В вересни 1884 р. сойм передав видїлови краєвому петиції польских шовинистів, що домагалися скасованя руских свят, і поручив порозумїтися з правительством та консисторіями, справу розслїдити і соймови предложити відповїдні внесеня.
З відповїдей від консисторії всхідної Галичини тілько одна, латиньска в Перемишли, в довгім меморіялї завзято домагалася зрівнаня календарїв і скасованя руских свят — “tego balastu", як їх назвала. Львівска лат. консисторія висказалась трохи огляднїйше, бо хотяй в принципї була при хильною скасованю руских свят, то однак бачила трудности в переведеню тої справи доти, доки оба календарї не будуть зрівнані.
Прямо против касованя руских свят і зрівнаня календарїв висказались: львівска митроп. консисторія руска, перемиска еп. консисторія руска і львівска вірменьска.
Львівска митроп. консисторія руска заявляє на вступї, що справою тою займалися власти духовні і свїтскі ще за часів уній Руси з Римом при кінци XVI. вїку, і хотяй самі Русини зрівнаню календарїв не були в принципі противні — бо мїж условіями казали, що новий календар приймуть, коби тілько всї свята церкви всхідної, яких церков римска не має, були удержані, — то мимо того занехано сю справу, щоби схизматикам не давати нових пречин до нападів на унію. Русини отже відновили 1595 р. унію з Римом, і анї тогдї анї пізнїйше в Польщи нїхто на серіо не натискав на них, щоби приймали календар Григоріяньскій, або щоби бодай в школах свята зрівнано. З розумних причин того не учинено, а найславнїйшій, єдиний досі провинціональний синод рускій в Замостю, що відбувся під проводом пап. нунція Ґримальдія і дістав затвердженє столицї римскои, нїчо в тім дїлї не змїнив, а противно, вичислює всї свята рускі після календаря Юліяньского. Справа тая нинї зійшла на фальшиву дорогу, бо хоть обхід свят интересує і власть свїтску, то однак она в першій линії єсть церковною, отже належить до власти духовної, в остатній инстанції до столицї римскої. Через обхід подвійних свят край не може убожїти, бо Русини обходять свята свої, а Поляки свої, а де по школах святкують оба свята, там вакації коротші о 15 днїв. Впрочїм коли-б хотїти зрівнати свята обох обрядів, треба би скасувати деякі рускі, котрі у Русинів суть в великім поважаню, а котрих в обрядї латиньскім зовсїм нема, а коли суть, то не обходяться торжественно. Консисторія отже єсть того погляду, що лучше виждати, аж греко-католики пійдуть за примїром инших народностей, котрі також довго опирались принятю нового календаря, і самі поставлять таке внесенє і таке бажанє.
В подібнім дусї, хоч коротко відповїла перемиска консисторія руска. З огляду на религійні і обрядові чувства Русинів і з огляду на публичний спокій она не дораджує рівнаня свят.
Наконець вірменьска консисторія заявила рішучо, що „по зрїлій розвазї має найсовїстнїйше пересвїдченє і раду — зовсїм не тикати тої справи, а то найбільше з тон причини, щоби не підкладати нового огню до роз’яреня і завзятої борби обох братних народів і не викликувати нових жалоб Русинів на немов намїрений новий угнет їх народности, тим більше, що ся справа належить не до компетенція властей свїтских але до духовних."
Одповїди ті видїл краєвий переслав намїстництву, а одержавши від него повїдомленє, що правительство докладно розслїдивши справу, не уважає рїчею відповїдною братись до яких-небудь змїн, — предкладає тепер, щоби сойм над цїлою справою перейшов до порядку дневного.
Найрозумнїйше!
[Дѣло, 13.09.1888]
13.09.1888