Геофізики відкрили на дні Тихого океану гігантський погаслий вулкан, чиє підніжжя простягається на 650 км в діаметрі. Таким чином, велетня можна порівнювати з Британськими островами або штатом Нью-Мексико. Раніше вважали, що Tamu Massif (так охрестили велетня) є не одним, а кількома вулканами.
Мегавулкан неактивний вже понад 140 млн. років. Його існування допоможе геофізикам розібратися, як величезні запаси магми, що його утворили, зберігаються у земній корі та виливаються на поверхню. Крім того, знахідка доводить, що гігантські вулкани, на кшталт марсіанського Olympus Mons, який має 625 км у діаметрі, можуть існувати й на Землі. Досі Olympus Mons вважався найбільшим вулканом Сонячної системи за площею підніжжя (за висотою та об'ємом йому немає рівних, адже його висота 21,200 км).
Як стверджує Вільям Сагер, морський геолог з Університету Х’юстона (штат Техас), «відкриття доводить, що гігантські вулкани, яких чимало на Марсі, існують й на Землі. Це навряд чи хто-небудь міг раніше передбачити». Сагер та його колеги описали вулкан у журналі Nature Geoscience та надали йому ім’я Tamu Massif. Tamu – абревіатура, утворена з перших літер повної назви Університету Х’юстона: Texas A&M University.
Раніше вважали, що Tamu Massif – це три окремі вулкани, що входять у т. зв. височину Шацького, розташовану за 1500 км на схід від Японії. Височина Шацького сформувалася на місці стику трьох тектонічних плит, з якого колись виливалась магма.
Розташування Tamu Massif у Тихому океані
Підняти зразки з дна Tamu вже підтверджували, що він має магматичне походження, однак геологи тоді хибно пояснювали, що це магма з трьох вулканів злилася в одну купу. У такий спосіб виникли, наприклад, Гавайї та Ісландія.
Сагер та його команда були надзвичайно здивовані з результатів, які вони отримали, плаваючи над Tamu на дослідницькому кораблі Marcus G. Langset. За допомогою пневматичних гармат вчені пускали сейсмічні хвилі на кілька кілометрів крізь вулкан та досліджували їх ехо. За цим ехо вчені визначили, що уся лава, яка його утворює, вивергалася з єдиної центральної точки. Таким чином, Tamu Massif – це не три різні вулкани, а один мегавулкан.
Схили Tamu Massif свідчать, що він сформувався з єдиної точки.
Впродовж багатьох тисячоліть лава витікала з розламу у земній корі та стікала по краям, утворюючи гігантський пологий пагорб, що нагадує перевернутий щит. Розмір підніжжя найбільшого у світі діючого вулкана, що виник подібним чином – Мауни-Лоа на Гавайях, - становить лише 15% розміру Tamu Massif. Однак Мауна-Лоа набагато вищий. Його висота – 9,170 км (з яких половина схована під водою), в той час, як Tamu Massif має лише 4,400 км у висоту.
Порівняльний розмір трьох мегавулканів - Olympus Mons (Марс) (синій колір), Мауна-Лоа (зелений) та Tamu Massif (коричневий).
Геолог Скотт Браян з Технологічного університету м. Брісбен (Австралія) застерігає, що уся лава, яка сформувала Tamu, може й не походити з однієї точки. Він вважає, що у підніжжі вулкану можуть існувати і інші виходи лави, розташовані глибше досяжності сейсмічних хвиль.
Як стверджує Сагер, морське дно ще погано досліджене та приховує безліч невідкритих таємниць. «Не виключено, що на нашій планеті можуть існувати ще більші підводні вулкани», - каже вчений.
07.09.2013