У лісах Верховинщини тепер спостерігається оригінальне природне явище – цвітіння смерек, яке трапляється раз на 4–5 років. Кінчики гілок вкрилися великою кількістю шишечок червоно-малинового кольору.
“Для цвітіння існують оптимальні умови місцезростання, – пояснює у коментарі виданню "Галицький кореспондент" начальник лісового відділу ДП «Верховинський лісгосп» Святослав Форгіль. – Це висота 1200 м над рівнем моря і нижче. У більшості приполонинських лісів, для прикладу, цього явища ви не побачите”. Він додає, що здатність квітнути мають не всі смереки, до того ж стається це лише раз на 4–5 років.
Смерека – дерево, яке може досягати віку 500–600 років, висоти 60 метрів і діаметру 2 метри.
Зазвичай смерека запилюється у травні з допомогою мікроспор, що утворюються у мікроспорангіях (пильниках), у пазухах світло-зелених лусковидних листочків однорічних пагонів на кінцях гілок. Це однодомна рослина. Шишечки циліндричної форми, бувають «чоловічі» і «жіночі». Перші – більші, червонуваті, розміщені на кінцях торішніх пагонів. Натомість «жіночі» мають зеленуватий або малиновий відтінок, розміщені на кінцях молодих гілочок. Згодом ці маленькі яскраві «вогники» перетворюються на великі бурі шишки.
“У листопаді-грудні ми збираємо шишки, сушимо їх у спеціальних сушарках. Насіння зберігаємо 3–5 років, аби щороку був запас для висівання в розсадниках, які є в кожному лісництві лісгоспу, – розповідає пан Форгіль. – А вже згодом висаджуємо зміцнілі деревця у наших лісогосподарських угіддях”.
Зелені пагони і молоді шишки смерек мають лікувальну дію: їх застосовують при хворобах дихальної системи, кашлі та для лікування ревматизму. А ще гуцули кажуть: «Коли смерека так файно цвите, то буде урожя на гриби. Бог даст, подивимося, ци цисе правда».
10.06.2022