Питання «А що то було?» виникає не лише в альтернативно обдарованих людей, а відповіді на нього можуть бути найнесподіваніші, аж до введення в стан ступору.
Вибухи тижня
І від росіян можна мати хосен – так подумали у вітчизняному військовому керівництві й узяли на озброєння класичний принцип агресора «нас там нєт». Після вибухів у кримській Новофедорівці, де розташована авіабаза РФ, заступниця міністра оборони Ганна Маляр і заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов включили режим максимальної скромності. І якщо другий визнав потаємні бажання українських захисників щодо знищення російських літаків в окупованому Криму: «Кожен військовослужбовець бажав би бути причетним до цього», – то перша закликала не довіряти джерелам «без прізвища», а в Міноборони навіть розмов про Новофедорівку не було, чим остаточно переконала всіх, що російські літаки самознищилися, а «нас там нєт». Крім Маляр і Громова, на вибухи відреагувала пресслужба МО України, яка нагадала росіянам «про небезпеку куріння у невстановлених місцях».
Без іронії, сарказму і зайвої скромності про підрив штабу «Єдіной Росії» в Мелітополі, де готувалися до «референдуму», повідомив тамтешній голова міста Іван Федоров. Раніше по ворожих військах у тому ж Мелітополі відпрацювали ракетами HIMARS, в результаті чого було ліквідовано понад сто окупантів. Також Федоров розповідав про пошкоджений місцевими партизанами міст біля Мелітополя, по якому перевозити особовий склад і техніку з Криму зможуть нескоро. А в оперативному командуванні «Південь» розповідали про мости на Херсонщині (Антонівський, Каховський) і про евакуацію родин загарбників, які чогось подумали, що в «Новоросії» їх чекають з хлібом і сіллю.
Крім того, «бичками» кидалися на російських базах у Токмаку на Запоріжжі, у Попасній на Луганщині і на складах боєкомплекту в Бериславському районі Херсонської області. В мережі з’явилася також інформація про затори на Керчинському мості, через який цивільні окупанти хотіли повернутися на історичну батьківщину.
Тепер варто чекати, що саме на цьому стратегічному інфраструктурному об’єкті хтось буде необережно курити.
Аксакал тижня
Колись відставного державного секретаря США Генрі Кіссінджера сприймали, як Оле-Лукойє, що розповідає цікаві казки дорослим. Після цьогорічного виступу патріарха від політики на саміті в Давосі принаймні в українців закралася підозра у тому, що Кіссінджер щільно потоваришував з Альцгеймером, бо плів він на швейцарських полонинах як небіжка ногами – пропонував Україні капітулювати і поступитися частиною територій, щоб не створювати дискомфорт росіянам.
Тепер майданчиком, аби нагадати про своє існування, нобелівський лауреат вибрав The Wall Street Journal, де одночасно передбачив «врегулювання», яке віддасть РФ території, окуповані в 2014 році, а вимогою ставитися до України як до члена НАТО перекреслив свої попередні роздуми щодо перетворення України у буферну зону між Росією та цивілізованим світом, що б «сприяло стабільності».
Колись Кіссінджер говорив: «Не розумію, чому ми повинні стояти і дивитися, як країна скочується в комунізм через безвідповідальність її населення. Це питання занадто важливе для чилійських виборців, аби можна було дозволити їм приймати самостійні рішення». Пройшло трохи менше, як пів століття, а «тягар білої людини» і далі тисне на іноземного члена Російської академії наук, але тепер він учить не нащадків мапуче і конкістадорів, а людей, які дають можливість «цивілізованому світові» просторікувати без загрози хапнути «Калібр» чи зустріти в себе у помешканні «ввічливих людей» з ПВК «Вагнер».
Непорозуміння тижня
Гіркін-Стрєлков не є нобелівським лауреатом, але про себе любить нагадувати. Масштаб цього діяча не дає йому можливості публікувати власні роздуми на шпальтах The Wall Street Journal, тому військовий злочинець вигадує інші способи самопопуляризації. Не дуже далекі вітчизняні ура-патріоти тішилися, коли Гіркін смакував поразки своїх співвітчизників в Україні, аплодували, коли він пропонував перефарбувати Кремль у «жовто-блакитный» колір, і зависли, коли стало відомо, що терориста затримали в окупованому Криму під час його спроби потрапити на фронт.
Тепер «міністр оборони ДНР» просторікує про те, що у зону бойових дій він рано чи пізно все одно потрапить, де в героїзмі досягне вершин Алєксандра Матросова і його тезки Македонського. Хоча для того, щоб про Гіркіна пам’ятали, йому простіше прийти в Києві в Офіс генерального прокурора і здатися українським правоохоронцям. Такий вчинок навіки закарбує прізвище терориста в історії, а після того, може, і з The Wall Street Journal щось складеться.
Допомога тижня
Ті, хто самі себе переконали, що цивілізований світ від України втомився, мають звернути увагу на Конференцію північноєвропейських союзників із підтримки України на рівні міністрів оборони в Копенгагені. Міністр оборони Данії Мортен Бедсков повідомив, що під час цього заходу було акумульовано понад 1,5 млрд євро для військової допомоги Україні, 110 млн євро з цієї суми виділить Данія. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен із цього приводу зауважила: «Ваша стійкість непереможна, але ви не можете вистояти в цій нерівній війні самотужки. Ми всі повинні продовжувати надавати та збільшувати підтримку України зброєю, тренуваннями, розмінуванням, фінансово».
А трохи раніше США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на 1 мільярд доларів. У мільярд ввійшли: боєприпаси для HIMARS; боєприпаси NASAMS; снаряди для 155-мм артилерії; 1000 Javelin і сотні протиброньових систем AT4; 50 броньованих медичних автомобілів. Держсекретар США Ентоні Блінкен сухо повідомив з цього приводу: «Я розпорядився надати зброю та обладнання з військових запасів США на 1 мільярд доларів для оборони України, що стало наймасштабнішим на сьогодні разовим кейсом використання повноважень президента США у цьому питанні. Ми підтримуємо Україну та її мужніх захисників».
Якщо хтось ще буде казати про втому від війни в Україні, можна згадати про російський воєнний корабель, вслід за яким можуть іти втомлені.
15.08.2022