Маестро Роман Ревакович.
25 жовтня на головній сцені Національної філармонії знов звучатиме польська музика. Симфонічним оркестром Національної філармонії диригуватиме Маестро Роман Ревакович, який є палким популяризатором української музики у Польщі та польської – в Україні. Сталим та очікуваним є, організований ним фестиваль Дні української музики у Варшаві, на якому звучать твори українських композиторів останніх 250 років. Так само регулярними є концерти польської музики в Україні. Цьогоріч вони відбуватимуться у Хмельницькому, Полтаві, Черкасах і два у Києві.
Перша подія у Києві є відлунням концерту, який відбувся 25 років тому (!) у цьому ж залі, з цим же диригентом та з такою само програмою! Історична програмка тут. У програмі звучатиме музика Кшиштофа Пендерецького, Вітольда Лютославського та Йоганнеса Брамса. А от Симфонічним оркестром Національної філармонії Маестро диригуватиме вперше!
«Пробудження Якова» – поворотний твір у спадщині Кшиштофа Пендерецького. Написаний у середині 1970-х, він маркує перехід композитора від авангардних шукань до свого стилю, ґрунтованого на поміркованій модерністській естетиці. Хоча у ньому впізнаються характерні ознаки творчості Пендерецького: великий об’єм звукових хмар, дослідження можливостей всього оркестру, акустично неочевидні прийоми гри, видіти рух до ясності та врівноваженості.
Інший класик польської музики ХХ століття Вітольд Лютославський цікавився способами організації невпорядкованих звукових мас. Так він прийшов до ідеї контрольованої алеаторики – повтору різними інструментами визначеного мелодичного звороту довільну кількість разів у певних рамках, що створює ефект природності звучання та водночас робить виконання твору щораз унікальним. Таким буде і київське виконання його Фортепіанного концерту. Солюватиме в концерті надзвичайно делікатний музикант Дмитро Таванець, фортепіано.
Піаніст Дмитро Таванець.
Ефектно фіналізує концерт – Симфонія № 1 до мінор, написана Йоганнесом Брамсом. На її написання композитор витратив – від ескізів до останніх штрихів, – 21 рік!
Коли Брамс закінчив її у вересні 1876 року, йому було сорок три роки (Бетховену – двадцять дев'ять, Шуберту – п'ятнадцять, Шуману – двадцять два, Малеру – двадцять вісім, Моцарту – вісім чи дев'ять, але це вже зовсім інша історія…). Ця симфонія писалася так довго, адже повинна була чекати з'ясування складних емоційних відносин Брамса з Робертом і Кларою Шуман (тільки після смерті Роберта в 1856 році Брамс нарешті зміг почати визнавати, що його пристрасть до старшої Клари повинна була залишитися нерозділеною), і, що більш важливо, його сильного бажання піти по стопах Бетховена. Диригент Ганс фон Бюлов навіть назва Брамсівську Першу симфонію – «Десятою симфонією Бетховена» через схожість між головною темою фіналу Першої симфонії Брамса і головною темою фіналу Дев'ятої симфонії Бетховена. Таке порівняння скоріше дратувало Брамса: він вважав, що це рівнозначно звинуваченням у плагіаті, тоді як він вважав використання ідіоми Бетховена в цій симфонії актом свідомого вшанування. Проте не можна плутати одного композитора з іншим: ритмічний драйв Бетховена в значній мірі належить йому, тоді як, більш типова експансивність Брамса, – присутня протягом всієї цієї симфонії, а його музична мова однозначно романтична за манерою XIX століття. Цінність і важливість досягнень Брамса у цій симфонії визнав навіть найвпливовіший критик Відня, переконаний консерватор Едуард Ганслік.
Всі ці фантастично емоційні твори побілка почує в інтерпретації маестро Романа Реваковича, польсько-українського диригента, народженого у Польщі, який є понад три десятиріччя активним будівничим українсько-польських культурницьких мостів в обох країнах.
Подія відбудеться за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща. Дофінансовано з коштів Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща з Фонду промоції культури. Співорганізатори концерту: Польський інститут у Києві та Фундація Pro Musica Viva
Довідка:
Роман Ревакович. Фото: Роберт Міхалік.
РОМАН РЕВАКОВИЧ закінчив Музичну Академію ім. Ф. Шопена у Варшаві за спеціальністю «теорія музики», а згодом – диригентський факультет у класі Б. Мадея. Також вивчав композицію у класі М. Борковського. Хоровим мистецтвом займається від початку своєї диригентської діяльності. Керував Українським Чоловічим Хором «Журавлі», з яким гастролював у США, Канаді, Західній Європі та Україні. Займався староцерковною музикою – візантійськими хоралами, які виконував створений ним камерний хор «Ірмос». Свою хорову пасію реалізує з варшавським хором Cappella Corale Varsaviana, який цього року реалізує турне до Білорусі, України, Латвії та Литви. Дуже важливою є співпраця диригента з Національною хоровою капелою України «ДУМКА».
Від 90-тих років Ревакович займається симфонічним диригуванням. Виступав з симфонічними та камерними оркестрами у Польщі (Sinfonia Varsovia, Оркестр Польського Радіо, Польський Оркестр Sinfonia Iuventus, оркестри різних польських філармоній), України (Національний Симфонічний Оркестр України, Симфонічний Оркестр Львівської Філармонії, Національний Камерний Ансамбль «Київські солісти», Національний Ансамбль Солістів «Київська Камерата»), Білорусі (Державний Оркестр Республіки Білорусь) і Росії (Симфонічний Оркестр Філармонії в Ростові на Дону, Філармонії в Ярославі, Воронежі, Ніжному Новгороді).
Особливою сферою зацікавлення Романа Реваковича є сучасна музика. У 1995 році у Львові разом з композиторами Львівської організації Національної спілки композиторів України заснував Фестиваль Сучасної Музики «Контрасти», на якому зреалізував перші виконання творів І. Щербакова, Ю. Ланюка та Е. Сєліцкєго, а також перші виконання в Україні творів В. Лютославського, К. Пендерецького, З. Краузе, А. Нікодемовіча, А Пярта. Неодноразово виступав на фестивалях сучасної музики в Польші та за кордоном. У 2008 році на київському фестивалі «Музичні Прем’єри Сезону» разом з Національним Ансамблем Солістів «Київська Камерата» виконав прем’єри творів молодих українських композиторів – Богдани Фроляк, Богдана Сегіна, Михайла Шведа та Олександра Шимко, що були замовлені Польським Інститутом у Києві. Проект цей було повторено з доданням новонаписаних творів Світлани Азарової, Марії Олійник, Любави Сидоренко та Золтана Алмаші у концертному турне за участю Польського Оркестру Sinfonia Iuventus під диригуванням Романа Реваковича в Польщі та в Україні у 2009 році. Весною 2010 року разом з українською піаністкою Олександрою Зайцевою, а також польським піаністом Яном Кшиштофом Броєю реалізував ряд концертів присвячених музиці Шопена з симфонічними оркестрами України. Проект цей мав своє продовження в Білорусі та Росії. Восени 2011 диригував концертами з музикою Кароля Шимановського за участю Державного оркестру Республіки Білорусь і Державної хорової капели ім. Ширми в Мінську, а також Національного симфонічного оркестру України і Національної хорової капели «ДУМКА» у Києві. В 2013 року диригент реалізував ряд концертів з оркестрами України та Росії присвячених 100-літттю з дня народження великого польського композитора Вітольда Лютославського. У 2016 році з Національний Камерним Ансамблем «Київські солісти» провів 13 концертів в Україні та Польщі під назвою «Польсько-українські музичні діалоги» у програмі яких звучали твори провідних польських та українських композиторів.
Багато років Роман Ревакович як диригент та організатор різних музичних заходів пропагує українську музику у Польщі та польську в Україні. Вже вдесяте з великим успіхом реалізував «Дні української музики у Варшаві» в престижних концертних залах столиці Польщі.
Є засновником та головою Фонду Pro Musica Viva, який займається промоцією та підтримкою різноманітних музичних ініціатив. Є членом Товариства ім. В. Лютославського та Національної Спілки Композиторів України.
21.10.2024