Різні культури по-різному інтерпретують музику

Музика викликає схожі емоції в різних культурах, однак її значення можуть сприймати по-різному.

 

Музика єднає. Це - загальновідомий факт. Але чи насправді її всюди однаково розуміють та інтерпретують? Дослідження, проведене Інститутом нейронауки ім. Макса Планка в Ляйпціґу, показує, що представники різних культур переживають від музики загалом подібні емоції. Проте багато що обумовлює й сама культура.

 

Томас Фріц з Інституту Макса Планка вже кілька років порівнює, як сприймають музику представники мафа, традиційної етнічної групи, що проживає на півночі Камеруну, та люди із Заходу. Результати дослідження показують, що низку емоційних виразів в західній музиці з великою ймовірністю зрозуміють і в інших культурах. Навіть ті з мафа, що дотримуються традиційного укладу життя, можуть розпізнати емоційні атрибути невідомої західної музики – щастя, сум, загрозу. В цьому вони не відрізняються від західних слухачів.

 

Науковці, однак, вирішили попрацювати з образами, асоціаціями, які викликає музика. Чи музичний твір, що у західного слухача асоціаціюється з «далечінню», викличе ідентичні чи аналогічні асоціації в людей з інших культур? Які наслідки це має для поваги, яку слухач відчуває до музики?

 

Щоб дати відповіді на поставлені запитання, Фріц і його колеги створили асоціативний профіль для різних західних музичних творів. При цьому вчені присвоїли кожному три поняття: те, яке слухач з Заходу сприймає як повністю відповідне, не дуже відповідне та цілком невідповідне для певного твору. Дослідники давали прослухати мелодії етнічній групі мафа, опитували її про асоціації і просили обрати одне з трьох понять, що, на їхню думку, найвідповідніше. Тоді вчені виявили дивну закономірність: «Кілька асоціацій діяли й для європейців, й для мафа, наприклад, значення образів мир або ранок», – сказав Фріц.

 

Проте для більшості асоціативних профілів збігів не виявили. «Наприклад, ми вмикали представникам мафа музику, яка практично для всіх німців асоціювалася з птахом. Мафа, однак, пов’язали її з образом тельця». Значення телець, яке німці пов’язували з іншою музикою, мафа не підтримали. Але асоціаціативні профілі мафа значною мірою були узгоджені між собою – як і профілі західних слухачів.

 

«Ми дійшли висновку, – каже Фріц, – що конкретний образ, який постає в підсвідомості слухача, значною мірою є результатом культурної обумовленості. Його можна переносити за межі культури в дуже незначній мірі, але цей образ легко збігається з особистими культурними асоціаціями. «Деякі асоціації музика переносить в інші культури, але це пов'язане з іншими обставинами. Наприклад, сонце в Німеччині, як правило, пов’язують з радістю, в Камеруні – з небезпекою або смертю». Образні значення в музиці не встановлюють універсальних аспектів. Для прикладу, асоціацію «телець» від музики, яку західні слухачі пов’язували з птахом, визначає культурний фон мафа: три роки вони святкували важливе свято тельця, і з цієї нагоди особливо часто лунала музика флейти.

 

Дослідження також показало, що західну музику мафа завжди цінують більше, якщо їх асоціації близькі до асоціацій західних слухачів. Коли ж грали заповітні частини задом наперед, руйнуючи відповідні образи, тоді музику однозначно не приймали. «Зрозуміти музику через свідомі й несвідомі асоціації є вирішальним для того, щоб навчитися її сприймати», – сказав Фріц.

 

17.09.2013