Мексиканці – барвиста народність, в генетичному плані. Відмінності між геномами деяких громадян Мексики такі самі великі, як між спадковим матеріалом європейців й азіатів, розповідають американські науковці в журналі Science. На їхньому генові позначилися сотні або й тисячі років ізольованого життя окремих популяцій.
Дослідники на чолі з Андресом Морено-Естрада зі Стенфордського університету (Каліфорнія, США) вивчили геноми більше 1 000 людей мексиканського походження. Серед них були представники 20 корінних й 11 етнічно змішаних популяцій з мексиканським, європейським та африканським корінням – так звані метиси.
Науковці проаналізували майже мільйон незначних відхилень у структурі ДНК, які називаються однонуклеотидними поліморфізмами. Й виявили: корінне населення Мексики генетично розколося вздовж осі, що тягнеться з північного заходу на південний схід. Що далі популяції віддалені одна від одної просторово, то більше відрізняється їхній генетичний матеріал. Так, різниця між представниками Сері – автохтонним населенням Північного узбережжя Каліфорнійської затоки – і лакандонами на півдні країни така сама разюча, як між європейцями та китайцями.
В геномі людей, чиє походження етнічно змішане, дослідники сподівались виявити особливості колишніх пращурів. Так і сталося. Відповідно до історії іспанського завоювання Мексики в певних громадян країни зафіксували генетичні ознаки, типові для іспанців на європейському континенті. Крім того, команда науковців натрапила ще й на властивості мексиканських пращурів – вони змінювалися залежно від районного походження всередині країни.
«Ми захоплені отриманими результатами, адже сподівалися, що 500 років блукання етносів, імміґрації та змішування знищили відгомін доколумбової структури населення», – каже керівник дослідження Карлос Бустаманте зі Стенфордського університету.
Завдяки наступним аналізам науковці продемонстрували, що генетичні особливості впливають на здоров'я і тому мають визначати політику в галузі охорони здоров'я. Наприклад, легені можуть по-різному функціонувати в мексиканців, що походять з різних районів країни.
До експерименту залучили чоловіків з різних куточків Мексики. Встановили: набагато гірше свою функцію легені виконують в чоловіка з Західної Мексики, ніж в його ровесника з півдня країни. Згідно зі стандартними сучасними методами діагностики піддослідному мало би бути на 10 років більше, ніж насправді, хоч його легені хвороба не зачепила. Не враховуючи генетичних особливостей, цього чоловіка, ймовірно, визнали б хворим і таким, що потребує лікування.
«Тисячі років тут, всередині країни, панувало неймовірне мовне та культурне багатоманіття, з цивілізаціями майя та ацтеків, з одного боку, й ізольованими малими популяціями – з іншого, – каже Крістофер Ґігноу зі Стенфордського університету. – Ми не могли детально проаналізувати всю територію країни, але встановили факт шаленої генетичної строкатості; також помітили, що на здоров'я сучасного мешканця Мексики впливає територіальна батьківщина його предків». На походження мають більше зважати в медичних установах, висновують науковці.
Зреферуваала Соломія КРИВЕНКО
Джерело: http://www.welt.de
18.06.2014