На жаль, у питанні російсько-української війни він зайняв украй деструктивну позицію.
У баварському місті Штарнберзі у віці 96 років помер один із найвідоміших філософів сучасності Юрґен Габермас. «Один із найвпливовіших і найважливіших голосів Німеччини замовк», – повідомили на німецькому телеканалі ARD.
У співчутті родині померлого федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр написав: «Разом з Юрґеном Габермасом ми втратили великого мислителя й просвітителя, який умів розібратися в суперечностях сучасності. Після Другої світової війни він зробив значний внесок в успішне інтелектуальне відкриття нашої країни політичній культурі Заходу. Це проклало шлях до стабільної демократії. Він палко виступав за подолання націоналізму та за єдність Європи як урок, винесений з війни, геноциду та тоталітарного правління. Зовсім недавно він наполегливо закликав Європу, з огляду на складну світову політичну ситуацію, стати більш спроможним глобальним гравцем».
Габермаса вважають творцем концепцій комунікативної дії та етики дискурсу. Він належить до другого покоління теоретиків знаменитої Франкфуртської школи – відгалуження неомарксизму, який критикував сучасне суспільство.
Габермас народився 18 червня 1929 року в Дюссельдорфі. Вивчав філософію, історію, психологію, німецьку літературу та економіку в Ґеттінґені, Цюріху та Бонні. Ще студентом він писав статті для різних газет та журналів. Здобувши кандидатський ступінь, продовжив працювати як позаштатний журналіст.
У 1962 році була опублікована його докторська дисертація «Структурні зміни громадськості» (Strukturwandel der Öffentlichkeit). Основною ж працею Габермаса вважається книга «Теорія комунікативної дії» (Theorie des kommunikativen Handelns), що вийшла в 1981 році. У ній автор розвивав ідеї про роль раціонального діалогу в демократичному суспільстві.
Упродовж десятиліть Юрґен Габермас брав активну участь у ключових громадських та політичних дискусіях. За свою видатну діяльність, у тому числі міжнародну, а також свою прихильність до демократії та громадянського суспільства він був удостоєний численних нагород, у тому числі премії Теодора Адорно (Theodor-W.-Adorno-Preis), літературної премії імені Ганса і Софії Шолль (Geschwister-Scholl-Preis), Премії миру німецьких книготорговців та Кіотської премії.
Але от під час повномасштабного вторгнення російських окупантів до України, коли від філософа світової слави очікували слів підтримки для жертви агресії, той зайняв абсолютно деструктивну позицію. Габермас закликав західні країни відмовитися від військової підтримки України та провадити дипломатичний діалог з російським диктатором Путіним. На його переконання, збільшення поставок західного озброєння може непомітно привести Німеччину (і весь Захід) на поріг Третьої світової війни. Філософ вважав загрозливим домінування на Заході позиції про те, що слід всіма силами допомагати Україні перемогти. Він називав «лунатизмом на краю прірви» позицію, що Україна нібито сама повинна вирішувати, коли саме вона буде готова до перемовин з Путіним. Габермас закликав Захід «висувати власні ініціативи для перемовин» з Кремлем, незалежно від позиції українського уряду.
На щастя, ці заклики видатного філософа не справили особливого впливу на західне суспільство й політикум.
14.03.2026