США без підйому: це все через середній клас, дурню

Коли більшу частину матеріальних вигод від економічного зростання отримує невелика група найбагатших, на споживання йде незначна їх частина

 

 

Єдиний сенс економічного прогнозування – щоб астрологія виглядала більш респектабельною, – казав Джон Кеннет Ґелбрейт. Економісти вважають, що у скороченні ВВП США на 1% у І кварталі цього року винна перш за все сувора зима. Тепер, коли вплив "полярного вихору" вже перестав бути відчутним, вони кажуть, що нарешті має розпочатися так очікуване зростання економіки США. Такою непохитною є впевненість економістів у власній рації. Якби мені довелося обирати, то я б радше замовив астрологічний прогноз. Або прогноз погоди.

 

Економічні прогнозисти ще повинні усвідомити той факт, що економіка США радикально змінилася. Купівельна спроможність більшості американців не лише не стояла на місці, відколи економіка почала виходити з кризи п'ять років тому – вона насправді знизилася.

 

За оцінками Sentier Research, медіанний дохід американських домогосподарств становить зараз $53000 на рік, і з урахуванням інфляції домогосподарство з медіанним рівнем доходів тепер на понад $4000 – або 7,6% – бідніше, ніж на початку рецесії у 2008 році. Проте, економіка загалом вже давно переросла свій докризовий рівень.

 

Винним у цьому є зростання нерівності за доходами і багатством – це головна економічна правда нашого часу. Як сказав позаминулого тижня Марк Карні, голова Банку Англії: "У всіх суспільствах, практично без винятків, явно зростає нерівність за доходами як в окремих поколіннях, так і між ними".

 

Коли більшу частину матеріальних вигод від економічного зростання отримує невелика група тих, хто заробляє найбільше, на споживання йдуть лише незначні суми. Економічному зростанню постійно щось загрожує. Але це аж ніяк не які-небудь містичні сили. Згадайте про пожвавлення у США ринку житла, яке вкотре загальмувалося за останні кілька місяців (цей негативний тренд і передував жахливій зимі, і триває після неї).

 

Протягом перших чотирьох місяців цього року, продаж 1% найдорожчих будинків у США – тих, що коштують $1,67 млн або й більше – зріс на 21%, за даними ріелторів з Redfin. У 2013 році їхній продаж зріс на 35% – і найкраще продавалося житло в елітному районі Затоки Сан-Франциско, де дорогі будинки продають за ціною від $5,35 млн.

 

Тим часом, продаж решти 99% будинків у США скоротився цього року поки що на 7,6%. Такою, у двох словах, є американська економіка. Загальна вартість проданого житла зросла. Але більшість людей ніяким чином не причетна до цих угод.

 

Те саме стосується й інших форм споживання. Виробництво і торгівля предметами розкоші переживають підйом. Частково також виробництво та торгівля найдешевшими товарами. Але більшість виробників товарів, що не потрапляють у ці категорії і знаходяться посередині, ледь дають собі раду. У першому кварталі 2014 року зростання доходів від продажу у LVMH, корпорації, що виробляє предмети розкоші і володіє такими дорогими брендами, як Louis Vuitton і Bulgari, становило у всьому світі 9% – завдяки динамічному продажу її товарів у США.

 

У Tiffany, відомої американської ювелірної компанії, продаж так само зріс на 9% у першому кварталі цього року, коли економіка США, загалом, скоротилася. Компанії, що залежать від 1% найбагатших клієнтів, чудово почуваються.

 

Тим часом, у мережі супермаркетів Walmart доходи у першому кварталі знизилися на 5%. Доходи Sears Holdings, яка колись задовольняла потреби більшості споживачів із середнім рівнем доходів у США, знизилися на 6,8%. Можна продовжувати.

 

Лише у нижньому ціновому сегменті торгівлі, у якому найбідніші американці полюють на вигідні пропозиції, є зростання продажу, що може дорівнятися тому, яке відбувається у сегменті предметів розкоші. Продаж у Dollar Tree, провідного роздрібного дискаунтера Америки, протягом перших трьох місяців 2014 року зріс на 7,2%. Дискаунтери часто забирають у важкі часи клієнтів у рітейлерів з ширшим асортиментом та вищими цінами. Крім того, двозначним (у відсотках) було і зростання доходів у Public Storage і Extra Space Storage, двох найбільших операторів на ринку складів для зберігання товарів, галузі, що є індикатором стану економіки.

 

Такі гострі дисбаланси віддзеркалюють заплутані сигнали з ринків активів – курси американських акцій залишаються високими через оптимізм щодо зростання корпоративних доходів, а дохідність урядових облігацій США перебуває на низькому рівні, так начебто песимісти-інвестори передбачають чергову Велику депресію.

 

Дохідність американських 10-річних урядових облігацій знизилася з 3,04% на початку цього року до 2,45% минулого тижня – перш за все, це є похмурою реакцією на відсутність інфляції у США. Кому ми повинні вірити? Ринкові акцій чи ринкові облігацій? Треба вірити обом.

 

Багато американських акцій демонструватимуть добрі результати завдяки зростанню доходів від продажу предметів розкоші у самій країні та їх експорту. Але, загалом, економічне зростання у США навряд чи матиме характер злету, і саме тому дохідність облігацій залишається такою низькою.

 

Ринки облігацій усвідомлюють те, чого не помічають чимало економістів. Ми живемо у дезорієнтованому світі. Проте, основна історія проста. Середній клас у США продовжує скорочуватися, навіть тоді, коли економіка росте.

 

Успіхи економічного зростання обмежуються кризою середнього класу. Якщо середній клас не почне заробляти суттєво більше, то ми застрягнемо на етапі розвитку, який з прикрістю називають «новою нормою».

 

Ані Демократична, ані Республіканська партія – ані більшість їхніх європейських партнерів – схоже, не мають рішення для цієї проблеми. Президент США Барак Обама вимагає підвищити мінімальну зарплату, що, безперечно, допоможе найбіднішим групам робочої сили США. Але це ніяким чином не розв'яже головну проблему. Республіканці і далі наполягають на нижчих ставках податків для тих, хто створює і накопичує багатства. Усе те саме. Вони досперечалися до глухого кута.

 

Обом партіям було б корисно вивчити досвід північного сусіда, Канади, яка витримала найсуворішу зиму за останні 20 років.

 

У першому кварталі ВВП Канади зріс на 1,2%. У США – скоротився на 1%. У Канаді набагато живучіший середній клас. Тому у такому зростанні в США, що розчаровує, є набагато більше причин, ніж просто погода.

 


Edward Luce
Tepid US recovery – it’s the middle class, stupid
The Financial Times, 02.06.2014
Зреферував Омелян Радимський

12.06.2014