У понеділок, 21 жовтня, у стінах Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата відбулася історична подія для Івано-Франківської архієпархії – ще вісім парафій отримали мощі Пратулинських мучеників. Про це повідомили у департаменті інформації Івано-Франківської архієпархії УГКЦ. Цього ж дня мощі передали й для парафій Бучацької та Мукачівської єпархій.
У храмі духовної семінарії звершили молитву до Пратулинських мучеників. Відтак до слова запросили д-ра Анну-Єву Боднар, керівницю Бюро у справах новітніх релігійних рухів та сект УГКЦ, яка привезла на Прикарпаття мощі Пратулинських мучеників. Владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, зокрема подякував керівниці Бюро за працю, яку вона звершує для прославлення українських святих.
Звертаючись до духовенства, пані Анна сказала, що приймаючи у свої парафії мощі, отці спільно з вірними зобов’язуються щомісяця кожного 23-го числа звершувати молитву через заступництво Пратулинських мучеників. А єднаючись у такій молитві, всі спільно творитимуть одну велику Пратулинську родину, ідея якої зародилася у Бюро.
Опісля цього владика Микола передав тлінні останки Пратулинських мучеників священнослужителям. Зокрема мощі отримали такі парафії:
— архікатедральний і митрополичий собор Воскресіння Христового м. Івано-Франківськ,
— Різдва Христового м. Галич,
— Всіх святих українського народу м. Івано-Франківськ,
— Всіх святих с. Крихівці,
— Кирила і Методія с. Крихівці,
— Архістратига Михаїла м. Калуш,
— Покрови Пресвятої Богородиці с. Голинь,
— Івано-Франківська духовна семінарія ім. свщмч. Йосафата.
22.10.2024ДЛЯ ДОВІДКИ:
24 січня 2024 року минуло 150 років від мученицької смерті 13 селян греко-католиків в Пратулині на Підляшші, які віддали своє життя за "приналежність до Католицької церкви у вірності власній східній традиції".
Їх беатифікація відбулася 6 жовтня 1996 р. у Римі Папою Іваном Павлом II. Беатифікаційним процесом займалась римо-католицька Сєдлецка єпархія, починаючи з 1918 року.
У 1997 році Синод єпископів УГКЦ постановив: "доповнити український церковний календар святом на честь пам’яті християнського подвигу Пратулинських мучеників (які у 1874 році віддали життя за свою віру й оборону свого храму в селі Пратулин); визначив дату свята 23 січня і доручив Літургійній комісії укласти відповідні богослужебні тексти".
У тих часах (друга половина ХІХ ст.) можна просто було стати римо-католиком або православним російського зразка, відмовляючись від своєї ідентичності, і продовжувати жити. Однак ні латинські елементи, впроваджувані у наші храми чи богослужіння, ні московські обіцянки не змогли зламати їхнього духу.