Представники опозиції вважають нові поправки продовженням боротьби влади з інакодумством, яка «доведена до абсурду».
Грузинський парламент у третьому та остаточному читанні затвердив у середу, четвертого лютого, пакет поправок до кількох законів, який запроваджує кримінальну відповідальність за неузгоджені з владою закордонні гранти та обмежує політичну активність громадян. По це повідомив інформаційний портал Apsny.ge.
Поправки ухвалені на тлі чергового витка напруженості у відносинах Тбілісі зі західними країнами. У правлячій партії «Грузинська мрія» стверджують, що мета нових обмежень — «захист суверенітету Грузії та запобігання фінансуванню заворушень та радикалізму ззовні».
Нові поправки стали продовженням серії законів, які обмежують громадянський сектор і ЗМІ, ухвалені грузинським парламентом з 2024 року на тлі проєвропейських протестів, що тривають в країні. Зміни у «Законі про ґранти» були затверджені на пленарному засіданні у третьому та остаточному читанні 78 голосами проти 9. Більшістю голосів депутати підтримали і поправки ще у шести законах, зокрема у Кримінальному кодексі Грузії.
Проти ухвалення поправок виступали лише депутати з партії експрем'єра Георгія Гахарія «За Грузію» – єдиної з чотирьох опозиційних сил, які подолали виборчий бар'єр на останніх парламентських виборах 2024 року, хто відмовився від бойкоту і розпочав роботу в парламенті.
Представники опозиції та громадські активісти вважають нові поправки продовженням боротьби влади з інакодумством, яка «доведена до абсурду». «Зміни до “Законі про гранти” – це результат того, про що ми говорили суспільству 2-3 роки тому. Це повторення російського шляху, того шляху, який путінська Росія проходила з 2012 року. У Грузії Іванішвілі це відбувається у прискореному режимі», – заявив представник опозиційної партії «Сильна Грузія» Георгій Сіорідзе.
Поправки розширюють поняття закордонних ґрантів і запроваджують кримінальну відповідальність за їхнє отримання без згоди влади. Ґрантом тепер будуть вважатися також будь-які кошти, одержані з-за кордону як фізичною, так і юридичною особою, якщо вони «використовуються для впливу на органи влади або частину суспільства з наміром зміни чи формування політики Грузії». Тим, хто працював в організаціях, які отримують понад 20% закордонного фінансування, заборонено вступати до партії протягом восьми років.
Окрім того, до Кримінального кодексу додано нову статтю – «Екстремізм проти конституційного ладу». Йдеться про «систематичні публічні заклики до масового порушення законодавства Грузії, масової непокори органам влади, створення альтернативних органів влади, а також про самовільне, публічне і систематичне виставляння себе чи іншої особи представником влади Грузії або про вчинення інших систематичних дій, якщо такі дії спрямовані на формування сприйняття нелегітимності конституційного ладу чи конституційних органів Грузії та завдають шкоди інтересам Грузії або створюють реальну загрозу завдати їм збитків».
05.03.2026