Науковці виявили сім територій, де виверження вулканів можуть спровокувати глобальну катастрофу. Ці вулкани розташовані поблизу комунікаційних й економічних вузлів, у зонах глобальних транспортних розв’язок. Навіть незначне виверження поблизу цих «артерій» можуть сильно вдарити по світовій економіці та призвести до світових наслідків. Серед територій, що опинилися в небезпеці: Тайвань, Лусонська й Малаккська протоки, а також Середземномор’я.
У семи регіонах світу виверження навіть невеликих вулканів можуть спровокувати глобальні наслідки.
Розмовляючи про вулканічну катастрофу глобального масштабу, головними лиходіями найчастіше називають супервулкани. Вибухи вулкану Тоба, Єллоустоун (кальдера), паводки базальту в Індії, Сибіру або Південній Африці свідчать про катастрофічні наслідки таких вивержень: вони змінюють клімат, можуть спровокувати масове вимирання та назавжди змінити цілі ландшафти.
Але маленькі вулкани також небезпечні, заявили Лара Мані (Lara Mani) з Кембриджського університету та її команда. На важливих економічних вузлах навіть невеликі вулкани можуть спровокувати глобальні катастрофи.
«Вибухи середньої сили, що руйнують міжнародні комунікаційні зв’язки, торговельні вузли й транспортні шляхи, такі ж небезпечні, як виверження супервулканів, але при цьому більше поширені», – пояснила Мані. Учена з командою з’ясувала, де розташовані вразливі вулканічні регіони.
Для цього науковці проаналізували, де активні вулкани або вулканічні регіони збігаються з територіями особливо важливої інфраструктури. Вчені звернули увагу на шкоду через попіл, лаву та інші вулканічні викиди, а також через побічні наслідки вивержень: підводні зсуви, паводки й цунамі.
Результат: у світі вчені виявили сім особливо вразливих зон. Це важливі торговельні або комунікаційні артерії, що в результаті вивержень не змогли б продовжувати свою роботу. «Навіть маленькі виверження у цих ділянках можуть підірвати мережу, що вкрай важлива для глобальних ланцюгів постачання й фінансової системи», – повідомила Мані. Чотири зони розташовані в Південній Азії, решта три – на заході Північної півкулі.
Перший із вразливих вузлів перебуває у групі вулканів Датун в Північному Тайвані. Ці поки що спокійні, але ще активні вулкани розташовані недалеко від порту Тайбею та унікально важливої для виробництва напівпровідників фабрики TSMC. «TSMC виробляє 90 % усіх сучасних комп’ютерних чипів, це найважливіший постачальник глобальної технологічної та автоіндустрії», – пояснила команда вчених. Якщо через виверження зупиняться завод і порт, це матиме глобальні наслідки.
Руйнівними для повітряного транспорту були б виверження у вулканічному плоскогір'ї Чанбайшань, що на кордоні Китаю та Північної Кореї. «Тут хмари від вибуху навіть маленького вулкана можуть розстелитися від Корейського півострова до Японії, заблокувавши деякі з найактивніших повітряних шляхів у світі», – повідомила Мані та її колеги.
Третя вразлива зона розташована на одній із найважливіших артерій світової торгівлі – Малаккській протоці. Близько 40 % світового судноплавного транспорту проходить через цю протоку між островом Суматра та містом-державою Сінгапуром. «Крім того, цей регіон – один із найчастіше відвідуваних повітряних просторів у світі», – сказала Мані та її колеги. Суттєвих наслідків для світової економіки не уникнути, якщо вибухне один із високоактивних вулканів поблизу Індонезії. Наприклад, якщо навіть зараз ймовірне виверження вулкану Мерапі на Джаві сягне сили шість балів, зупинка повітряного транспорту через вулканічні хмари зумовить падіння світового ВВП на 2,5 трильйонав доларів США, повідомили науковці. Зупинка судноплавства тільки збільшить збитки.
Фатальним буде й виверження на протоці між Тайванем і філіппінським островом Лусон. Лусонська протока – це основний судноплавний шлях між Східною Азією та Американським континентом. Крім того, протока – це вузл передачі даних, адже по її дну прокладені 17 морських кабелів, що пов’язують азійські економічні центри одне з одним та з рештою світу. Недалеко звідси розташована Лусонська вулканічна дуга з півдесятком активних вулканів. «Виверження вулкана тут призведе до підводних зсувів, дощів із попелу та цунамі, тобто поставить під загрозу кабелі на морському дні й, можливо, заблокує судноплавні шляхи», – повідомили науковці. 2006 року підводний землетрус пошкодив дев’ять морських кабелів, тоді у Японії, Тайвані, Китаю та Гонконгу масово пропав інтернет. «Збої тривали тижнями, а над ремонтом 11 кабельних суден працювало впродовж 49 днів», – розповіли вчені.
Але й у Європі є небезпечні зони. Одна з них – це вулкани Середземномор’я: від Везувію, Флегрейських полів і до вулкана Санторині. Якщо один з них спровокує цунамі, вода може знищити важливі порти та заблокувати глобальні судноплавні шляхи, зокрема Суецький канал. «Ми побачили закриття Суецького каналу на шість днів, коли в березні 2021 року вантажний контейнер став впоперек каналу, – сказала Мані. – Кожен тиждень простою коштує глобальній економіці 10 мільярдів доларів США».
Поряд розташована інша вразлива ділянка – Ісландія. Виверження Ейяф'ятлайокютля в квітні 2010 року паралізувало повітряний транспорт над половиною Європи, постраждали також перевезення до Північної Америки. З огляду на численні активні льодовикові вулкани, подібне виверження з такою ж кількістю попелу цілком ймовірне.
Як повітряний, так і морський транспорт можуть постраждати від вивержень в арці Каскадних вулканів, що в Північно-Західній частині Північної Америки. «Симуляція засвідчила, що виверження Маунт-Рейнір з силою навіть шість балів, з пиловими хмарами над США та Канадою може знизити світове ВВП на 7,6 трильйона американських доларів упродовж п’яти років», – написала Мані та її колеги.
На думку вчених, ці сім вразливих територій ілюструють, наскільки вразлива й незахищена світова інфраструктура проти навіть помірних вулканічних вибухів. «Настав час переоцінити вулканічні ризики», – наголосила Мані. Найбільша небезпека – не колосальні виверження, що руйнують світ, як у голлівудських фільмах, адже таке трапляється вкрай рідко. Реалістичніші та не менш руйнівні – вибухи безпосередньо на вузлах глобальних сполучень.
«На відміну від вивержень супервулканів, цим катастрофам ми можемо запобігти, – зауважують науковці. – Ми можемо працювати над тим, щоб послабити вразливість нашої критичної системи до таких подій, посиливши витривалысть проти катастроф, що мають глобальні наслідки».
Nadja Podbregar
Vulkane: An sieben Stellen droht globale Gefahr
University of Cambridge, 10/08/2021
Nature Communications, 2021; doi: 10.1038/s41467-021-25021-8
Зображення 1: NASA
Зображення 2: Mani et al./ Nature Communications, CC-by-sa 3.0
Зреферувала С. К.
13.08.2021