Цьогорічною Премією імені Василя Стуса було відзначено режисера-документаліста Сергія Буковського.
Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.
Сергій Буковський – український кінорежисер-документаліст, актор, представник критичної школи української документалістики.
Народився 1960 року в Башкирії. Того ж року його батьки — кінорежисер Анатолій Буковський та актриса Ніна Антонова — переїздять до Києва. Навчався режисурі на кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (майстерня Володимира Небери). Понад десять років працював на Українській студії хронікально-документальних фільмів. У 1995–1998 роках очолював відділ телевізійних та документальних фільмів компанії «Internews Network Ukraine».
Народний артист України (2008), володар ордена «За заслуги» III ступеня (2021). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2004) за 9-серійний телефільм «Війна. Український рахунок» (2003). У 2017 році отримав першу національну кінопремію “Золота дзиґа” за стрічку “Головна роль” у номінації “Найкращий документальний фільм”. У 2023 році відбулася прем'єра фільму “Іван і Марта” про подружжя Івана та Марти Дзюб – над стрічкою режисер працював з 2018 року. Загалом творчий доробок лауреата налічує понад 40 кінофільмів, серед яких зокрема фільм “Живі” (2008) про українців, що пережили Голодомор 1932–1933 років. У 2014 році Сергій Буковський створив Майстерню.doc – майстерню документального кіно для молодих кінематографістів.
Премія імені Василя Стуса – одна з найдавніших українських премій у царині культури. 1989-го року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська бізнес-школа та видавництво "Дух і літера" продовжили цю ініціативу. Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.
У різні роки відзнаку отримували:
1989: Опанас Заливаха та Володимир Кучинський
1990 Раїса Лиша
1992: Микола Горбаль, Ольга Богомолець, Іван Світличний, Надія Світлична
1994: Михайлина Коцюбинська
1998: Леся та Галина Тельнюк
1999: Василь Слапчук
2000: Василь Овсієнко та Людмила Семикіна
2001: Галина Стефанова (актриса)
2004: Кость Москалець
2006: Олена Голуб
2007: Михайло Ткачук, Елеонора Соловей, Олександра Матвійчук
2008: Галина Могильницька, Олександр Смик
2009: Мирослав Маринович, Осип Зінкевич
2010: Степан Семенюк, Олександр Рябокрис та Андрій Данильченко, Кирило Булкін, Лариса Масенко
2011: Марія Овдієнко, гурт «Сад», Ярослава Музиченко
2012: Євген Захаров, Володимир В'ятрович, Ірина Жиленко
2013: Микола Плахотнюк, Любов Міненко, Борис Ткаченко, Софія Федина
2014: Руслана Лижичко, Святослав Вакарчук, Сашко Положинський
2016: Олександра Коваль
2017: Сергій Жадан
2018: Борис Ґудзяк
2019: Влад Троїцький
2020: Ахтем Сеітаблаєв
2021: Тарас Возняк
2022: Віталій Портников
Кандидатів на здобуття Премії цього року висувало журі у складі:
Мирослав Маринович – голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінської групи, почесний президент Українського ПЕН;
Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету;
Володимир Єрмоленко – філософ, журналіст, письменник, президент Українського ПЕН;
Юрій Прохасько – есеїст, перекладач;
Віталій Портников – журналіст, публіцист, лауреат Премії імені Василя Стуса 2022 року;
Олександр Саврук – декан Києво-Могилянської бізнес-школи;
Елеонора Соловей – літератературознавиця;
Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і літера".
14.09.2023