Шоу двійників

Чи відвідував Пекін «справжній» Володимир Путін, чи це був черговий його двійник, який виконує обовʼязки президента Російської Федерації, поки оригінал знаходиться на лікарняному ліжку?

Ще кілька років тому дискусія на цю тему здавалася б виявом чиєїсь химерної фантазії, але зараз вона є частиною політичного мейнстріму й суспільної довіри. Тепер про двійників російського президента дозволяють собі розмірковувати і серйозні журналісти, і навіть розвідники – колишні й нинішні. І хоча жодного реального доказу факту наявності двійників Путіна немає, людей, які вірять – саме вірять – у їхнє існування, стає все більше. Стає просто тому, що нам хочеться, щоб ці двійники були, бо вони є індикатором слабкого здоровʼя Володимира Путіна. А ми віримо, що як тільки він помре, все відразу закінчиться – хоча насправді з його смертю «все» може розпочатися. Та й до того: в одного з адептів проєкту «двійники Путіна» я бачив твердження, що «двійник» літав до Китаю для того, щоб Сі Цзіньпін затвердив його майбутнє царювання в разі смерті справжнього Путіна. Але якщо ми все одно ніколи не дізнаємося про цю смерть – як і про смерть двійника, якого може змінити при владі наступний двійник, – то яке взагалі значення має для нас інформація про існування клонів?

Це дивовижне сприйняття реальності з життя вже встигло перейти у мистецтво. У серіалі «Фундація», який був створений за знаменитою книжковою серією американського фантаста Айзека Азімова, Галактичною імперією керує династія імператорів-клонів, якими насправді маніпулює вічна людиноподібна машина. Геніальна ідея, яка створює відчуття незмінності влади! Ось тільки у самого Азімова ніяких клонів не було: імперією опікувалася династія справжніх імператорів, які дійсно прислуховувалися до порад робота – настільки, наскільки ті відповідали їхньому баченню світу.

Саме тому епопея Азімова – найкращий підручник з політики, який я тільки міг знайти за все своє життя, і який роками наполегливо рекомендую студентам, що намагаються розібратися у сутності політичних процесів. А серіал «Фундація» – чудове люстро, яке відзеркалює сприйняття реальності людством в епоху нових інформаційних технологій, які, своєю чергою, змінюються так швидко, що ми не встигаємо пристосуватися до цих змін як до нових штамів нищівної хвороби.

У недалекому минулому людство довіряло фактам – саме тому такою важливою була репутація джерела інформації, медіа або журналіста. І саме тому перший-ліпший недоконаний факт міг поставити крапку на твоїй власній карʼєрі і довести до банкрутства популярну газету або телеканал.

У світі, в якому ми опинилися сьогодні, велика частина людства довіряє радше емоціям. Наші нові читачі і глядачі більше не бажають чути про факти. Вони шукають інформацію, яка відповідає їхньому баченню світу. Саме тому вже сьогодні переважна більшість українців довіряє соціальним мережам, а не солідним виданням чи новинам з телеканалів. А серед цих соціальних мереж найбільшою популярністю користуються телеграм-канали. А серед цих телеграм-каналів найбільшою популярністю користуються анонімні телеграм-канали. Бо саме безвідповідальність дозволяє створювати найяскравіші новини, які сподобаються споживачеві, й тиражувати найогидніші фейки.

І так, безвідповідальна непідтверджена інформація – це хвороба, яка є значно небезпечнішою за коронавірус. Тому що ця хвороба абсолютно спокійно може довести нас до третьої світової війни і до зникнення людства. Ось простий доказ останніх днів: інформація про удар по лікарні  Аль-Ахлі у Газі, нібито ізраїльський. Десятки видань і телеканалів послалися на фейкову інформацію, розповсюджену так званим "міністерством охорони здоровʼя у Газі" – тобто медичним департаментом терористичної організації ХАМАС, бо у Газі немає ніякого легітимного уряду й ніяких міністерств, але інформація з назвою "міністерство" виглядає серйозною і солідною, чи не так? У світі почалися масові демонстрації, арабські лідери скасували саміт із президентом Джозефом Байденом, натовпи штурмували посольства Ізраїлю. Все це було ввечері 18 жовтня. Вранці 19 жовтня про лікарню й сотні жертв уже навіть не згадують: стало очевидним, що ми мали справу з фальсифікацією, на яку «повелися» провідні світові медіа й навіть лідери країн цивілізованого світу. А чому? А тому, що, по-перше, світ соціальних мереж згубно впливає на наше ставлення до достовірності джерел, а по-друге, ми намагаємося вірити в те, що нам вигідно. Удар по лікарні «врівноважував» злочини ХАМАСу в Ізраїлі з жахливим прорахунком ізраїльської армії – й тому з таким ентузіазмом був сприйнятий не тільки в арабському світі, а й там, де хотіли б звинуватити єврейську державу, але не мають для цього обґрунтованих підстав згідно із власними цінностями. А тут такі підстави нарешті зʼявилися!

Отже, що буде далі? Далі неперевірена анонімна інформація призведе, як це завжди буває з хворобою, до катастроф неймовірних масштабів. Після чого доведеться запроваджувати юридичні норми верифікації інформації – і тих, кого сьогодні запрошують на розмови до президентських офісів, будуть викликати на судові засідання. Але, повторюю, це відбудеться не відразу, а після кількох абсолютно реальних, а не вигаданих анонімними авторами, катастроф із великими жертвами.

Ну й наприкінці – відповідь на головне запитання, заради якого я й писав цей текст: так чи є насправді двійники у Путіна?

Заміна реальних імператорів династією клонів у серіалі про Галактичну імперію ніяк не змінила долі самої імперії. Отже, і кількість Путіних нічого не змінює. Політика російського президента спирається на впевненість колишніх радянських чекістів у необхідності повернення Росії до географічних кордонів (і кордонів впливу) Радянського Союзу. А ця впевненість базується на абсолютній підтримці мільйонів звичайних росіян. Ми воюємо не з Путіним, а з шовіністичним вірусом. Не з Путіним, а з імперією, частиною якої ми були останні сторіччя. Не з Галактичною імперією, звичайно, але від того не менш жорстокою, підступною й відчайдушною. Саме від такої імперії ми повинні відбитися.

Хоча, звичайно, якщо ваше самолюбство тішить, що імперським нападом на нашу країну керує не колишній зачуханий підполковник КДБ, який не робив ніякої політичної карʼєри, не прочитав у житті й трьох книжок і став президентом тільки завдяки дурості сімʼї свого попередника, а його зачуханий двійник у званні майора ФСБ – то нехай буде двійник.