Цьогорічною Премією імені Василя Стуса було відзначено журналіста, письменника й публіциста Віталія Портникова.
Віталій Портников – український публіцист, письменник, журналіст. Народився 1967 року в Києві. Оглядач Радіо Свобода і постійний автор аналітичних статей на політичну та історичну тематику. З 1994 року регулярно публікувався в газеті "Дзеркало тижня" (Київ) у рубриці "Щоденники" (матеріали цієї рубрики зібрані в книжці "Богородиця у синагозі"). З червня 2006 по жовтень 2007 року – шеф-редактор української щоденної газети "Газета 24". Вів публіцистичні й інформаційно-аналітичні програми на кількох українських телеканалах. З 2009 по 2011 рік вів програму "Правда Віталія Портникова" на телеканалі ТВі. У травні 2010 року став головним редактором ТВі. З листопада 2013 веде програми на телеканалі "Еспресо". Постійний автор "Zbruča", з серпня минулого року – щотижневий колумніст.
Під час церемонії нагородження голова журі Мирослав Маринович презентував лауреата:
"Віталій – це борець і патріот, тому я й назвав його побратимом Василя Стуса. Від далекого вже 2014 року його статті про агресію Росії в Україні часто перетворюються на "коктейлі Молотова", чи, як тепер кажуть, на "Бандера-смузі". Тому Василь і Віталій – це ніби два давні лицарі, які при зустрічі віддають одне одному честь. Ми певні, що для Віталія Портникова є честю отримати Премію імені Василя Стуса. І ми, члени Капітули, також засвідчуємо, що для премії Василевого імені є честю отримати новим своїм лауреатом Віталія Портникова".
Віталій Портников у своїй промові наголосив:
"У 2022 році, коли вирішується доля української державності та української нації, отримувати премію, яка названа імʼям Василя Стуса – людини, що пожертвувала за цю націю своїм життям, своєю творчістю, своїм здоровʼям, – це особливий виклик. Це не відзнака – це нагадування про те, чого варта Україна.
Премія імені Василя Стуса – одна з найдавніших українських премій у царині культури. 1989-го року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська бізнес-школа та видавництво "Дух і літера" продовжили цю ініціативу. Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції.
У різні роки відзнаку отримували:
1989: Опанас Заливаха та Володимир Кучинський
1990 Раїса Лиша
1992: Микола Горбаль, Ольга Богомолець, Іван Світличний, Надія Світлична
1994: Михайлина Коцюбинська
1998: Леся та Галина Тельнюк
1999: Василь Слапчук
2000: Василь Овсієнко та Людмила Семикіна
2001: Галина Стефанова (актриса)
2004: Кость Москалець
2006: Олена Голуб
2007: Михайло Ткачук, Елеонора Соловей, Олександра Матвійчук
2008: Галина Могильницька, Олександр Смик
2009: Мирослав Маринович, Осип Зінкевич
2010: Степан Семенюк, Олександр Рябокрис та Андрій Данильченко, Кирило Булкін, Лариса Масенко
2011: Марія Овдієнко, гурт «Сад», Ярослава Музиченко.
2012: Євген Захаров, Володимир В'ятрович, Ірина Жиленко
2013: Микола Плахотнюк, Любов Міненко, Борис Ткаченко, Софія Федина
2014: Руслана Лижичко, Святослав Вакарчук, Сашко Положинський
2016: Олександра Коваль
2017: Сергій Жадан
2018: Борис Ґудзяк
2019: Влад Троїцький
2020: Ахтем Сеітаблаєв
2021: Тарас Возняк
Кандидатів на здобуття Премії цього року висувало журі у складі:
Мирослав Маринович – голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінської групи, почесний президент Українського ПЕН;
Тарас Возняк – культуролог, політолог, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького, лауреат Премії ім. В. Стуса за 2021 рік;
Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезидентка Українського ПЕН;
Андрій Курков – український письменник, президент Українського ПЕН;
Юрій Прохасько – есеїст, перекладач;
Олександр Саврук – декан Києво-Могилянської бізнес-школи;
Елеонора Соловей – літературознавиця;
Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і літера".
05.10.2022