21-23 травня Львів представлятиме себе у Німецькому Франкфурті на форму ділової гостинності IMЕX. У світі це фактично найбільша виставка у сфері ділового туризму – там зустрічаються усі ті, хто збирається проводити конференції і ті, хто пропонує свої міста для конференц-туризму. Отже, Львів, який за останні роки досягнув колосальних успіхів у туризмі відпочивальників, вступає у конкуренцію із містами Старої Європи за симпатії ділових людей.
Час виходити на цей ринок зараз для столиці Галичини, м’яко кажучи, не надто слушний. Ті хто від імені міста їздять з промоцією Львова за кордон зізнаються, що до наших стендів тепер підходить більше журналістів, аніж туроператорів. Однак, Львів не здається – спроби робляться. Місцева влада щиро сподівається за кілька років зробити Львів одним із центрів ділового туризму.
Як? Про це у розмові «Z» з Ліною ОСТАПЧУК, директором ЛКП "Агенція із підготовки подій", яке розвиває ділову гостинність міста.
– Цього року Львів робить ставку на конференц-туризм. Наскільки суттєвими будуть зміни на туристичному ринку міста та чому вибрали такий напрямок розвитку?
– Львів досяг дуже хороших результатів у розвитку туризму. Торік місто відвідало 1,7млн туристів. Насправді це великий успіх для міста та України. Зараз йде мова, аби використати той туристичний потенціал, який ще залишився.
Для пересічного львів’янина та туристичного бізнесу власне конференц-туризм може бути навіть цікавішим та вигіднішим аніж відпочинковий. Передусім йдеться про вирівнювання сезонності. Зараз ми маємо сплески туристичної активності на Різдво, Великдень, або під час великих фестивалів. Тоді площа Ринок уся заповнення гостями. Разом з тим є міжсезоння, це здебільшого кінець зими-весна, коли кількість туристів значно знижується. Власне конференц-туризм дає можливість вирівняти сезон, адже конференції та ділові зустрічі відбуваються не на свята і не влітку.
Коли ми говоримо про вирівнювання сезону, відповідно говоримо про те, що люди будуть постійно забезпечені роботою, адже йдеться про постійне заповнення готелів, попит на ресторани тощо. З іншого боку діловий туризм дасть змогу створити нові робочі місця. Йдеться про кваліфікованих перекладачів, менеджерів вищої ланки, про тих, кого не залучають при обслуговуванні відпочинкового туризму.
– Тобто говоримо передусім про економічну вигоду від бізнес-туризму. А чи вже порахували скільки додатково місто на цьому може заробити?
– Згідно із звітами International Congress & Convention Association (ICCA), а це одна з найбільших та найповажніших асоціацій конференц-туризму, річний оборот сфери MICE індустрії в світі станом на 2010 рік становив $280 мільярдів.
Якусь конкретну суму додаткового заробітку для Львова зараз важко порахувати. Якщо брати за приклад Німеччину, то у 2011 році турист, який приїжджав на відпочинок, витрачав в середньому за добу у місті 50 євро. Натомість бізнес-турист витрачав 260 євро за добу. Звичайно, це дуже велика різниця. Але це легко пояснити. Компанія замовляє і оплачує переліт, проживання та харчування. Але разом з тим людина витрачає і свої кошти. Це гроші на сувеніри, подарунки тощо. Окрім цього, дуже важливим ефектом ділового туризму є те, що люди, які побували у місті у справах, дуже часто повертаються туди і на відпочинок зі своїми рідними.
– Але нині у світі вже є свої сформовані центри ділового туризму. Чим може бути цікавий Львів?
– Наразі ми визначили п’ять ключових меседжів для Львова.
Перше, про що ми говоримо з потенційним клієнтам, що у нас добре співвідношення ціни та якості. Порівняно з Європою у нас нижчі ціни, але разом з тим дуже хороша якість.
Друге, Львів є останньою невідкритою перлиною Європи. Це ніби банальна і вже звична фраза, але насправді так і є. Звичайно, після Євро-2012 про місто заговорили, високо оцінили нашу гостинність, але для багатьох воно ще залишається невідомим.
Третім аргументом Львова на користь звання центру ділового туризму є його наукова спадщина. І тут для нас дуже важливо реалізувати увесь потенціал університетів, який ми маємо. Йдеться і про викладацький склад, і про студентів. Коли до нас приїжджатимуть міжнародні конференції, дуже важливо, що вони користуватимуться тією базою, що вже є.
Четвертий позитив: Львів місто освічених людей, де кожен 5 житель – студент. Місто молоде, активне і готове до навчання та співпраці. При проведенні міжнародних конференцій важливу роль відіграє власне молодь, яка готова допомагати у проведенні і разом з цим вчитись.
П’яте – це інфраструктура міста: маємо сучасний аеропорт, який приймає уже понад 20 напрямків, маємо близько 70 готелів різних категорій, затишні ресторани, кафе, місця відпочинку. Зрештою, маємо хороші конференц-зали, які інколи треба трохи «причепурити» і запрошувати гостей.
Плюсів нам також додають вже звичні наші туристичні продукти: фестивалі, яскраві події тощо. Звісно, у діловому туризмі це не має вирішального значення, але разом з тим для туриста важливим є у яке місто він приїжджає, який імідж має це місто, якою є його атмосфера.
Нам на руку також те, що за добрим збігом обставин, найбільш популярні конференції у світі – це медичні, наукові та ІТ. І власне у цих трьох напрямках Львів має величезний потенціал. Багато наших науковців є постійними учасниками міжнародних конференцій.
Тепер наше завдання у тому, аби не лише наші фахівці їздили закордон, але і щоб ці конференції відбувались у Львові. Це передусім вклад у місцеву науку. Адже їхні учасники принесуть сюди свої знання і передадуть через спілкування зі студентами. Фактично молоді не треба буде їхати за кордон, аби послухати лекції видатних вчених. Звісно ми також можемо говорити і про престиж міста. Адже це іміджево дуже вигідно, коли до міста приїжджають, наприклад, Нобелівськи лауреати.
– А з ким Львову доведеться конкурувати на цьому ринку?
– Зараз лідерами конференц-туризму у світі є США. Саме там відбувається найбільше зустрічей та конференцій, що зумовлено масштабами країни та великою діловою активністю. Якщо говорити про Європу, то лідерами проведення конференцій є Відень, Париж, Барселона, Берлін та Будапешт. До прикладу, у 2012 році лише у Відні відбулось 195 міжнародних конференції. За тенденціями останніх років, великої популярності серед компаній набувають міста Східної Європи. Багато учасників вже були у містах Старої Європи, і тепер хочуть чогось нового. Тому популярними стають Будапешт та Краків. Маємо надію до цього переліку приєднається і Львів.
Загалом ринок конференц-туризму – це дуже динамічний ринок, який постійно зростає. Якщо у 2002 році у світі відбулось 6 тисяч 155 міжнародних конференцій, то у 2011 – 10 тисяч 70.
– Однак більшість міжнародних конференцій це великі події. Чи має Львів потенціал для прийняття їх?
– Є чимало критеріїв, які характеризують міжнародні конференції. У різних профільних організацій вони трошки відрізняються. Якщо брати за основу критерії International Congressand Convention Association, то міжнародною вважається та конференція, яку влаштовують на постійній основі, відбувається вона мінімум у трьох країнах та кількість учасників не є меншою за 50.
Щодо можливостей. Львова. Великі конференції ми можемо приймати на арені «Львів». Там можна організувати захід на 1 тисячу осіб. Маємо надію також, що наступного року матимемо мультифункціональну арену, яку будують до Євробаскету. Там теж можна буде проводити великі міжнародні заходи. Великі конференції також може приймати частина наших готелів, з якими ми зараз ведемо переговори. Але разом з тим Львів може похвалити не лише залами для масштабних подій, а передусім камерними унікальними приміщеннями. Йдеться, наприклад, про палац Потоцьких чи будинок вчених. Це можуть бути невеликі але ексклюзивні заходи.
– Що Львову потрібно зробити, аби стати гравцем на ринку ділового туризму?
– Роботи є дуже багато. Наразі ми зосередились на підготовчому етапі. Ми проводимо інвентаризацію залів, зустрічаємось з фахівцями, науковцями, працівниками туристичної сфери. Люди готові працювати. Зараз важливо зробити крок – вийти на ринок і сказати, що місто готове приймати міжнародні заходи.
У березні ми затвердили Програму розвитку індустрії ділової гостинності Львова на 2014 рік. У ній йдеться про роботу у трьох напрямках: перше – у міському середовищі, зокрема з університетами та унікальними туристичними об’єктами, друге – робота з продажами, тобто з позиціонуванням Львова за кордоном, третє – створення промоційної продукції: відеороликів, путівника ділової гостинності, буклетів тощо. На реалізацію програми сфери ділової гостинності закладено 370 тисяч гривень. Розуміючи складну ситуацію, яка зараз є в країні, ми будемо також працювати з бізнесом. Так, 21-23 травня ми будемо представляти місто у Франкфурті (Німеччина) на форму ділової гостинності IMЕX – це фактично найбільша виставка у цій сфері. Там зустрічаються усі ті, хто збирається проводити конференції і ті, хто пропонує свої міста для конференц-туризму.
Невеликі гроші також заклали на розробку сайту ділової гостинності. Окрім цього гроші потрібні для участі у міжнародних організаціях. У 2014 році ми запланували вступити у три міжнародні організації, які власне спеціалізуються на діловому туризмі. Це International Congress & Convention Association (ICCA), Dеstination Marketing Association International (DMAI) та Meeting Professionals International (MPI). Для нас важливо, що ці міжнародні організації діляться з новачками своїми знаннями та експертами. І що найважливіше – коли ви вже з’являєтесь в базі даних такої організації, ви загалом з’являєтесь на мапі сфери ділового туризму. Зараз, на жаль, про нас мало знають на цьому ринку.
– Як ситуація в Україні позначились на туристичній активності щодо Львова?
– Зрозуміло, що туристи не хочуть їхати у непередбачувані країни, які не можуть гарантувати безпеки. Те саме стосується великих конференцій чи події. Очевидно люди нададуть перевагу скайп-конференції, або проведенню заходів у своїй країні чи якійсь іншій але безпечній. Тому зараз не можна сказати, що є велике зацікавлення Україною.
Настрої ми добре відчули на цьогорічній виставці у Берліні, яка відрізнялась від торішньої. Якщо у 2013 році відчувався величезний інтерес до міста та країни загалом. Це був живий і активний інтерес, що пов’язували зокрема із вдалим проведенням Євро-2012. Цього року інтерес був іншим: нами більше цікавились журналісти, аніж туристичні оператори. Але це питання не лише Львова, але й цілої країни.
Але ми активно працюємо над позитивним позиціонуванням міста. Форум місцевого самоврядування, який нещодавно відбувався у Львові, дав дуже позитивний сигнал діловому туризму. Адже він відбувся на найвищому рівні. Окрім цього кілька конференцій, які раніше проводились у Криму, вже заплановано провести у Львові. Львів тут виграє, адже є туристично привабливим.
Але коли ми говоримо про діловий туризм, треба розуміти, що ми говоримо про перспективу одного-двох років. І тому ми мусимо вкладати і працювати вже зараз, аби отримати економічний ефект згодом.
Розмовляла Мирослава ІВАНИК
16.05.2014