Папа Франціск запрошує християн наново відкрити для себе спільне коріння віри та повторив заклик знайти спільну дату святкування Великодня, заявивши про готовність Католицької церкви прийняти будь-яку дату спільного святкування Пасхи, що буде прийнятною для всіх інших.
Проповідуючи під час вечірні в базиліці Святого Павла з нагоди завершення Тижня молитов за єдність християн, Папа Франциск підкреслив, що надія, яка є в центрі уваги Святого року, який відзначає Католицька церква, стосується також екуменізму, щоб не знеохочуватися невдачами чи незначними успіхами.
2025 року виповнюється 1700 років Нікейського собору – першого з великих Вселенських соборів, на якому було прийнято Нікейський Символ віри. Цей Символ віри «є спільним сповіданням віри, що перевершує всі поділи, що протягом століть розколювали Тіло Христове», тому річниця його проголошення є «нагодою для всіх християн, які декламують той самий Символ віри та вірять в того самого Бога»:
«Відкриймо наново спільне коріння віри. Бережімо єдність!»
«У цей Тиждень молитов за єдність християн ми також можемо пережити річницю Нікейського собору як заклик до витривалості на шляху до єдності. Цього року Пасха святкуватиметься в один і той самий день за григоріанським та юліанським календарями, саме під час цієї екуменічної річниці. Поновлюю мій заклик, щоб цей збіг послужив закликом для всіх християн зробити рішучий крок до єдності, навколо спільної дати Пасхи. І Католицька церква готова прийняти ту дату, яку всі хочуть впровадити: дату єдності».
Підсумовуючи свою проповідь, Папа запитує: «В Ісусі надія завжди є можливою. І Він підтримує надію на нашу спільну дорогу до Нього. І знову повертається запитання, поставлене Марті і звернене цього вечора до нас: “Чи віриш ти в це?” Чи віримо ми в сопричастя між нами?»
Власне такою – «Чи віриш ти в це?» – була тема цьогорічного Тижня молитов за єдність, що є запитанням Ісуса, зверненим до сестри померлого Лазаря Марти. Ісус приходить до домівки своїх друзів, де зустрічає Марту й Марію, які чотири дні тому поховати брата. Здається, що «будь-яка надія втрачена», однак прихід Ісуса «запалює світло надії» в її серці, спонукаючи до визнання віри: «А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть». Христос у цьому контексті звіщає сестрам про воскресіння мертвих, називаючи Себе «воскресінням і життям», після чого запитує: «Чи віриш ти в це?» Це, за словами Наступника святого Петра, «коротке, але вимогливе запитання».
26.01.2025«Ця ніжна зустріч Ісуса і Марти, про яку ми чули в читанні з Євангелії, вчить нас, що навіть у часи глибокого спустошення ми не є самотніми і можемо далі надіятися. Ісус дарує життя, навіть коли здається, що вся надія зникла. Після болючої втрати, хвороби, гіркого розчарування, пережитої зради чи іншого важкого досвіду надія може похитнутися; але хоча кожен з нас може переживати моменти відчаю або зустрічати людей, які втратили надію, Євангеліє говорить нам, що з Ісусом надія завжди відроджується, тому що з попелу смерті Він завжди піднімає нас, Він дає нам силу відновити наш шлях, почати все заново».
«Всі ми отримали того самого Духа, й у цьому – підвалини нашого екуменічного шляху».