Колективний Захід еволюціонував від "глибокого занепокоєння" до легкої параної, а українці згадали англійця Лі Чайлда та його "Сподівайся на краще і готуйся до гіршого". Огляд подій тижня в Україні.
Парамілітарне тижня
Пипоті на язиках мали б повиростати у песимістів, які голосили про те, що Україну цивілізований світ забув, бо в того світу проблеми з коронавірусом, Китаєм і глобальним потеплінням, а не з війною на Донбасі. Передноворічний інформаційний сплеск про повномасштабний напад РФ на Україну потонув у куті, борщі з вушками й алкоголі; свята давно закінчилися, тому треба тему реанімувати, щоб українці не розслаблялися і решта планети трималася в тонусі.
У минулій серії розганяти інформацію про російську інтервенцію, яка очікувалася на Різдво, почали британські таблоїди, а вже потім підключилися серйозніші медіаресурси. Цього разу стартовий майданчик значнто солідніший — німецька Spiegel повідомила, що ЦРУ й американські військові попередили союзників по НАТО про можливість нападу РФ на Україну. За даними німців, Росія планує атакувати Україну 16 лютого. Паралельно підключилося вже відоме на наших теренах агентство Bloomberg, яке не тільки пророкувало загострення війни на Різдво, а й кілька днів тому писало, що РФ вже почала окупацію. За кілька хвилин інформацію було знято, а тепер Bloomberg просто інформувало про початок нападу 15 лютого.
Апологетів секти "всьо пропало" заспокоювали міністр оборони Рєзніков і головнокомандувач ЗСУ Залужний, які за будь-якої нагоди переконували, що армія готова до всіх варіантів розвитку подій, а секретар РНБО Данілов заявляв, що російських військ біля українського кордону недостатньо для повномасштабного вторгнення.
Але чого варті всі ті переконання, коли є видання Politico, яке з посиланням на власні джерела повідомляє, що президент США Джо Байден попередив своїх союзників про можливість вторгнення РФ в Україну 16 лютого. А вік-енд остаточно ненудним зробили ще два американські високопосадовці. Держсекретар США Блінкен повторив слова свого безпосереднього шефа — правда, не вказуючи точної дати нападу росіян. Його доповнив радник президента США з питань нацбезпеки Салліван, на думку якого, російська агресія може початися з повітряних бомбардувань і ракетних ударів. І не американцями єдиними! Також варто згадати генсека НАТО Столтенберга, який у наш бік відправив фразу «для Альянсу неможливо не реагувати на найбільшу концентрацію сил від часів Другої світової війни», та міністра закордонних справ Ле Дріана, що побачив у діях росіян "підготовку до вторгнення".
На такому інформаційному тлі майже повністю загубилися літаки зі Штатів і Британії, які привезли для ЗСУ зброю та військовий реманент. Більший резонанс викликали повітряні чартери, які летіли від нас і везли за кордон олігархів із сім'ями і без. Виявилося, що в своєрідний зимовий вирій полетіли Ахметов, Колесніков, Новинський, Пінчук, Столар, Ярославський (у того добродія подорож пов'язана ще й із тим, що машина з його кортежу збила на смерть людину, — то колишній власник ФК "Металіст", за логікою, мав би відвідати у Швейцарії колишнього власника ФК "Карпати" Димінського, який переховується в Альпах, бо підозрюється в аналогічному злочині) і ще купа поважного люду, що періодично фігурують у рейтингах найбагатших і найвпливовіших.
І вже зовсім недухопідйомними виявилися повідомлення, що уряди країн від Австралії до Норвегії рекомендують своїм громадянам терміново покинути територію України. Навіть міністерство закордонних справ Іраку закликало своїх співвітчизників повертатися до рідних пенат. Для повноти картини бракувало тільки подібного сигналу від афганських талібів.
Щоби показати всю драматичність ситуації, з Києва до Львова передислокуються посольства Канади, Австралії, США (про такий намір заявили і дипломати з Ізраїлю, але поки обдумують доцільність), з Дніпра до міста "на березі річки, якої немає" приїде і консульство Німеччини.
До дня Х залишилося пару десятків годин, які будуть не менш насиченими, — а потім станеться те, що має статися.
Візит тижня
З такою інтенсивністю до України лідери близьких і далеких держав не їздили, здається, ще ніколи. За лічені дні Володимир Зеленський мав можливість сказати своє фірмове "Дякую. Дуже дякую" нідерландському і британському прем'єрам (Рютте і Джонсон відповідно), потім був турецький президент Ердоган і очільниця уряду Литви Шимоніте. Приїзд президента Франції в цьому переліку вирізнявся, бо Емманюель Макрон, крім всього іншого, є безпосереднім учасником "нормандського формату", а ще дуже прагне стати таким собі європейським містером Вульфом (був такий персонаж у Тарантіно в Pulp Fiction) — людиною, яка "вирішує проблеми" у Старому світі. Ще Макрон хоче залишитися на своєму посту на наступну каденцію — і зважаючи, що до виборів у Франції залишилося два місяці, то йому їздити по світу і "вирішувати проблеми" кров з носа потрібно.
На схід Європи президент Франції поїхав, аби розрулити україно-російський конфлікт (так толерантні європейці кваліфікують війну на Донбасі) і повідомити про цей факт своєму електоратові. Те, що за кілька годин переговорів війни-конфлікти не припиняються, мешканці Тулона чи Марселя можуть і не знати, зате є шанс переконати тих обивателів у тому, який активний і місцями всемогутній їхній чинний (і майбутній) президент.
До Києва Макрон приїхав після відвідин Москви, де господар Кремля продемонстрував колезі з Єлисейського палацу власне перевтілення з латентного педофіла у такого ж некрофіла — дітей у живіт президент РФ тепер не цілує, а вільно інтерпретує пісню групи "Красная плєсєнь" з відповідним наповненням. На свою біду російське хамство взявся коментувати Зеленський на підсумковій пресконференції з Макроном. Виявилося, що гумор у Володимира Олександровича криває — яким чином він з таким ґанджем досягнув успіхів у шоу-бізнесі, залишається загадкою.
Через російські "шуткі юмора" про візит президента Франції до Києва згадуватимуть у контексті вояжу до Москви. Дарма, бо хоч нічого епохального і вікопомного Макрон за два дні не досягнув, але Україні щось приємне зробив. "Ми дуже цінуємо крок солідарності з іншими державами, потужний крок саме з боку Еммануеля, з боку Франції – виділення 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні. Це дійсно нам допоможе стабілізувати нашу економіку. Ми вже зараз непогано йдемо, але це потужний крок для економічної стійкості України", — сказав Зеленський. Міністр закордонних справ Дмитро Іванович Кулеба панібратськи називає Ентоні Джона Блінкена Тоні, у Володимира Олександровича виявилася така сама проблема. І, якщо Емманюель Жан-Мішель Фредерік Макрон збереже в майбутньому свій статус, то під час наступних відвідин пояснить колезі значення терміну амікошонство.
14 лютого до Києва має приїхати новий канцлер Німеччини Олаф Шольц, який 15 лютого відвідає Москву. Все, як Макрон, тільки навпаки. Будемо сподіватися, що Зеленський ніяких панківських віршів на переговорах із канцлером не згадуватиме.
Популізм тижня
"Навесні запускаємо нову велику державну програму. Всі охочі вакциновані українці старші 60 років отримають безплатний сучасний якісний смартфон та пільговий тариф на інтернет", — пообіцяв Володимир Зеленський під час Diia Sаmmit в Києві. Захід, на якому відзначалася друга річниця проєкту "Дія", був яскравий і фантазійний, але не втаємничені в процес його учасники не чекали, що все буде настільки серйозно. Тепер кожен громадянин України з вікової категорії 60+ орієнтовно в квітні напише відповідну заявку в ЦНАП, передасть її туди онлайн чи особисто, і (знову ж таки, орієнтовно) в липні отримає ґаджет вартістю щонайменше три тисячі гривень. Вищеозначених громадян у нас є 8,5 мільйона — і не важко порахувати, скільки грошей президентська ініціатива витягне з бюджету. Складніше з пільговим тарифом — бо власного мобільного оператора Зеленський не має, тому залишається сподіватися на те, що Володимир Олександрович володіє чарівним даром переконання. На крайній випадок є майже несподівані вже згадані 1,2 мілярда євро від французів, які можна освоїти й ощасливити вакцінованих пенсіонерів.
Щоправда, злостивці від профільної сфери стверджують, що ті 8,5 мільйона смартфонів обвалять ринок мобільного зв'язку, бо ощасливлені жваво понесуть свої обновки продавати, аби купити ліки, продукти чи заплатити комуналку. Ті ж профільні злостивці згадують завжди мутні тендери при державних закупівлях, відкати та тому подібну корупцію.
Злостивці від політики кажуть ще гірші речі. Буцім ті смартфони, з одного боку, реінкарнація легендарної "гречки" — тобто крупів, кавових напоїв, макаронів та інших пенсійних смаколиків, якими підкуповували виборців категорії 60+ ще з дореволюційних часів. Одночасно команді Зеленського закидають, що ця ідея спрямована на реалізацію е-голосування, коли бабуся з дідусем, не виходячи з хати, зможуть віддати свій голос на майбутніх виборах за того, кого вважають достойним, — тим часом кваліфіковані люди той голос зарахують тим, кого вважають достойними вони. При цьому згадується 2004 рік, транзитний сервер у київському Музейному провулку, Ківалов та інші страхи.
Громадяни, яких нова вигадка влади щодо смартфонізації всієї країни не зачіпає ніяким боком, шпортаючи свої ґаджети, висловлюють підозру, що з тої муки хліба не буде — бо пам'ять підказує і "весна прийде, садити будемо", і 4000 євро для вчителів, і мільярд дерев, і референдум з п'ятьма питаннями.
Паранормальне таке тижня
Співвітчизникам життєво необхідні серіали, але оскільки вони (співвітчизники) телевізійним "милом" вже перенаситилися, то деміургам треба видумувати щось нове, нетривіальне і нерволоскотальне. Ну кого здивує сюжет про "людину з вулиці", яка стала президентом? В кого ще в печінках не сидять "роксоляни" українського і турецького виробництва? Яка оригінальність у кримінальних довгограючих жуйках під загальною назвою "Вбили, з'їли, закопали"? Для подолання кризи жанру існують колишній суддя Дніпровського районного суду Києва Микола Чаус і народний депутат від партії "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв, якому цей уже майже міфічний персонаж майже висповідався.
З серпня про Чауса не було нічого чути, і спраглий глядач вже почав переживати за подальшу долю колекціонара слоїків з доларами і нестримного втікача від українських правоохоронців. Аж раптом стає відомо, що Чаус вніс заставу у розмірі майже 718 тисяч гривень і щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. У справі, яку проти Чауса розслідували, фігурував хабар у розмірі 150 тисяч доларів, але на такі нюанси можна не звертати уваги. Цікавіше, як відставний суддя розповідав чинному нардепу про те, як його катували невідомі. "Вони поклали мене на підлогу пасажирського сидіння і друга людина сіла мені на голову й тримала. Коли я намагався вилізти з-під нього, то він бив мене кулаками по спині та по нирках. Це продовжувалося десь хвилин 20, може 30. Потім вони мене пересадили у "пиріжок"... Вони дали мені укол, щоб я не це... Ще зв'язали руки й ноги, тоді ми поїхали", — бідкався наш герой.
В офіційних свідченнях, які Чаус давав під присягою і які опублікувала УП, його анабазис набирає ще драматичніших форм — із кремезним і худорлявим мужчинами, дірявим гумовим човном, нічною бійкою у невстановленій калабані, очеретом і соняшниками. Потім були Чернівці, які виявилися не тими Чернівцями. Загалом у історії з Миколою Олексійовичем оптимістичне кінематографічне майбутнє, але витягувати його на світ широкий треба частіше, ніж раз на сім місяців, бо може перегоріти, і співвітчизникам доведеться знову мордуватися зі "сватами" і "сліпою".
14.02.2022