Після серцевого нападу в місці пошкодження серцевого м'яза виникає рубцева тканина. За допомогоюб різних генів вчені навчилися перетворювати її на клітини, наближених до кардіоміоцитів, м'язові клітини серця.
У лабораторії американські учені, використавши суміш генів, перепрограмували клітини сполучної тканини на клітини, подібні до складових серцевого м'яза. Цей метод у майбутньому дозволить перетворювати рубцеву тканину в пацієнтів, що пережили інфаркт, в кардіоміоцити, – пишуть науковці на чолі з Діпаком Шріваставою з Інституту серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско (штат Каліфорнія, США) в журналі «Stem Cell Reports».
Після серцевого нападу кардіоміоцити відмирають. На пошкоджених ділянках виникає рубцева тканина, в тому числі з клітин сполучної тканини. Це так звані фібробласти, що також присутні в здоровому серці. «Фібробласти становлять близько 50% усіх клітин серця і, отже, є величезним масивом клітин, які одного дня можна перетворити на нову м'язову тканину», – говорить Шрівастава. Це –надія, що безпосередньо в серці вдасться стимулювати виникнення нових клітин.
Торік Шрівастава та його колеги проводили експерименти на мишах. Після інфаркту вони вводили в серце гризунів три гени (скорочена назва їх – GMT) для перетворення фібробластів. Частина цих клітин прижилася разом з іншими клітинами, рубець після інфаркту зменшився, а функції органа швидше відновлювалися. Тепер команда в чашці Петрі тестувала, чи метод діятиме й на людські фібробласти. Для почакту науковці збагатили GMT-суміш двома додатковими генами, а потім покращили результат ще з двома генами і фактором росту.
«При дослідженні майже всі клітини перетворилися принаймні частково, проте лише близько 20% з них були здатні передавати електричні сигнали – одне з ключових завдань клітин серця, що б'ється», – каже співавтор Джі-Донг Фу. Ймовірно, результати поліпшаться при дослідженнях безпосередньо на серці, – сподіваються дослідники. У випадках з мишами помітили, що клітини локально працюють краще, ніж у чашці Петрі. Наступним кроком буде випробування коктейлю генів на більших ссавцях, для прикладу, на свинях.
Борис Ґребер з Інституту молекулярної біомедицини Макса Планка в Мюнстері бачить в новому методі «альтернативу, яку застосовуватимуть паралельно з підходами використання стовбурових клітин. В описаному випадку гени потрібно вводити в серце разом з ретровірусами. «Таке введення, звичайно, ризиковане», – сказав Ґребер. Крім того, дослідники повинні досягти успіху не лише при поверхневому перетворенні, оскільки функції серця мають покращуватися в значній мірі. Є ще багато необхідних вдосконалень, щоб побачити медичне застосування методу, – каже експерт.
Група вчених у Гладстоні не є єдиною, що працює над «прямим репрограмуванням». Науковці з Токіо та з Техасу впродовж минулих місяців також представили вступ до проекту оновлення тканини, що постраждала після інфартку.
25.08.2013