МЗС Японії вже виступило зі заявою, що Росія окупувала Південні Курили всупереч міжнародному праву.
Із розв’язанням Росією війни проти України Японія почала кардинально змінювати свою російську політику, зокрема й позицію у «курильському питанні». Про це йдеться у статті під назвою «Вторгнення Путіна є поворотним моментом у відносинах Японії з Росією», опублікованій виданням Tokyo Review в понеділок, 28 лютого. Автор тексту – Джеймс Браун (James Brown), доцент політології Університету Темпл, кампус Японії.
«Протягом десятиліть Японія проводила політику невтомного покращення взаємин з Росією, прагнучи підняти всі сфери двосторонніх відносин на новий рівень у надії, що це призведе до прориву в територіальній суперечці між країнами і зменшить занепокоєння Японії щодо реґіональної безпеки. Переваги такого підходу давно викликали сумніви, але вторгнення Росії в Україну зробило його абсолютно неспроможним. Це вимагатиме поважного переосмислення політики Японії щодо Росії», – наголошується в тексті.
Автор зазначає, що колишній прем’єр-міністр Сіндзо Абе, починаючи з 2012 року, коли Путін повернувся на посаду президента РФ, зробив максимум кроків йому назустріч. Задобрюючи російського лідера, Абе прагнув домогтися поступу в розв’язанні питання «північних територій» – так японці називають острови Курильської гряди, окуповані СРСР 1945 року.
Сіндзо Абе загалом за вісім років (він залишався прем’єром до 2020-го) зустрічався з Путіним аж 27 разів, дарував йому коштовні презенти, але врешті-решт так нічого не домігся. Навіть компромісна пропозиція Токіо повернути принаймні два спірні острови – Шикотан і Хабомаї – не знайшла відгуку в Кремлі.
Утім це не відвернуло Токіо від політики умиротворення Росії. Її продовжували й двоє наступників Абе – Суґа Йошіхіде (2020–2021) та Кісіда Фуміо (2021 – дотепер).
«Щойно неспровоковане вторгнення Росії в Україну 24 лютого довело цілковиту неспроможність такого підходу. Тепер акцент на поглибленні економічної співпраці з Росією неможливий – не в останню чергу тому, що 25 лютого Японія оголосила про три категорії санкцій: 1) заборони на видачу віз і заморожування активів щодо “зазначених осіб, пов’язаних з російським керівництвом”; 2) заморожування активів трьох російських банків (ВЕБ, «Промсвязьбанк», «Россия»); 3) обмеження на експорт до Росії товарів подвійного призначення, наприклад напівпровідників. Напередодні Японія заборонила викуп російського суверенного боргу. Після певної затримки Японія додала, що вона також сприятиме зусиллям із відімкнення окремих російських банків від системи обміну фінансовими повідомленнями SWIFT», – розповів Джеймс Браун. За його словами, Токіо має також намір вслід за Євроунією та США накласти санкції на Путіна і міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.
Тож тепер японці змінили свою позицію, хоча протягом багатьох років не хотіли конфліктувати з Кремлем, боячись, що це може зашкодити поступу територіальних перемовин. «Хоча насправді це лише неодноразово використовувалося Москвою як джерело важелів впливу (на Токіо). Однак тепер Японія переоцінює свою політику й займає твердішу позицію в протистоянні з Путіним та його міжнародною аґресією», – наголошується в матеріалі.
Зайвим доказом цього стала заява директора департаменту МЗС Японії Хідекі Уями з нагадуванням, що Росія незаконно окупувала Курили. «Північні території окуповані, і ми вважаємо, що це суперечить міжнародному праву, як і напад російської армії на Україну, що чиниться зараз», – наголосив Уяма.
28.02.2022