Нацкомісія зі стандартів української мови пропонує переіменувати 44 села в Галичині.

 

Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалила перелік населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та надала свої рекомендації щодо перейменування. Рішення Національної комісії датоване 22 червня й оприлюднене на офіційному сайті установи. 

 

У 24 додатках до основного документа вказані назви сіл, селищ і міст в усіх областях України, які, на думку членів Комісії, або не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови, або стосуються російської імперської (колоніальної) політики. Назви, що потрапили до цієї останньої частини "чорного списку", розділили на такі, що точно треба змінити, і на такі, які змінити треба "можливо" або ж "обґрунтувати доцільність збереження поточної назви​".

 

Таким чином у трьох областях Галичини знайшлося 44 назви сіл і селищ, які не сподобалися комісії. Зокрема пропонується змінити такі:

 

в Івано-Франківській області:

 

Назви сіл, селищ, міст, які можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики):

 

село Мирне 

село Сапогів

село Красноїлля

село Красник

село Красне

 

у Львівській області:

 

Не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови

 

Кіз'я. Змінити на Кіззя

Чіжки – Чижки

Іорданівка – Йорданівка

Орихівчик – Оріхівчик

Листв’яний – Листяне/Листвяне/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної форми назви

Красічин – Красичин

Гончари – Гончарі

Горішній – Горішнє/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної форми назви

Бистрий – Бистре/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної форми назви

Курний – Курне/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної форми назви

Малий – Мале/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної форми назви

Смоляний – Смоляне/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної форми назви

Пісоцький – Пісоцьке/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної форми назви

Підгородне – Підгороднє/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної форми назви

 

Стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики).  Для цих сіл однозначно рекомендується знайти нову назву

 

Червоне

Переможне 

Червоноград 

 

Можуть стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики). Рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву

 

село Красне

селище міського типу Красне

село Заводське

село Трудове

село Трудолюбівка

село Красносільці

село Красниця

 

У Тернопільській області:

 

Не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови

 

Село Підгородне. Змінити на Підгороднє

Село Печорна – Печерна

 

Стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики). Рекомендовано змінити назву.

 

Село Гвардійське

Село Москалівка

 

Можуть стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики). Рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву

 

Красна

Червоне

Красне

Краснолука

Краснопуща

Красносільці

Мартишківці

Травневе

Ємелівка

Дружба

Мирне

 

Прикметно, що до списку "небажаних" назв населених пунктів, окрім очевидно радянських, потрапили й усі, що походять від слова "красно". Можна мати припущення щодо того, чим керувалися члени Національної комісії, однак "красний" – цілком легітимний і давній прикметник української мови, вміщений в усі словники, як і "красен", "красно", "красун" чи "красненько". А, скажімо, українське селище під назвою "Красне" згадується в офіційних документах ще 1476 року. А село Красне коло Турки, над гірським потоком Красним, – з 1556 року. 

 

Соцмережі швидко відреагували на рішення Нацкомісії й запропонували дерусифікувати прізвища її голови (Володимир Мозгунов), членів комісії та її апарату: Новікова, Чернобров, Рябова, Шевцова, Попов, Самсонов, Дорохова та інші.

 

28.06.2023