Шість запитань до Джорджа Вайґеля
Чому російське вторгнення в Україну становить серйозну загрозу глобальному порядку та стабільності? І що ще міг би зробити Папа Франціск просто вже?
Старший редактор EWTN Джоан Фроулі Десмонд 27 лютого взяла інтерв’ю у папського біографа Джорджа Вайґеля, видатного старшого наукового співробітника та завідувача кафедри католицьких студій Вільяма Саймона в Центрі етики та публічної політики у Вашингтоні. Джордж Вайґель засудив вторгнення Росії в Україну після анексії Криму вісім років тому. Напад на сусідню країну минулого тижня, пише він тепер, лише посилив триваючу кампанію агресії Владіміра Путіна.
— Чому російське вторгнення в Україну становить серйозну загрозу глобальному порядку та стабільності?
— Бо це абсолютно необґрунтована і неспровокована агресія, спрямована на те, щоб обезголовити мирного сусіда та замінити його демократично обраний уряд урядом, який або подобається Путіну, або навіть готовий якимось чином возз’єднати Україну з Росією. Це явно не воля українського народу, у тому числі переважної більшості російськомовних українців. Якщо світ погодиться з агресією Путіна, то стане зоною вільного вогню, в якій агресори мають ініціативу, а сили миру і свободи постійно перебувають в обороні. Це не той світ, у якому кожен із нас хотітиме жити.
— Як ви зазначали, Путін намагався представити Україну як не справжню країну, яку не варто захищати, а її уряд — як «нацистів і наркоманів». У США голоси правиці й католицької Церкви частково повторювали цю пропаганду, принаймні до пари останніх днів. Чому пропаганда Путіна була успішною, і чи варто католицькій Церкві в США робити більше, щоб публічно заперечувати таку брехню?
— Протидіяти прогірклій пропаганді Путіна не є справою інституційної Церкви. Це справа людей Церкви: не бути обдуреними ідеологічно сп’янілими коментаторами медіа та католицькими блоґерами. Уявлення про Путіна як про свого роду захисника християнської цивілізації завжди було смішними: ця людина — вбивця, злодій і брехун. Він отруює своїх опонентів і отруює інформаційний простір. Стосовно нового ізоляціонізму, до якого, здається, схильні деякі католики в США, він має приблизно такий же сенс, як і старий ізоляціонізм 1930-х років. Це вигаданий світ, і чинити так, ніби це реальний світ, завжди призводить до проблем у реальному світі.
— Ви пропонували, що США повинні перейти в «моральний наступ» і перетворити Путіна на глобального парію. Чи почали США та їхні союзники по НАТО ефективно це робити?
— Не зовсім. Путін є одним із найбагатших людей у світі, тому що він вкрав десятки мільярдів доларів у власної країни. Захід має визначити його фінансові активи, включно з тими, за якими він ховає свої гроші, і показати світу схожу на Занаду нерухомість, яку він побудував на вкрадені гроші. Українські друзі також запускають проєкт «Покарати Путіна», спрямований на те, щоб притягнути російського автократа до відповідальності у воєнних злочинах у Міжнародному кримінальному суді, як це було зроблено з основними лиходіями Балканської війни 1990-х років. Метою всього цього має бути переконати людей, які підтримують Путіна, погоджуючись із його бандитизмом, що його більше не варто підтримувати.
— Нещодавно Папа Франціск відвідав посольство Росії, щоб домогтися миру в Україні. Що ще він може зробити в даний момент?
— Заклик Папи Франціска до Всесвітнього дня молитви та посту за Україну в Попільну середу [2 березня] був помічним і обнадіяв моїх українських друзів. Сумніваюся, що Святий Престол може багато зробити дипломатично, хоча було би корисно, якби високопосадовці Ватикану перестали ганити війну «конфліктом інтересів», а використовували такі формулювання, як «несправедлива агресія» та «несправедливе вторгнення на територію сусіда». Однак Ватикан може зробити багато, щоб очистити моральну атмосферу екуменічного простору. Керівництво Російської православної церкви тривалий час є оплотом путінського режиму. За кілька тижнів до вторгнення в Україну Путін нагородив високого рангу екуменічного діяча Московського патріархату митрополита Іларіона «орденом св. Олександра Невського», а за день до вторгнення патріарх Кіріл направив Путіну квітисту данину шани з нагоди російського свята військових ветеранів. Ватикан має сказати Кірілу та Іларіону, що всі екуменічні контакти між Святим Престолом і Московським патріархатом припиняються, доки вони не засудять агресію Путіна і тим самим не продемонструють, що є церковними людьми, а не просто агентами російської державної влади.
— Ви цитуєте одного українського лідера, який заявив наступне: «Зло не зупиниться саме собою. Його треба зупинити». Чи в США все ще комфортно стосувати такі слова, як «боротьба між добром а злом», чи засвоєна президентом Бушем мова Папи св. Івана Павла ІІ про «культуру життя» та «культуру смерті»? Чи змусить російське вторгнення Вашингтон і американську громадськість ясно усвідомити нашу роль у світі та цінності, які ми відстоюємо?
— В Америці існує величезна плутанина щодо цих питань. Дехто навіть каже, що наші власні недоліки як суспільства та культури означають, що ми не вправі засуджувати агресію. Вибачте, але якщо ви не можете відрізнити омилення публічної бібліотеки, що провадить годину протранссексуальних читань для дітей, і повномасштабне смертоносне вторгнення в іншу країну, то ви по вуха в ідеології та відірвані від реальності. Я нікому не бороню засуджувати те культурне пійло, яке надто часто розповсюджене навколо. На це треба вказувати. І такі рухи, як рух батьків за повернення державних шкіл, за це беруться. Але зрілі громадяни мають бути спроможними бачити, що немає протиріччя між роботою на глибоку реформу американської суспільної культури та роботою на захист наших друзів, коли на них нападають.
— Лідери української Церкви стверджували, що захист суверенітету України є новим полем битви за західні цивілізаційні цінності. Чому це так?
— Тому що українська Революція гідності у 2013-2014 роках, яка призвела до першого вторгнення Путіна в Україну, була яскраво побудована на цінностях поваги до людського життя та людської гідності, благородному розумінні свободи та прагненні будувати відповідальну демократію. Тому лідери Української Греко-Католицької Церкви всією душею підтримали цю Революцію гідності, і тому вони нині підтримують недосконалу, але зростаючу українську демократію. І ми повинні підтримати.
Joan Frawley Desmond
Russia’s Attack Of Ukraine: 6 Questions With George Weigel
EWTN, 28.02.2022
01.03.2022