Врятувати життя під обстрілом

“Заради кожного життя” — з таким гаслом на передовій рятує людей медичний батальйон “Госпітальєри”. Члени організації — це добровольці, що, ризикуючи собою, надають першу медичну допомогу на лінії зіткнення. Батальйон входить до структури Української добровольчої армії і був заснований 6 липня 2014 року Яною Зінкевич, яка родом із Рівного.

Щодня протягом 8 років війни добровольці не припиняли допомагати потерпілим на фронті. За цей час “Госпітальєри” врятували понад три тисячі життів військових та цивільних мешканців. А ті, хто відбули ротацію, з початком повномасштабного вторгнення повернулися до лав “Госпітальєрів” — і їм вдалося врятувати вже понад дві сотні життів.

 

Вивчення медицини не припиняються

 

Перші медичні вишколи “Госпітальєри” почали проводити у березні 2015 року, коли зрозуміли, що потребують єдиного стандарту підготовки парамедиків. З часом вишкіл переріс у професійний і якісний. Попри те, що “Госпітальєри” досі не мають офіційного статусу учасника бойових дій, саме у них часто проходили навчання люди, які хотіли стати парамедиками в Збройних Силах. Так за минулі сім років близько двох тисяч людей навчалось медичному вишколу у “Госпітальєрів”. 

 

У лютому 2019 року у Дніпрі на базі медичного батальйону «Госпітальєри» створили комунальне підприємство «Госпітальєри Дніпра», яке отримало фінансування з бюджету міста. Це перше в Україні комунальне підприємство, метою якого стало навчати всіх охочих наданню домедичної та першої медичної допомоги потерпілим у різних ситуаціях. Сьогодні “Госпітальєри Дніпра” ведуть щоденні курси тактичної медицини для силових структур у співпраці з медиками.

 

 

З початком повномасштабної війни інструктори “Госпітальєрів” продовжують проводити навчання, передусім для підрозділів ЗСУ, які виїжджають у зони бойових дій, та для тероборони. Зокрема на Львівщині групи тероборони вивчають основні дії та техніки, які допоможуть зберегти власне життя і життя побратима під обстрілами. 

 

“Навчаємо, перш за все, як накладати турнікет — швидко і болісно, бо ліпше синяки в навчанні, ніж недотиснута артерія і смерть на полі бою. Показуємо техніки евакуації у червоній зоні. Загалом, вчимо всьому, що бійці зможуть ефективно зробити, щоб не дати померти пораненому собі чи побратиму. Більшість хлопців вперше тримають турнікет у руках, але це не соромно. Навпаки, пройти навчання з парамедицини — то як на ровері навчитися кататись: у потрібний момент в пам'яті зрине все, що і як  робити”, — розповідає інструктор “Госпітальєрів” львів’янка Надія Басараб. 

 

На лінії зіткнення

 

У січні 2015 року іванофранківець Мишко Адамчак привіз на передову для батальйону “Госпітальєри” автомобіль і залишився з ними на фронті. Саме допомога кожній людині вижити на полі бою мотивувала його стати добровольцем-парамедиком, адже ще задовго до початку війни хлопець певний час працював гірськолижним рятувальником у Карпатах. У 2017 році він пройшов ротацію і повернувся до цивільного життя, де продовжив працювати на культурному фронті як вокаліст і сопілкар гурту “КОРАЛЛІ”. Проте вже 24 лютого повернувся в лави батальйону “Госпітальєри” і став на захист України.

 

 

“Я музикант, мій фронт боротьби також культурний. Навіть на фронті сопілка зі мною. Музика на війні допомагає не тільки мені, а й моїм побратимам. Але зараз я передусім водій-парамедик. Ще до початку повномасштабного вторгнення росіян керівництвом “Госпітальєрів” було створено чіткий план дій для добровольців батальйону: хто, що, де і як буде робити на війні. Ми готувалися самі та готували нових парамедиків.

 

Завдання “Госпітальєрів” — рятувати життя поранених максимально швидко. Ми отримуємо інформацію про потерпілих, де ще йде бій, і маємо якнайшвидше їм допомогти, незважаючи на обстріли чи вибухи. За один день, буває, вивозимо до десяти поранених у стабілізаційні пункти чи госпіталі. І це тільки на одній позиції. Були випадки, коли наші екіпажі вивозили й поранених ворогів. На жаль, не обходиться й без загиблих”, — розповідає Мишко Адамчак. 

 

Зараз на лінії фронту працює понад 30 екіпажів парамедиків із батальйону “Госпітальєри”, у кожному екіпажі зазвичай працює четверо людей. По Києву та області залучено 145 добровольців: медиків, парамедиків, вогневиків та водіїв. У трьох стабілізаційних пунктах працюють хірурги й анестезіологи. Часто “Госпітальєри” самі стають мішенню ворога. 

 

 

“Часом отримують поранення і самі госпітальєри. Загалом, оскільки ведуться активні бойові дії, щодня є багато поранених серед військових та цивільних. Медикаменти, турнікети, бандажі розходяться дуже швидко — за день повністю укомплектована машина екіпажу може стати порожньою. Тому потреба у поповненні всіх запасів є надзвичайно актуальною. У цьому дуже важливою є допомога волонтерів та небайдужих людей в Україні та за кордоном”, — додає доброволець.

 

Крім порятунку життів, Мишко продовжує піднімати бойовий дух побратимів музикою — завжди, маючи при собі сопілку, грає в окопах чи на позиціях. Чи не найбільш знаковою мелодією для добровольця є карпатський мотив “Аркан”. 

 

"Це карпатський гуцульський танець, після якого молодий хлопець отримував право носити бартку (топірець) та підперезуватися чересом (широкий пояс) — ставав потенційним опришком, а отже міг захищати свою землю. Це дуже знакова і символічна мелодія для нас, українців. І я впевнений, що вона стане одним із тих потужних чинників, які допоможуть нам перемогти ворога й вигнати його з нашої землі", — розповідає Мишко Адамчак.

 

Добровольчий батальйон “Госпітальєри” не отримує підтримки від держави і своєю діяльністю завдячує тільки людям, які долучені до роботи організації, та благодійним внескам, які їм надходять. Зараз добровольці отримують необхідну допомогу з усього світу. Для них важлива кожна деталь — екіпажі мають бути оснащені всім необхідним, бо зараз домедична допомога надається всім. Як військовим, так і цивільним. Як через аварії та інсульти, так і через кульові та уламкові поранення. 

 


 

Перевезення необхідного організоване через Польщу. За наявності необхідного парамедикам спорядження або медикаментів за кордоном добровольці просять звертатися за номерами:

 

 +4850 733 78 34 Андрій у Польщі,

+44 77 88 98 6056 Олексій у Великій Британії,

+380 93 453 06 82 посестра Гера у Львові.

 

На сторінці “Госпітальєрів” можна дізнатися про потреби батальйону, звітність та рахунки волонтерів для допомоги. 

 

Крім цього, з 7 квітня інструктори “Госпітальєрів” проводитимуть чотириденні тренінги для парамедиків — не бійців, а для людей, призначених медиками у взводах і медичних екіпажах, та для цивільних медиків, що не знайомі з тактичною медициною.

06.04.2022