За останні століття людство завдало природі чимало непоправних втрат. Настав час хоча б частково спокутати провину: вчені мають намір відродити вимерлі види тварин, використавши найновіші досягнення біотехнології. Спочатку планують «воскресити» мандрівних голубів – різновид птахів, що колись процвітав на території Америки, та майже 100 років тому зник. Процедура – складна, тривала й дорога. Тягар гуманітарної місії взяла на себе неприбуткова організація «Revive & Restore» з міста Сан-Франциско (США).
«Воскресіння» вимерлих видів – складний, тривалий і дорогий процес. Для відродження мандрівних голубів візьмуть зразки ДНК з музейних експонатів. Прогалини в геномі заповнять фрагментами ДНК спорідненого виду – смугастохвостих голубів (Patagioenas fasciata). Реконструйований геном введуть у стовбурові клітини смугастохвостих. Зародкові клітини пересадять у піддослідних Patagioenas fasciata. Народжені пташата повинні бути подібними на маленьких «мандрівників».
Мандрівний голуб – різновид птахів, що був надзвичайно поширений колись на території Північної Америки. На відміну від одомашненого поштового голуба, «мандрівник» – дикий вид. У XVIII - XIX ст. ці красиві, строкаті птахи були найчисельнішими серед усіх пернатих Землі. Проте на початку минулого століття вони цілком вимерли. Хоча відтоді пройшло немало часу, науковці планують «воскресити» зниклих голубів, використавши генетичну інформацію, що збереглася.
Поверненням до життя вимерлих видів займається новостворена неприбуткова організація «Revive & Restore» («Відродити й відновити»). Крім мандрівних голубів, шанс незабаром народитися вдруге мають косматі мамонти та маврикійські дронти. До повернення динозаврів навряд чи дійде: з часу їхнього вимирання минуло мільйони років, генетичний код впродовж такого тривалого періоду вціліти не міг.
За оцінкою зоологів, коли європейці прибули до Північної Америки, на території сучасних Сполучених Штатів було 3-5 млрд. мандрівних голубів. 1866 року над Онтаріо пролетіла гігантська зграя цих диких птахів, що чисельністю дорівнювала мільярдові, довжиною – 300 милям (482 км.), шириною – одній милі (1,6 км). Тоді небо затьмарилося на 14 годин.
Але не пройшло й 50 років, як вид пернатих, що процвітав, повністю зник з лиця землі. Причини: вирубування лісів, зміна екологічних умов і неконтрольоване полювання. Мандрівні голуби були насущною їжею бідняків, а з огляду на те, що птахи гуртувалися в великі зграї, полювання на них не складало труднощів.
Врешті залишився лише один представник колись багатомільярдного племені – 29-річна самка Марта, що мешкала в зоопарку міста Цинциннаті (шт. Огайо, США). «Остання з могікан» прожила до 1914 року. Зникнення мандрівних голубів стало знаковим, оскільки відбулося на очах громадськості. Інші випадки вимирання тварин або мали місце далеко в минулому (наприклад, динозаври), або стосувалися видів із обмеженим ареалом (як острівні маврикійські додо).
Організацію «Revive and Restore» заснували підприємець Раян Фелан та її чоловік, письменник Стюарт Бранд. Із решток мандрівного голуба ентузіасти вже зібрали ДНК, придатну для експериментів (останки останнього «мандрівника» Марти вже 100 років зберігають у Смітсонівському інституті). Наявного генетичного матеріалу цілком достатньо для того, щоб після сторічного забуття повернути до життя мандрівних голубів.
«ДНК багатьох зниклих істот добре збереглася: на музейних експонатах і в колекціях викопних решток. Сьогодні науковцям під силу прочитати й проаналізувати генетичні дані. Потім цю інформацію у вигляді робочих генів можна пересадити до організму найближчих живих родичів виду й, фактично, відродити вимерлих створінь», – розповідає сайт «Revive & Restore». Щоб «воскресити» мандрівних голубів, знадобиться мільйони доларів і принаймні десяток років, – зазначив професор Бен Новак, провідний науковець проекту.
Перший етап дослідження – отримати ДНК мандрівних голубів. Відсутні елементи генетичного коду вчені заповнять інформацією, отриманою з геному американських смугастохвостих голубів (Patagioenas fasciata), вони є близькими родичами «мандрівників». Реконструйований геном опісля введуть у стовбурові клітини смугастохвостих. Утворяться зародкові клітини, їх пересадять у піддослідних Patagioenas fasciata. Вчені сподіваються: таке потомство буде подібним на зниклий вид.
Воскресіння вимерлих тварин несподівано стало об'єктом критики з боку захисників довкілля. На їхню думку, можливість відроджувати втрачені види може зашкодити актуальності потреби захищати природне середовище. Девід Еренфельд, біолог з Ратджерського університету (США), скептично зазначив: «Це дуже негативний і дорогий процес. Навряд чи він буде корисним для охорони природи, принаймні, я так думаю».
Проте професор Новак іншої думки: відродження втрачених видів покаже людям, наскільки легше запобігати вимиранню, ніж потім повертати до життя.
Зреферував Олег КАЧАН
Оригінал за посиланням http://www.techtimes.com
25.06.2014