвяхами й оловом. Вибух був такий сильний, що зірвав в недалекім склепі зелїзні стори. Около 20 осіб є ранених, переважно легко. Через полуднє зголосило ся ще кількох ранених.
ВІДЕНЬ (Пр. т.) Ósterreichisch-Ungatische Korrespondenz доносить з Сараєва такі подробиці:
Архикнязь разом з жінкою вийшов з війскового табору о год. 10. рано і відїхав до жіночої семинариї, яку мав відвідати в дорозї до ратуша. Недалеко будинку, коли автомобіль почав помалїйше їхати, впала бомба. Архикнязь відтрутив її рукою і бомба впала за автомобіль, розприскуючи ся в куснї. Підполковник ранений відломком досить сильно. Шеф полїциї явив ся зараз на місци. Престолонаслїдник довідав ся про стан здоровля раненого а успокоєний, приказав їхати до ратуша. Шеф полїциї і шеф краю Потьорек просили архикнязя, щоби понехав їзду до ратуша, але архикнязь заявив, що не змінить програми.
В ратуши архикнязя приняли міські функціонарі. Коли посадник почав промову, архикнязь перервав йому словами:
— Пождїть хвилинку! Я приїхав сюди до Сербів яко гість а приняли мене тут бомбою. Тепер можете дальше говорити!
На промову посадника архикнязь відповів кількома словами а мала дївчинка подала княгини китицю рож. Заки архикнязь вийшов з ратуша, шеф полїциї знова підійшов до него й дуже просив, щоби архикнязь вернув до конаку. Також шеф правительства Потьорек і жінка просили, але архикнязь не хотїв сего слухати, заявляючи, що мусить відвідати Меріція в шпитали. Тому, що і княгиня вкінци згодила ся на се, архикняжа пара поїхала до шпиталю.
САРАЄВО (Ткб.) По першім замаху населенє витало овацийно архикнязя і його жінку в дальшій дорозї до ратуша. Принятє в ратуши було після програми. Архикнязь і княгиня Гогенберґ були правда зворушені, але в веселім настрою і гладили дочку директора соймового бюра, котра подала княгини китицю. Шеф краю Потьорек, котрий був в автомобіли архикнязя, вийшов ціло.
Стріли з бравнїнґа студента.
САРАЄВО (Ткб.) Коли по принятю в ратуши архикнязь з жінкою їхав автомобілем, щоби відвідати раненого підполковника Меріція, на скрутї в улицю Франца Йосифа впали два револьверові вистріли безпосередно один за другим. Перший вистріл поцілив кн. Гогенберґ, котра впала на чоловіка. Куля вцілила сидячу по правій стороні княгиню, пробивши передтим подушку автомобіля. Наслідок кулї був страшний. Княжна зараз втратила притомність. Друга куля пробила праву артерию шиї архикнязя. Смерть наступила майже безпосередно. Все се відбуло ся зі скоростию лискавки. Богато осіб, що стояли найблизше, взагалї не чули вистрілів, виновник вибрав місце, в котрім міг близько стріляти до автомобіля. Прінціп, що стояв з рукою в кишени, виглядав підозріло кільком жінкам, котрі стояли недалеко. По замаху полїцийні жовнїри арештували виновника.
По замаху.
По замаху автомобіль архикнязя поїхав зараз до конака. Перший прибув старший штабовий лїкар Арнштайн, потім полковий лїкар Палядо. Коли всяка лїкарська поміч показала ся безуспішною, полевий сьвященик Канок відправив молебнї при померших. Тїла покищо полишено в конаку.
По замаху серед товпи повстало нечуване обуренє. Бачили, що богато осіб плакало. Всюди мають жалібні хоругви. На місци замаху збирають ся великі товпи народа.
Коли лише вістка про замах розійшла ся по містї, знижено хоругви до пів машту, жалоба в містї надзвичайна. Президент сойму вислав зараз до кабінетової канцеляриї монарха телєґраму висловлюючу жаль і обуренє цілого населеня з причини нечуваного замаху, запевнюючи монарха про незмінну вірність і підданість для пануючого дому.
В цілім краю панує спокій і порядок.
Виновники замаху.
САРАЄВО (Ткб.) Виновник замаху Гаврило Прінціп має 19 лїт, походить з Ґракови, пов. Лївно. Студиював довший час в Білгородї. Переслуханий подає, що вже давнїйше мав намір виконати замах на високо поставлену особу. Нинї чекав на переїзд архикнязя на ул. Апля, а коли автомобіль в поворотї з ратуша при скрутї в ул. Франца Йосифа мусїв їхати помалїйше, вистрілив. Хвилю отягав ся, бо в автомобіли сидїла і княгиня, потім вистрілив раз за разом.
Прінціп перечить начеби мав спільників.
Хабринович поводить ся цинїчно. По замаху вскочив до ріки Мояцки, хотячи втечи, але публика і полїция побігли за ним і зловили його.
САРАЄВО (Пр. т.) Власти шукають дальших спільників, котрі, як догадують ся, концентрують ся в Білгородї.
Жалібна манїфестация сойму.
САРАЄВО. (Ткб.) По полудни було засїданє сойму, на яке прийшли всї посли, присутні в містї. Президент Басадіє отворив засїданє о год. 5-ій. Посли встали з місць. Президент відчитав енунцияцию, в котрій висловлено обуренє з причини нечуваного вчинку і глибокий жаль з приводу траґічної смерти архикнязя і його подруги. Посли трикратно крикнули: "Слава".
Після того президент запевнив про незмінну любов і вірнопідданче почуванє боснійського народа до престола і піднїс трикратний оклик "Жівйо" на честь цісаря. Посли три рази оклик повторили.
На знак жалоби сейчас замкнено засїданє. Подібна манїфестация була в міській радї.
Вражінє на цісареви.
ІШЛЬ. (Пр. т.) Відомість про замах прийшла сюди о год. 12. в полудне. Ґенеральний адютант ґр. Пар одержав "тяжку місию повідомити цісаря про нещастє. Цісар в глибокім зворушеню сказав: "Страшно. Нїчо мені не щадили". Сейчас видав припорученя до повороту до Відня. До вечера перебував сам в своїй кімнатї. Нинї рано о 6. год. виїхав з Ішлю.
ІШЛЬ. (Ткб.) Цісар працював вчера мимо глибокого зворушеня до 7. год. вечером, почім приняв кілька осіб з кабінетової і війскової канцеляриї і вислухав їх рефератів. Мимо сильного духового потрясеня стан здоровля цісаря зовсїм добрий. Нинї о 10. год. рано буде жадібне засїданє громадської ради в Ішлю.
Вражінє у Відни.
ВІДЕНЬ. (Пр. т.) Відомість про замах на наслїдника престола і його жінку та їх смерть була відома в цілім Відни вже о 4. годині. В цілім містї викликала як найбільше вражінє і констернацию. На богато домах вже вивішено чорні хоругви.
На летничу площу прийшла відомість о 3.30 пополудни, але нїхто не вірив і пописи відбували ся дальше. В двірській льожі був присутний архикн. Альбрехт. Коли одержав урядову відомість про замах, покинув площу. Зараз після того перервано дальші лети.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Надзвичайне виданє урядової Wiener Ztg. в чорних обвідках в урядовій части подає до відома про смерть архикнязя; в неурядовій части подає некрольоґ.
В Будапештї.
БУДАПЕШТ. (Ткб). В полуднє розійшла ся тут перша вістка про замах в Сараєво. Зразу принято її з недовірєм. Нїхто не хотїв вірити в страшну відомість. Коли донесеня появили ся в певнїйшій формі, вражінє було страшне. Сейчас вийшли надзвичайні виданя ґазет з сумною вісткою, котра мигом перебігла ціле місто й околицю. По вулицях, звичайно в недїлю пустих, заметушили ся товпи людности з окликами обуреня. Опісля надійшли телєґрафічні і телєфонічні запити з богатьох провінціональних міст, де дійшла поголоска. Жалоба і біль загально огорнули всїх живих. Велике вражінє викликав особливо факт погорди смерти, яку проявив архикнязь і його подруга в хвилї першого замаху.
В инших містах монархії.
ПРАГА. (Ткб) Відомість про замах розійшла ся о 3. год. в полудни, викликуючи всюди велике пригнобленє. В чеськім національнім театрі і в театрі у Виноградах зі сцени повідомлено публику про траґічну подїю. Публика вийшла з театрів глибоко пригноблена. Вечірне представленє в обох чеських театрах і в Новім театрі нїмецькім та инших театрах відкликано. Богато концертів перервано.
БЕРНО МОР. (Ткб.) Сьвяточні прикраси домів знято сейчас по одержаню сумної відомости, а вивішено чорні хоругви. Вправи соколів усюди перервано сейчас. Нїмецькі студенти відкликали комерс і всї инші на нинї заповіджені торжества.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) З усїх сторін монархії надходять відомости, котрі потверджують, що відомість про подїю викликує всюди важке пригнобленє. З усїх сторін надходять кондолєнцийні депеші.
Вражінє в Европі.
БУКАРЕШТ. (Ткб.) Відомість про убитє наслїдника престола і його жінки викликала серед публики велике обуренє. До пізної ночи виходили надзвичайні додатки до часописий з подробицями подїї.
Провідник консервативних демократів сказав, що сей випадок є великим нещастєм не лише для цісаря Франца Йосифа, але й цілої австрийсько-угорської монархії. Архикнязь Франц Фердинанд мав богато доброї волї до всїх народів монархії. Як люди і румунські горожани можемо відчувати лише глибокий жаль з приводу його смерти.
Universul пригадує недавну візиту архикнязя в Сінаї, де приняв депутацию семигородських Румунів і ласкаво говорив з нею про домаганя Румунів на Угорщинї. Коли архикнязь був раз на маневрах в Банатї, хвалив переходячий мимо румунський полк словами: Отсе мої хоробрі Румуни!
ЛЬОНДОН. (Ткб.) Відомість про убитє наслїдника престола і його жінки розійшла ся блискавицею по містї і всюди викликала великий жаль. Короля повідомлено сейчас про подїю. Король засягав інформаций в австрийсько-угорського амбасадора. Коли надійшли автентичні відомости з Відня, знижено прапор на амбасадї до половини держака.
КІЛЬОНЇЯ. (Ткб.) Перша відомість про замах надїйшла від нїмецького конзуля в Сараєві на поклад корабля "Гогенцолєрн". Шеф кабінету маринарки адмірал Мілєр сейчас виїхав човном на повне море і повідомив цісаря, котрий був на корабли "Метеор". Цісар сейчас перервав реґату і приказав, щоби воєнні кораблї знизили прапори до половини. Цісар з корабля вислав кондолєнцийну телєґрамудо цісаря Франца Йосифа. Цісарева Віктория Августа, котра приїхала з Ґрінгольц, перейшла сейчас на корабель "Гогенцолєрн". Цісар і цісарева відїзджають рано до Вільдіпарку.
БЕРЛЇН. (Ткб) Безпосередно по одержаню відомости про замах канцлєр Бетман-Гольвеґ явив ся в австрийсько-угорській амбасадї і висловив співчутє. Також всї посли инших держав, перебуваючі в Берлїнї, висловили амбасадорови співчутє з причини траґічної подїї.
РИМ (Ткб.) Giornale d’Italia на відомість про замах видав надзвичайний додаток. На послів, котрі були в кульоарах, зробила відомість велике вражінє. Сейчас по одержаню відомости на палатї сенату, парляменту і на всїх мінїстерствах вивішено жалобні хоругви.
РИМ. (Ткб.) Osservatore Romano обговорюючи подїю, висловлює глибоку відразу з причини злочину і великий біль з приводу несподїваної смерти проворного, сьвітлого і побожного архикнязя. Часопись пятнує осоружні вчинки, що нехтують всякі постуляти гуманїтарности, культури і цивілїзациї і висловлює щиру симпатию до династиї Габсбурґів, а з окрема до цісаря Франца Йосифа.
РИМ. (Ткб.) Потрясаюча відомість про траґічну смерть архикнязя і княжни Гогенберґ викликала у всїх кругах населеня пригнобленє і болюче вражінє. Мінїстер заграничних справ вислав до ґр. Берхтольда телєґраму, в котрій запевнює його про співчутє своє і свойого правительства.
РИМ. (Ткб.) Дневники видали надзвичайнї виданя з вістками про забитє архикнязя з його портретом.
РИМ. (Ткб.) Король Віктор Емануель вислав до цісаря Франца Йосифа телєґраму, в котрій висловлює своє найглибше співчутє. Також папа вислав щиру кондолєнцийну телєґраму. Кардинал і секретар стану Меррі дель Валь вислав кондолєнцийні телєґрами до цісаря і гр. Берхтольда.
Дальші подробиці.
САРАЄВО. (Ткб.) Кілька кроків від місця другого замаху найдено бомбу. Вона мала бути кинена в случаю, коли-б не повів ся другий замах.
САРАЄВО. (Прив. тел.) Полїция видала ще на кілька днїв перед приїздом архикнязя леко ідучих заряджень. Приїжших з заграниці ревідовано; арештовано 38 підозрілих осіб. На вулицях не вільно було збирати ся в товпи, не вільно було ставати у вікнах. До Сараєва стягнено 1000 жандармів з Угорщини.
ВІДЕНЬ. (Прив. тел.) Архикнязь Леопольд Сальватор, мінїстер війни і ґенерал Потьорек телєґрафічно візвані до Відня.
КАРЛЬСБАД. (Прив. тел.) Брат кн. Гогенберґ ґр. Хотек, дізнавши ся в часї перегонів про страшну катастрофу в Сараєві, зімлїв. Відвезено його домів.
ВІДЕНЬ. (Прив. тел.) Дїти бл. п. наслїдника престола перебувають в Конопішт і нинії приїзджають до Відня.
Осторога перед замахом.
ВІДЕНЬ. (Прив. тел.) Тутешний сербський посол Йованович ще попередного тижня остерігав наслїдника престола, що довідав ся приватно про широко розгалужений заговір в Боснїї, котрого цілию виконанє замаху на архикнязя і з тої причини відраджував архикнязеви їхати до Боснїї. Архикнязь заявив, що всї приготованя вже пороблені і що не бачить причини до відкликуваня виданих припоручень.
ВІДЕНЬ. (Прив. тел.) Про се, що сербський посол мав остерігати архикнязя, офіцияльні круги нїчого не знають.
Депутация від українських товариств і орґанїзаций явила ся нинї в намісника Коритовського, щоби висловити жаль і співчутє з приводу смерти наслїдника престола Франца Фердинанда. В склад депутациї входили: Д-р К. Левицький, д-р Евген Олесницький, о. Войнаровський, о. Олександер Стефанович, д-р Вол. Бачинський, д-р Олександер Кульчицький, дир. Микола Заячківський, Володимир Петрусяк, проф. д-р Олександер Колесса, проф. Іван Боберський, проф. Володимир Шухевич, дир. Антін Гладишовський, Іван Чорнїй і Софрон Ференцевич. Намісник не вислухав депутациї, звиняючись тим, що всї кондолєнцийні депутациї буде приймати завтра.
З домів українських інституций у Львові знято на знак жалоби ювилейні декорациї, а вивішено жалібні стяги.
[Дїло]
29.06.1914