Хайнаньський гібон має шанси стати першим приматом, який може вимерти через діяльність людини. Природоохоронці, однак, стверджують, що ще не пізно врятувати вид, якого залишилося усього дві дюжини особин.
Хайнаньський гібон, найрідкісніший примат, якому загрожує вимирання.
У міру того, як екологи намагаються врятувати від зникнення найрідкісніший вид приматів – хайнаньського гібона, який зустрічається лише на малесенькому клаптику території на острові Хайнань у Південно-Китайському морі, – увага світової спільноти прикута до природоохоронної політики Китаю, яка за три останніх десятиліття знала як серйозні здобутки, так і нищівні провали.
На світі залишилося лише 23-25 особин хайнаньського гібона (Nomascus hainanus), які проживають на території площею всього лишень 20 км. кв. Ще 60 років тому хайнаньських гібонів було не менше 2000, однак вирубка лісів і браконьєрство поставило вид на межу вимирання. Якщо хайнаньський гібон вимре, він зазнає сумної слави першого примата, занапащеного діяльністю людини. Щоби виробити план порятунку тварини, міжнародна команда дослідників зібралася в Хайнані на екстренний самміт.
«Популяцію хайнаньського гібона цілком можливо зберегти і відновити, якщо провадити правильну природоохоронну політику. Однак, враховуючи те, що тварини знаходяться у вкрай вразливому становищі, ми не можемо далі відтягувати проведення активних і cкоординованих кроків, спрямованих на їх порятунок», - каже Семюель Тарві, науковець, який досліджує процеси вимирання тварин у Зоологічному товаристві Лондона (ZSL). Самміт, додає Тарві, затвердив необхідні кроки з порятунку хайнаньського гібона.
Програма порятунку приматів ґрунтується на аналітичній оцінці ступеню життєздатності популяції, яку обчислюють, виходячи з різних сценаріїв розвитку екосистеми, і, тією мірою, як ситуація розвивається одним або іншим чином, вживають необхідні заходи. Автор програми, експерт-природохоронець з Дослідницької групи збереження і розведення видів (м. Епл-Веллі, штат Міннесота), Кеті Трейлор Гольцер, стверджує, що це найменша популяція, з якою їй доводилось працювати.
За попереднім моделюванням, що враховує такі фактори, як природні темпи розмноження, природний розвиток екосистеми та стан екології, екологи дійшли висновку, що вид має шанси протриматися ще декілька десятиліть. Однак дуже маленька територія, на якій він проживає, наводить на думку, що єдина природня катастрофа, така як тайфун чи спалах якоїсь недуги, може миттю знищити усю популяцію. Окрім того, серйозним викликом є близька генетична спорідненість особин, яка може призвести до народження нездорового потомства внаслідок інбридінгу. Щоб краще зрозуміти генетику тварин, дослідники з ZSL збирають з фекалій зразки їх ДНК.
Іншою проблемою є те, що гібони спершу жили у низинних лісах, але вирубка лісу загнала їх в гори. Деякі науковці вважають, що теперішнє середовище їх проживання може не відповідати їх потребам, бо не забезпечує круглорічно фруктів з м’якоттю, які є їх основним раціоном харчування.
Боско Чан, спеціаліст з консервації видів з Ботанічного саду Гонконґу, стверджує, що найбільшим викликом для збереження хайнаньського гібона є неможливість швидко відновити лісові насадження, в які він міг би поширитись. Чан, який досліджує гібонів та брав участь у саміті на Хайнані, зазначає, що від консервації Nomascus hainanus, виграють також інші тварини, адже він – це «парасольковий вид», і заходи, вжиті для його порятунку, принесуть користь також ширшій екосистемі острова.
Китай, внаслідок прискореної індустріалізації, стрімко втрачає свою біорізноманіття. Хоча влада Піднебесної здійснила низку успішних консерваційних проектів (найвідоміший з них – порятунок гігантської панди), вона допустилась і прикрих невдач, наприклад, загибелі китайського річкового дельфіна (Lipotes vexillifer), якого 2006 року офіційно визнали вимерлим. Екологи сподіваються, що хайнаньський гібон повторить долю радше панди, ніж дельфіна, і стане одним із символів збереження дикої природи.
16.04.2014