Найкращим показником безпеки ринку є впевненість клієнтів, що їхні потреби будуть задоволені
Потреба у ліквідності є мантрою серед тих людей, що організовують та регулюють фінансову систему. Заява, що певна пропозиція може зашкодити ліквідності, фактично зупиняє її подальше обговорення.
Але що таке ліквідність? Коли я готував минулого року огляд ринків акцій у Великобританії на замовлення уряду, більшість їхніх учасників казали мені, що ліквідність найкраще оцінювати за спредом – різницею між одночасною ціною купівлі та ціною продажу тої самої акції. Але оскільки навряд чи хтось збирається провести саме таку транзакцію, то цей показник мав для мене небагато сенсу. Інші вважали обсяг торгів добрим показником для вимірювання ліквідності, проте, для обґрунтування своєї думки вони використовували той самий аргумент: торгівля акціями є позитивним явищем, тому що вона заохочує до торгівлі. Така перспектива актуальна для власників бірж, але не для решти.
Прагнення до ліквідності спирається на ілюзію. Банки кажуть своїм клієнтам, що вони можуть негайно забрати свої вклади, навіть якщо вони насправді не зможуть їх забрати, якщо усі одночасно вирішать це зробити. Часто вважають, що цей обман робить банківську справу унікальною – банки мають таємничу здатність "створювати гроші". Але той самий механізм використовують і на багатьох інших ринках, щоб створити подобу наявності, яка перевищує приховану реальність.
Я вважаю, що можу сісти на автобус маршруту №39, коли захочу – і мій досвід це підтверджує – хоча автобус може вмістити лише невелику частину людей, які не лише живуть вздовж його маршруту, але й мають аналогічне переконання у наявності у ньому вільних місць. Електроприлади в мене вдома працюють тоді, коли я натискаю на вмикач, хоча, якби усі увімкнули одночасно свої побутові прилади, цього не витримала б енергосистема, і вони не працювали б.
Ефективність забезпечення капіталом можлива тому, що попит на капітал з боку окремих його отримувачів не корелюється ідеально один з одним. Автобусні перевізники та постачальники електроенергії уважно вивчають кореляції між попитом різних користувачів і, як наслідок, зберігають розрахований для себе резерв з додаткових автобусів або вільних потужностей. Але виграш для суспільства від існування цих вільних потужностей перевищує їхню приватну цінність. Тому, коли надійність постачання дійсно має велике значення – як у випадку з електроенергією – регулятори вимагають створення більших генеруючих потужностей, ніж їх добровільно захотіла б створити сама галузь.
Якби обсяг продажу електроенергії зріс, а запас вільних потужностей – ні, чи він навіть би скоротився, то почастішали б випадки вимкнень. Вищі обсяги продажу (чи торгів), таким чином, зменшують, а не збільшують фактичну ліквідність. І ті гравці, що займаються високочастотним трейдингом, не можуть, за природою своєї активності, підтримувати ліквідність у відповідному сенсі цього терміну, тому що вони не забезпечують нікого капіталом: вони закривають свої рахунки доходів і витрат наприкінці дня.
Якби ми спроектували фінансову систему з такою самою ретельністю та компетентністю, як і енергосистему, то фінансові кризи були б набагато рідшим явищем. І все ж приклад з електроенергією є особливим, тому що її майже неможливо зберігати. Через це споживачі є особливо вразливими; це є також причиною того, чому з такою ретельністю гарантується надійність та стійкість системи. Водночас, через це енергомережа має імунітет від панічного скуповування електроенергії. Більшість інших товарів – продовольчі, паливо, гроші – можна накопичувати у паніці, і тому важливим є збереження довіри до компетентності постачальників та безпеки їхніх логістичних ланцюжків. Події довели, що ми справедливо впевнені у тому, що люди, які керують Walmart та Exxon Mobil, знають, що вони роблять; вони дають менше підстав вірити у здібності тих, хто керує великими фінансовими інституціями.
Але гроші відрізняються від інших цих товарів в один важливий спосіб – уряд може просто надрукувати їх, хоча й він не може виробити продовольчі товари, паливо, електроенергію або швидко збудувати ще один автобус маршруту №39. Парадоксально, але це, здається, знижує рівень безпеки для користувачів фінансової системи, а не збільшує його – тому що топ-менеджери і регулятори, яким в іншому разі довелося б взяти на себе відповідальність за її подальше функціонування, знають, що в них є ще опора.
Так що найкращим показником ліквідності ринку є ступінь впевненості клієнтів, що їхній попит буде задоволено. Енергосистема чи канали постачання продтоварів не здатні задовольнити потреби клієнтів, коли вони встановлюють власні генератори або створюють запас консервів. Фінансова система не працює як треба, коли її потенційні клієнти тримають банкноти під подушкою, а золото на горищі. Ринок акцій функціонує ефективно тоді, коли клієнти можуть працювати з мінімальним обсягом живих грошей у своїх портфелях. Ліквідність – це надійність постачання/пропозиції, а не обсяг торгів. Те, що ми називаємо ліквідністю, є часто парасолькою, якої бракує, коли йде дощ.
John Kay
A fixation on liquidity is not healthy for financial markets
The Financial Times, 18.09.2013
Зреферував Омелян Радимський