Додає оптимізму те, що на волонтерські гроші «купили супутник» і тепер ЗСУ має своє «всевидяче око». А щоб не розслаблятися, нам нагадали про можливі проблеми у зв’язку з близькими святами.
Гості тижня
Візит до Львова генсека ООН Антоніу Гутерреша і президента Туреччини Реджепа Ердогана трохи напружив місцевих мешканців. На головного турка львів’яни мало звертали тривожної уяви – більше непокоїв португалець, бо в пам’яті ще його квітневий візит на Київщину, під час якого окупанти бомбардували столицю. Цього разу до Львова в росіян руки не дійшли, розмови з Гутеррешем у президента Зеленського особливого резонансу не викликали, а з Ердоганом вийшла інтрига.
На публіку було винесено, що за сорок хвилин перемовин два президенти встигли обговорити ситуацію на Запорізькій АЕС, експорт українського зерна через Чорне море і привласнення українського ж збіжжя росіянами на окупованих територіях (на професійному арго журналістів це називається «паркетними темами»). А особливу увагу викликала фраза Ердогана «особисто я вірю в те, що війна врешті-решт закінчиться за столом переговорів. По суті, пан Зеленський і пан Гутерреш погоджуються з цим. Вся річ у тому, щоб визначити найкоротший і найсправедливіший шлях до столу переговорів». Конспірологами ця теза була трактована як намір Реджепа Таїпа затягти таки Київ знову до Стамбула на переговори з Москвою, але вже не на рівні чиновників з ОПУ і нардепів у бейсболках, як то було навесні. Турецький президент хоче бачити на своєму полі українського і російського колег, виступити в ролі локального лідера та глобального миротворця і дати ініціаторові війни час на перепочинок, мобілізацію ресурсів та замороження воєнних дій, після яких росіяни з новими силами почнуть те, що вони називають спеціальною військовою операцією.
Наївно було б вважати Ердогана хлопчиком на побігеньках у Путіна, але знову згадується дон Віто Корлеоне, який учив свого сина Майкла аксіомі мафіозного життя: хто пропонуватиме тобі перемовини, той і є зрадником. Конспірологам-фізіономістам обов’язково сподобається той факт, що візуально Ердоган подібен на зрадника Сальваторе Тессіо (його роль у фільмі виконав Ейб Вігода), а якщо трохи напружитися, то можна знайти щось спільне між Зеленським і Майклом Корлеоне, себто Аль Пачіно.
Оновлення тижня
24 серпня буде не лише 31-ша річниця Незалежності, але й рівно пів року повномасштабної війни Росії в Україні. Росіяни активно експлуатують ядерний шантаж і зациклені на символізмі, тому українці вирішили підготуватися. Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони поінформував: «Через загострення ядерного шантажу РФ деякі територіальні громади запровадили кілька сигналів тривоги, що повідомлятимуть про різні види небезпеки». Тепер сигнал хімічної небезпеки звучатиме як бій церковних дзвонів, сигнал радіаційної небезпеки – як дзвін у набат, а про евакуацію з міста сповіщатиме звук гудка поїзда. У разі ввімкнення такого сигналу слід увімкнути місцеве радіо або телебачення та чекати на подальшу інформацію.
Вітчизняні офіційні особи різних рівнів закликають ні в якому разі не нагнітати паніку, проте, за інформацією «Української правди», працівникам установ, які розташовані в урядовому кварталі, рекомендують із 22 по 26 серпня працювати дистанційно. Вчасно пролунала й істерика російської пропагандистки Маргаріти Сімоньян, яка закликала Кремль завдати удар по українських «центрах прийняття рішень» у відповідь на несподівану загибель дочки ідеолога «русского міра» Алєксандра Дугіна, яка підірвалася у машині свого батька. Стосовно Сімоньян можна згадати, що коли б Бог звертав увагу на гавкіт собак, то з неба падав би не дощ, а кості. Стосовно решти попереджень варто не забувати місця розташування бомбосховищ.
Соціологія тижня
Аналогічне до липневого опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного на замовлення Громадянської мережі ОПОРА, пасувало б провести через кілька тижнів після перемоги і порівняти результати зі сучасними. Соціологи і психологи мали б гігантський масив інформації для дослідження і роздумів щодо загадкової людської душі. Сьогодні ж у КМІС кажуть: «Більше респондентів надають перевагу ідеї сильної держави/сильного керівництва, ніж демократії в країні. Також є підстави вважати, що на тлі війни запит на "сильну руку" зростає», – і підтверджують свої висновки цифрами: 58% опитаних вважають, що для України зараз важливішим є сильний лідер, тоді як демократичну систему назвали важливішою 27% опитаних.
«Сильна рука», тобто президент, який Верховний головнокомандувач, може втручатися у діяльність парламенту й уряду (так вважають 79% опитаних). Про те, що в Україні існує виконавча і законодавча влада – і баланс, тобто розподіл повноважень, треба зберігати навіть під час війни, пам’ятають 16% респондентів.
Щодо інформаційного поля, то і тут ситуація цікава – 57% респондентів вважають, що під час війни влада має притягати до відповідальності громадян за поширення «шкідливих» для держави поглядів, 37% переконані, що будь-хто повинен мати можливість публічно висловлювати свої погляди, не боячись переслідувань влади. Зовсім кепсько під час війни мала б чутися «світова павутина», бо за підрахунками КМІС «більшість українців (60%) хочуть більшого контролю держави за інформацією в інтернеті (не поділяють таку думку 30%)».
«Закручування гайок» під час війни вкладається у норми людської поведінки. Стосовно ж лементу, що українці забули про притаманну їм козацьку вольницю, то варто пригадати, що під час військових походів п’яного козака топили, а «сильна рука», він же гетьман, міг бути відправлений на пенсію на першій же після війни раді.
Дезертири тижня
Державне бюро розслідувань може нарешті продемонструвати доцільність свого існування. Допомогти в цьому ДБР має список із понад 80 високопоставлених чиновників, бізнесменів і навіть народних депутатів, які нібито незаконно покинули Україну з початку повномасштабного вторгнення РФ.
Список отримав неофіційну назву «батальйон Монако», бо більша частина втікачів осіла, за інформацією ДБР, на Лазуровому березі у Франції. І фігурують у ньому, зокрема, нардепи Вадим Столар, Ігор Абрамович та Григорій Суркіс.
Тепер у Бюро перевірять членів «батальйону» щодо організації незаконного переправлення через кордон та використання службового становища для незаконного переправлення через кордон – і вирішать, що з ними робити далі.
Гучних результатів діяльності ДБР у минулому згадати важко, тому є обґрунтована підозра, що і цього разу гора вродить мишу. Існує, щоправда, слабка надія, що війна внесе свої корективи і когось хоча б депутатського мандата позбавлять.
22.08.2022