Слава Ісусу Христу!
Сердечний усім вам привіт. Хочу особливо привітати присутніх тут молодих людей, студентів. З огляду на мій стан здоров’я не можу сьогодні бути з вами, тому передаю мій привіт і мої думки для вас на письмі і дуже вдячний я тому, хто їх вам прочитає.
Вітаю вас разом з іншими членами ініціативної групи “Першого грудня”. Минулої п’ятниці, 13 грудня, минуло два роки відколи ми, відповідаючи на запрошення предстоятелів наших Церков, зобов’язались працювати, щоб матеріалістичну систему, за якою все ще живемо, замінити справді демократичною, в якій нормативними є духовні цінності.
Ви, молоді люди, були першими, які зібрались на Майдані. Дехто думає, що ви зібрались проти когось, але справді ви зібралися, щоб засвідчити своє переконання в користь встановлення асоціації з країнами і народами Західної Європи. Усі ми надіялися на підписання акту асоціації і були дуже розчаровані, коли через недолугість державної влади, цей акт не був підписаний. На оправдання непідписання подано аргументи зі сфери економії. Взагалі, цілу справу зближення до Західної Європи потрактовано у тій сфері, і ще до сьогодні пояснюється цю велику невдачу виключно фінансовими недостачами, немов би якість нашого життя залежала тільки від кількості матеріальних добр.
Не треба заперечувати, що матеріальні добра відіграють важливу роль в житті суспільства, тому державна влада повинна звертати увагу на здорове економічне життя. Якщо в такій великій та багатій країні, як наша Україна, появились дуже поважні проблеми економічного порядку, то хтось в цьому винен. Може винна ціла система господарювання, може ціла філософія життя, отой крайній матеріалізм, який наша держава успадкувала і який ще до сьогодні є панівною характеристикою державної політики.
Власне тому таке велике розчарування з причини непідписання акту асоціації із Західною Європою. Бо надія була, що при допомозі нав’язання контакту до здорових традицій, на яких виростала Європа і колись ми разом з нею, буде важливим поштовхом до нормалізації суспільного ладу в Україні.
Дорогі молоді подруги і друзі! Хочу запросити вас, використати оцей час вашого побуту на Майдані, щоб ще більше в глибину переконатись про користь асоціації із Західною Європою та утвердитись в переконанні в тому, як наш тісніший зв’язок з Західною Європою допоміг би нам ввести такі зміни, які зробили б наше суспільне життя нормальним. Подумайте, як зробити правдомовність, справедливість, взагалі порядність нормами поведінки в усіх обставинах нашого життя. Подумайте, що для політичного, юридичного, економічного, культурного життя мала б жива свідомість гідності та свободи людини. Застановіться, як найкраще можна б ці духовні цінності довести до відома цілого нашого народу, а головно до тих, хто є або хоче бути при владі. Застановіться, як домогтися, щоб ваш голос був почутий. Це далеко не проста справа, бо ті хто залюблений у владу та гроші, уважають вас руїнниками. З прикрістю довідуємося про фізичне знущання над студентами та іншими рафінованими формами морального переслідування. Не бійтеся і не піддавайтеся!
Організуйтеся та старайтеся, щоб перш усього ваш спокійний, серйозний, позитивний голос почули ваші ровесники по цілій Україні.
Сердечно вітаю вас усіх в цю неділю, у цей Господній день, особливо в цей день, коли прославляємо нашого Небесного Отця, який дав нам розум і волю для діяння і який нами опікується. Подивляємо вас за вашу відвагу та витривалість. Ми горді за вас. Не тільки ми подивляємо, але також різні народи по цілому світу.
Благословення Господнє на вас!
Звернення кардинала Любомира Гузара зачитали нині (15 грудня 2013 року) під час загальнонаціонального віче на Майдані Незалежності. Сам він через стан здоров'я прийти до людей цього разу, нажаль, не зміг
15.12.2013