Вибір партнера: чи притягуються протилежності?

 

Згідно з дослідженнями, по запаху можна зрозуміти, який партнер нам найбільше підходить. Але чи справді запах впливає на вибір партнера? Це дослідили вчені на даних про 3691 німецьку подружню пару. Виявилося: імунна система у подружжя відрізняється не більше, ніж у випадкової пари. Тож всупереч поширеному припущенню, запах генів МНС не мав би відігравати важливу роль у виборі партнера.


Зображення:  shbironosov/ iStock.


 

Як у тваринному світі, так і серед людей запах відіграє важливу роль при виборі партнера. Він розповідає, наскільки потенційний партнер для спарювання генетично подібний до нас самих. Особливо це стосується комплексу МНС (головного комплексу гістосумісності) — групи генів імунітету, що важливі для захисту від патогенів. Що більше МНС-молекули відрізняються, то краще особа захищена від інфекцій. Тож багато тварин інстинктивно надає перевагу партнерові, МНС-гени якого якнайбільше відрізняються від його власних. Так тварини піклуються про сильний імунітет своїх нащадків.

 

Яку роль має запах МРС-комплексу для людей, досі сперечаються. Деякі дослідження вказують на те, що і люди надають перевагу партнерові, імунна система якого дуже відрізняється від їхньої, натомість інші розвідки не підтверджують цього ефекту або навіть доводять протилежне.

 

У досі наймасштабнішому дослідженні на цю тему науковці на чолі з Ілоною Крой (Ilona Croy) з Університетської клініки Дрездена проаналізували генетичні дані 3691 німецької пари — інформацію про гени їхньої імунної системи були в базі німецьких донорів спинного мозку.

 

З огляду на те, що гормональна контрацепція впливає на запах, вчені додатково запитали всіх жінок, чи під час знайомства з партнером вони приймали пігулки. Вчені сформували гіпотезу: якщо люди інстинктивно надають перевагу партнерові з найбільш відмінним «імунним запахом», то подружжя мало б відрізнятися своїми імунними генами сильніше, ніж випадкові пари. Це мало б чітко простежуватися, якщо жінка в момент знайомства з партнером не приймала гормональних контрацептивів.

 

Проте результат суперечить гіпотезі. Щодо генетичної варіативності МНС-генів: одружені не відрізнялися більшою мірою, ніж випадково створені пари. Навпаки, генетично подружжя було навіть більш подібними, ніж випадкова пара — хоч і не суттєво, повідомили науковці. Впливу пігулок не виявили. На думку Крой та її команди, це означає: запах, який у людей визначає МНС-комплекс, при виборі партнера відіграє не таку важливу роль, як припускали досі — принаймні коли йдеться про тривалі стосунки.

 

«Вибір партнера залежить від культурних очікувань, соціо-економічного статусу, спільних інтересів і сімейних домовленостей», — сказала Крой. Це могло б пояснити, чому МНС-ефект серед одружених менш помітний, ніж у дослідженнях, коли учасники повинні тільки визначати більш і менш привабливий запах.

 

Але навіть якщо запах та імунна система мають побіжний вплив на те, з ким ми одружуємося, вони можуть впливати на стосунки загалом. «Попередні дослідження за участі 252 пар продемонстрували: ті, що мали більш подібні гени імунітету, вважали запах своїх партнерів менш привабливим і сексуально були менш задоволені», — розповіли вчені.

 

Як неоптимальний з генетичного погляду вибір партнера впливає на здоров’я нащадків? Наскільки ймовірно, що дитина пари отримає одразу два однакові варіанти генів імунітету, і в результаті цього буде наділена низькою різноманітністю МНС-молекул?

 

Відповідь на це питання також з’ясувала Крой з командою. Результат: хоч імунна система досліджуваних подружніх пар була більш подібною, ніж очікували, вчені не помітили небезпеки. Вони визначили, що ймовірність передати дитині однакові гени незначна. «У суспільстві, що впродовж поколінь зазнавало міграційних процесів, МНС-гени настільки різноманітні, що постає питання, чи вибір партнера на основі відмінних МНС-генів взагалі релевантний з біологічного погляду», — повідомили науковці.

 

 

Elena Bernard

Partnerwahl: Ziehen sich Unterschiede an? 

Proceedings of the Royal Society B- Biological Sciences, 30. Oktober 2020; doi: 10.1098/rspb.2020.1800

Зреферувала С.К.

10.11.2020