На тлі російських конвульсій

Театр абсурду у виконанні російської босоти не має аналогів в історії, але сусіди не втомлюються доводити – це ще далеко не вся глибина їхньої деградації

 

Обмін тижня

 

 

Виявилося, що навіть Віктор Медведчук – цінний персонаж. Такий висновок можна зробити з останнього українсько-російського обміну полоненими, про який голова Офісу президента Андрій Єрмак сказав: «П’ятьох героїв-командирів "Азовсталі" ми обміняли на 55 російських полонених, які не мають для нас жодного інтересу. А 200 наших героїв – на Медведчука, який вже дав усі можливі покази слідству».

 

У СБУ повідомили, що кум президента РФ ще своє місце в суді займе, а його сучасне звільнення не перешкоджає розгляду справи Віктора Володимировича. Щоправда, на час підготовки цього матеріалу достеменно не було відоме місце розташування Медведчука, який територію України покинув, але на території Росії нібито не з’явився.

 

Володимир Зеленський під час свого спілкування з командирами «Азову», які за умовами договору перебувають у Туреччині, повідомив подробиці процесу: «Спочатку нам пропонували повернути 50 наших людей в обмін на одного з тих, хто перебував у слідчому ізоляторі СБУ. Ми говорили. Наполягали. Число 50 зросло до двохсот. Вони вже в Україні. Я вважаю, це хороший результат… Ми памʼятаємо про всіх наших людей і намагаємося врятувати кожного українця. В цьому сенс України, наша сутність, цим ми відрізняємось від ворога. Ми цінуємо кожне життя!» І в останніх фразах президента України вчергове проявилася різниця між нами і ними – українців на батьківщині зустрічали як героїв, а росіянам погрожує в їхньому заліссі тюремне ув’язнення за те, що потрапили в полон. У Кремлі шанують традиції предків і чинять так само, як при Сталіні.
 

 

Постановки тижня

 

 

Не вигадуючи ровера, росіяни вирішили, що фарс, який вони влаштували вісім з половиною років тому в Криму, дасть їм необхідні результати і зараз, та організували на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської областей псевдореферендуми з метою приєднання до РФ. Вийшов знову «постріл в ногу», бо країни Європейського Союзу і G7 заявили, що після чергової буфонади росіяни отримають поглиблення санкцій.

 

Окупантів то не збентежило, і вони традиційно зганяли на «дільниці» громадян України за допомогою автоматів, привозили з Криму і РФ «масовку», зігнаним наполегливо (використовуючи ті ж автомати) показували, куди саме в «бюлетені» ставити позначку. Врешті у Генштабі ЗСУ повідомили, що через низьку явку на «виборчі дільниці» підписи у місцевих збирають вдома, і відбувається це у присутності загарбників.

 

Проте основна мета «всенародного волевиявлення» ще ганебніша, ніж у Криму 2014-го. За словами міського голови Мелітополя Івана Федорова, у його місті загарбники хочуть вже до 10 жовтня сформувати «добровольчий батальйон» із 3 тисяч чоловіків. З цією метою росіяни вже заборонили місцевим чоловікам віком від 18 до 35 років залишати місто, а з 1 жовтня для виїзду з захоплених територій необхідно буде надавати спеціальну перепустку, яку практично неможливо отримати. Таким примітивно-варварським чином окупанти замінять мобілізованими громадянами України одіозних бурятів, яких вести зі «стєпєй Забайкалья» довго і дорого, та кадирівців, від яких на фронті хісна, як з вівці прополісу.

 

 

Погрози тижня

 

 

Оголосивши «часткову мобілізацію» в РФ і оголосивши, що в армію «забриють» 300 тисяч тамтешніх військовозобов’язаних (потім виникла цифра – мільйон мобілізованих), президент федерації заявив, що використає всі наявні засоби (малося на увазі саме ядерне озброєння), якщо у Росії з’явиться загроза територіальної цілісності. Потім міністр закордонних справ держави-окупанта наголосив про поширення ядерної доктрини захисту територій РФ, маючи на увазі й захоплені «постреферендумні» території.

 

Отже, на думку кремлівських стратегів, після фейкових походів до урн на окупованих українських територіях російська сторона дуплетом здобуває дві цілі – поповнює свою армію українськими заручниками, яких шкода навіть менше від рязанських чи тюменських зеків, і має (на думку самих росіян) «законну» можливість використати ядерну зброю для захисту «ісконних земель».

 

Все це виглядає як тупуватий блеф, але до покеру гравцям у «чапаєва» клепки не вистачає, а світові доцільно чекати кращого і готуватися до гіршого.

 

 

Колишні тижня

 

 

Кілька подій майже одночасно нагадали історії, які багатьом хотілося б забути. Офіс генпрокурора повідомив, що Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишнім міністру закордонних справ України Костянтину Грищенку та міністру юстиції Олександру Лавриновичу, яких підозрюють у державній зраді. Правоохоронці делікатно кажуть, що підозрювані переховуються за межами України – хоча і так зрозуміло, що сидять вони, скоріше за все, в РФ. Обидва ексміністри вже непризовного віку (Лавриновичу – 66 років, Грищенку – 68), тому повторювати подвиг Матросова їх не пошлють. Хоча і це не факт.

 

Євгену Мураєву, який колись був нардепом від Партії регіонів, 45 років, і тому «за царя і отєчєство» віддати душу під російським триколором і буквою Z цей тип мав усі шанси.  Відставний медіамагнат з причини свого юного віку вирішив перебути непевні часи у Відні, де значно комфортніше, ніж у Ростові.

 

Менше передбачливим був ще один регіонал Олексій Журавко, який проголосував в окупованому Херсоні на «референдумі» за входження в склад РФ, а потім у тому ж місті потрапив під артобстріл і пішов в інший світ з почуттям виконаного обов’язку.

 

Решту колаборантів доля ще шукає. В неї добра пам’ять і море терпіння, тому знайде всіх.

 

27.09.2022