Роль самоорганізації спільнот у громадянському суспільстві
1. Що таке громадянське суспільство?
Один автор у Вікіпедії дає наступне визначення громадянського суспільства: Громадянське суспільство — сфера недержавних суспільних інститутів та відносин. Інший говорить, що це сфера спілкування та солідарності, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій громадян, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави.
Біла книга урядування ЄС дає таке визначення: «громадянське суспільство об'єднує переважно організації самоутворені або утворені під керівництвом, організації неурядові, професійні асоціації, доброчинні, ініціативні, організації, які заохочують до соціально активного життя на рівні району і міста, часом з внеском місцевої церкви і її громади».
Ключовим словом у всіх визначеннях є “об'єднання і самоорганізація”. Яскравим представником такого об’єднання та самоорганізації є Майдан. Це загальноукраїнське неформальне об’єднання громадян з яскраво вираженим центром - київським Майданом та Майданами в містах та селах України.
2. Що нас об'єднало в Майдан?
Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» 7 грудня 2013 року встановило, що серед мотивів, що спонукали людей вийти на Майдан, трьома найбільш поширеними виявилися: жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада, репресії (70%), відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом (53.5%) та прагнення змінити життя в Україні (50%). Достатньо вираженими виявилися також прагнення змінити владу в Україні (39%). Заклики опозиції були стимулом для 5% учасників і стільки ж вийшли на Майдан, прагнучи помститися владі за все, що вона коїть.
Кожен другий учасник Євромайдану в Києві прагне змінити життя в Україні і більш ніж кожен третій змінити владу. Приблизно такі ж настрої у на майданах у наших містах і містечках.
3. Які недоліки громадянського суспільства висвітлили події в Києві?
Серед основних недоліків громадянського суспільства, які виявив Майдан, експерти передовсім вказали на: невиробленість технології взаємодії громадянського суспільства з політичним середовищем; відсутність стабільних структурних зв’язків між організаціями; відсутність перспективних програм трансформації суспільства; фактичну відсутність у складі громадянського суспільства такої важливої складової, як профспілки; брак серйозної роботи громадянського суспільства на зменшення розколу між Сходом і Заходом України; слабкий зв’язок громадських організацій з населенням та традиційну українську «хворобу» «трьох гетьманів», нездатність домовлятися.
4. Ситуація в країні та області
Янукович усунутий, опозиція стала владою, готується підписання угоди з ЄС, агресія Росії у Криму. Це приводить до перегляду цілей і задач, які стояли перед Майданом.
Одна з основних задач — зміна системи влади, не вирішена, і ті, хто прийшли до влади не горять бажанням що-небудь робити у цьому напрямку.
Виглядає на те, що ВО “Майдан” за право створення якого на наших теренах так боролись політики Львівщини, їх не цікавить, і це об’єднання не буде діяти як потужне загальноукраїнська структура. Народна рада, як об'єднання опозиційних депутатів на позапартійній основі із своєю вертикаллю так і не запрацювало. Виконкоми районних і обласної ради сформовані з нових людей вже стали не потрібними. Продовжується квотний, партійний принцип закритого від громадськості призначення на керівні посади в країні та області.
Висновок : Відбулась зміна партій і осіб при владі, а не зміна системи влади.
5. Громадські організації Львівщини в нових умовах
Нові умови формують нові форми діяльності для досягнення задекларованих пріоритетів.
Взаємодія з владою:
- контроль за діями влади, впровадження механізмів її прозорості та підзвітності;
- організація і координація люстраційних процесів;
- лобіювання впровадження механізмів трансформації суспільства;
Взаємодія з громадою:
- формування територіальної громади на конституційній основі;
- інформаційна та просвітницька діяльність серед населення щодо трансформації суспільства;
- формування органів самоорганізації населення, зокрема сил самооборони, як громадської структури у сфері забезпечення правопорядку;
- попередні задачі, такі як відправлення волонтерів самооборони (при потребі), допомога сім'ям загиблим та пораненим під час подій у Києві.
- участь у виборчих кампаніях на стороні громади. Це моніторинг кандидатів та їх кампаній, аналітика та інформаційне забезпечення для забезпечення вільного усвідомленого вибору кандидатів.
Взаємодія з громадськими організаціями:
- спільна організація, координація розробки та впровадження програм трансформації суспільства на інституційному та базовому рівнях;
- організація горизонтальної мережі громадських організацій із спільними інтересами шляхом реалізації спільних проектів, обміну досвідом, навчання і т.п.;
- формування, координація дій страйкових комітетів та співпраця з профспілками;
- формування територіальних координаційних структур.
Взаємодія з політичними партіями:
- спільна організація, координація розробки та впровадження програм трансформації суспільства на інституційному та базовому рівнях;
- моніторинг діяльності політичних партій та їх представників в органах влади на всіх рівнях;
- формування цілей та завдань реформування системи влади для політичних партій, лобіювання їх прийняття;
- перевірка висуванців політичних партій, які претендують на посади у представницьких та виконавчих органах на відповідність критеріям доброчесності.
6. Як ми можемо це реалізувати
Реалізація цих задач залежить від того, як нас, громадські структури, буде сприймати влада, політикум і громада. Щоб з нами рахувались і співпрацювали маємо стати суспільною силою.
Для цього необхідно:
1. Структуруватись. Неформальні об’єднання під назвою “Майдан” зареєструвати, як неприбуткові громадські організації і набути статусу юридичної особи, як це зробив Стрий.
2. У себе в населеному пункті зібрати всіх хто підтримує ідею “Зміни в Україні починаються і з змін в нашому місті, районі, селі” у локальне об’єднання з ГО Майдан.
3. На рівні області трансформувати Комітет Майдану Львівщини і Територіальну раду у спільну структуру, тобто організувати горизонтальну мережу.
4. Організувати співпрацю на рівні області з Зарваницькою ініціативою, профспілками, іншими громадськими середовищами. Це означає накласти на мережу Майдану шари відповідних структур і залучити їх первинні осередки до роботи з нашими локальними об’єднаннями.
5. Організувати взаємодію з подібними структурами в Україні з метою створення загально української мережі.
6. Пошук коштів. Використати досвід Демальянсу, збираючи кошти під проекти, які потрібні громаді. Залучати гранти скеровані на демократизацію суспільства.
17.03.2014