Помер перекладач і літературознавець Віктор Дмитрук.

У суботу, 10 лютого, у віці 78 років пішов із життя перекладач і літературознавець Віктор Дмитрук. Про це повідомили на катедрі слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського національного університету імені Івана Франка. Згодом сумну новину підтвердила дружина перекладача Алла Татаренко. У доробку Віктора Дмитрука переклади з польської мови творів Нобелівської лауреатки Ольги Токарчук та з англійської мови робіт письменниці Сюзан Зонтаг.

Віктор Дмитрук – перекладач, американіст і полоніст. Викладач історії світової літератури й англійської філології у Львівському національному університеті ім. Івана Франка та Національному університеті «Львівська політехніка».

З польської мови перекладав Лешека Енгелькінга, Збігнєва Герберта, Адама Загаєвського, Вєславу Шимборську, Тадеуша Ружевича, Юзефа Гартвіга, Барбару Скаргу, Войцеха Балуса, Антонія Плютинського, Ольгу Токарчук, Богуслава Бакулу, Болеслава Лесмяна, Магдалену Туллі, Яцека Бохенського. У його перекладах вийшли книжки Вєслави Шимборської, Тадеуша Ружевича, Юзефа Гартвіга, Адама Загаєвського, Єжи Стемповського, Станіслава Пшибишевського та інших.

З англійської мови Віктор Дмитрук перекладав Фрідріха Августа фон Гайека, Барбару Скаргу, Ричарда Фленегана, Нейла Смелзера, Томаса Гілланда Еріксена, Френсиса Фукуяму, С’юзан Зонтаг, Ієна Мак’юена, Ричарда Дж. Еванса та інших.

Лавреат нагороди польської Асоціації авторів ZAiKS (2001) за переклад тому «Вибрані поезії» Збігнева Герберта.

«Він для мене був перекладачем-титаном. Я не маю такої впертості, методичності, послідовності. Я не зміг би, наприклад, роками перекладати архіскладний роман Потоцького “Рукопис, знайдений у Сараґосі” – текст із далекого 18 століття, містичний, незавершений, геніально-дивний, без виразної перспективи публікації — просто через внутрішню потребу і усвідомлення своєї місії. Вже за один цей переклад варто перед ним зняти капелюха. А скільки ще було всього. Віктор Дмитрук був перекладачем тієї старішої марки, які — ніби криголам — пливуть до якогось віддаленого горизонту», — поділився спогадами про Віктора Дмитрука перекладач та поет Остап Сливинський. Разом вони працювали над перекладами польських текстів нобелівської лавреатки Ольги Токарчук.