Georgius Drohobicz de Russia, Georgius de Leopoli

Юрій Дрогобич – лікар, астроном, професор університетів у Болоньї та Кракові – наш земляк і людина з долею, дуже подібною на нашу. Прагнення до освіти – й постійні нестатки, пошуки грошовитого покровителя. Розвиток наукових інтересів і доктрин, зокрема в галузі медицини й астрономії – й потреба давати приватні уроки з астрології. Контакти з польською й італійською аристократією, зокрема й із Папою – і необхідність „вибивати” через суд заборговану студентами оплату за лекції.

У цьому місяці минуло 520 років з дня кончини вихідця з Галичини, першого українця, чий твір був надрукований латинською мовою.

Юрій Дрогобич (Котермак) народився близько 1450 року у бідній міщанській сім’ї дрогобицького ремісника Михайла Доната Котермака. У джерелах, які дійшли до нас із XV століття, зазвичай іменується Юрієм (Григорієм) із Русі або Юрієм зі Львова (Georgius de Russia, Georgius de Leopoli).

Від 1469 року навчався у Краківській академії, де 1471 року (за іншими даними – 1470) отримав ступінь бакалавра, а 1473 року – ступінь маґістра. Після того, імовірно, виїхав до Угорщини, якийсь час викладав у Істрополітанському колегіумі (Братіслава). Приблизно від 1475 року вчиться у Болонському університеті, одержавши звання доктора медицини. Ступінь доктора не вирішив фінансових проблем: через матеріальні нестатки пропонує італійським можновладцям послуги з укладання гороскопів.

Матеріальний стан Юрія Дрогобича-Котермака поліпшився, коли 1478 року він стає асистентом кафедри астрономії Болонського університету, де викладав астрономію й медицину до 1482 року, обіймав посаду ректора „митців і медиків” університету Болоньї.

1477 року уклав астрологічний прогноз „Iudicium...” на рік 1478-й з оцінкою астрономічних явищ. Ця книга не була друкованою – збереглася у рукопису. 7 лютого 1483 року у римській друкарні Евхаріуса Зільбера побачила світ його праця астрологічного характеру „Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXXIII... magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Boloniensis artiam et medicinae doctoris” („Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету”), у якій подано, зокрема, інформацію про Україну. Крім того, Юрій Котермак з Дрогобича уклав „Vaticinium” (Пророцтво) з приводу сонячного затемнення 29 липня 1478 року (не збереглося), а в Паризькій бібліотеці наявний твір „Liber prophetiarum... Georgii de Rossia” („Книга пророцтв... Юрія з Русі”). Фактично праці Юрія з Дрогобича ґрунтуються на його лекціях з астрономії.

Люди епохи, коли творив Юрій Дрогобич, мали звичку звіряти своє життя і діяльність із „рекомендаціями небес”. Як читаємо у вірші-присвяті, поміщеному на початку книги „Iudicium prenosticon…”, „Astrorum, nosti, sit quanta potentia, rerum/ Quom causas omnes te didicisse sciam" („Все у підмісячнім світі живе за законами неба;/ Нами керують також (хто заперечить!) зірки”). Гороскопи набувають небаченого поширення, їх замовляють усі без винятку: від ремісників – і до найвищих посадовців, достойників Церкви. Уже перший твір Юрія – виходця із Дрогобича „Прогноз на 1478 рік” ввів автора до кола прихильників астрології – князівських родин Болоньї та Феррари; 1479 року Юрій Дрогобич-Котермак якийсь час виконував обов’язки надвірного астролога маркґрафа Монферрат.

Фото - PHL

Влітку 1487 року Юрій Дрогобич-Котермак повертається до Кракова зі ступенем доктора медицини. Він доволі швидко входить у наукові кола (стає членом медичного факультету) й від 1488 року працює на посаді професора медицини Краківської академії, отримавши у травні цього ж року у власність земельну ділянку в місті для побудови будинку.

До кінця життя читав лекції в університеті, а також надавав студентам приватні уроки з астрології. Проте не все йшло так гладко, як може видаватися: у листопаді 1488 року зафіксовано судову справу доктора Юрія у ректорському суді стосовно студентів, які затримували оплату за консультації. Займався також лікарською практикою (був лікарем короля Казимира IV Яґеллончика).

Юрій Дрогобич-Котермак був пов’язаний із колом краківських митців-гуманістів. Мав у своїй власності земельні ділянки, зокрема, у Зимній Воді під Львовом. Записи в актах за 1490 р. (березень–травень) засвідчують перебування Юрія у Львові. У цьому ж році він пише трактат про сонячне затемнення.

Помер у Кракові 4 лютого 1494 року.

Присвята автора Папі – короткий вірш-медитація на 15 елегійних дистихів (30 віршових рядків), у якому автор роздумує над загальними філософськими проблемами – це перша спроба написання поезії латинською мовою, зроблена українцем в добу Ренесансу. Крім того, „Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету” – це перший друкований твір вихідця з українських земель. Він друкований у Римі, у серці Європи. У книзі викладено, зокрема, інформацію про географію України

Юрій Дрогобич-Котермак використовує у творі античну топіку: „Hic quos Mars animat, quos pax alit alma, videbis...” („Дні, коли Марс запанує, коли буде мир, ти побачиш...”; „ коли Марс запанує” – коли буде війна); „Exponunt sua scripta, pater sanctissime, plures,/ Quaestus et ambitio quos agitare solent./ Non sunt vana quidem turpi neque danda cachinno,/ Defluit a superis ista Minerva locis” („Звик, найсвятіший наш отче, писання своє виставляти/ Всякий, кому на умі почесті, слава, користь./ Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням:/ Хай буде користь від них роду людському в житті./ Ні, не даремні вони й не для реготу писані мною;/ Виплід Мінерви цей труд, родом з надхмарних країв”. В цікавий спосіб автор присвяти висловив панегіричний мотив: „Ad tantas te tollit opes, praefecit et orbi/ Astrictus Veneris Sol et amore Iovis.” („Сонце з Юпітером, як і з Венерою, зв’язане тісно,/ Світ поручило тобі, гідному стати над ним”.). В контексті астрологічного видання „Iudicium prenosticon...” Юпітер і Венера – назви планет і водночас це імена божеств римського пантеону (Юпітер символізує верховну владу, Венера – любов).

Про життя і діяльність Юрія Дрогобича-Котермака сьогодні вже є декілька статей; окремою книгою опублікована науково-популярна розвідка Ярослава Ісаєвича. Твори Юрія Дрогобича українською мовою перекладали Андрій Содомора та Володимир Литвинов.

Світлина - В.С.Білецький