Комунікаційна команда Офісу Президента відреаґувала на розслідування міжнародної аґенції Bellingcat про "вагнерівців": радник керівника ОП Михайло Подоляк заявив, що Андрій Єрмак не відповідав і не відповідає за плани української розвідки.
Про це Подоляк заявив у коментарі "Інтерфакс-Україна".
"У той період часу дійсно було дуже багато уваги до спроб домовитися про припинення вогню на Донбасі. Це найважливіша домовленість, яка реально привела до найдовшої тиші на фронті за всі роки війни. Андрій Єрмак справді відповідав за цю домовленість. І, звісно, він регулярно наголошував на важливості коректного ставлення до переговорного процесу. Але за що він точно не відповідав і не відповідає – то це за будь-які плани розвідки", – сказав Подоляк.
Він додав, що плани тієї чи іншої розвідувальної служби не обговорюють у відкритому форматі та не вимагають специфічних політичних наказів "згори".
"Дуже дивно взагалі говорити про такі накази від тієї чи іншої посадової особи, яка не має права нічого наказувати розвідці. Навіть якби такий наказ і надійшов, а його не було, то його точно відкинув би будь-який досвідчений керівник розвідки", – сказав радник керівника ОП.
Коментуючи розслідування Bellingcat, Подоляк зверну увагу на те, що майже вся інформація базується на інтерв'ю з кількома відставниками із розвідки та спецслужб, зокрема з колишнім начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василем Бурбою. І розслідувачі Bellingcat неодноразово виклали застереження – "не вдалося незалежно верифікувати".
"Тобто наголошується, що це лише слова цілком конкретних людей. Не більше того. Які оцінки дають ці люди, на яких подіях фокусують увагу – це відповідальність лише самих цих людей", – виправдовується Подоляк.
Спікер із ОП додав, що в розслідуванні так і немає жодних висновків про те, що хтось "злив" спецоперацію, "як це суспільству розповідали упродовж півтора року".
Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила: українські слідчі органи вивчать матеріали, викладені у звіті Bellingcat.
"Розслідування є, воно здійснюється, які ще допити проводитиме слідство, думаю, що краще вам запитати безпосередньо у ДБР..." – сказала соратниця Зеленського.
"Усі матеріали, які проводять журналісти, ми завжди ретельно вивчаємо, завжди долучаємо до справи. Тому вивчатимемо, долучатимемо", – додала вона.
Відповідаючи на запитання про те, як вона особисто оцінює припущення Bellingcat, Венедіктова сказала: "Я не хотіла би давати оцінки. Давайте дочекаємося якихось результатів".
Нагадаємо, у середу міжнародна розслідувальна аґенція Bellingcat опублікувала першу частину розслідування про спецоперацію спецслужб України, під час якої вдалося вивезти із Росії до Білорусі три десятки бойовиків "Приватної компанії Вагнера", причетних до воєнних злочинів в Україні.
Згідно з інформацією розслідувачів, українська військова розвідка планувала захопити 33 найманців 25 липня 2020 року. Це мало статися після приземлення літака, котрий летів із Мінська до Стамбула, в Україні під вигаданим приводом. Посадка літака мала стати останнім етапом складної операції при підтримці внутрішніх спецслужб, аби виманити та заарештувати російських найманців, причетних до бойових дій на Донбасі.
Утім за кілька днів до того, як літак мав вилетіти з Білорусі, Президент Зеленський досяг домовленості про припинення вогню з Росією та російськими гібридними військами на Донбасі. Перемир'я мало набути чинності 27 липня. Згідно з даними журналістів, Офіс Президента вирішив стримати операцію на п’ять днів. Цю інформацію підтвердило троє колишніх співробітників спецслужб, а також колишній очільник ГУР Василь Бурба.
За день до початку спецоперації Бурба разом із заступником директора СБУ Русланом Баранецьким прибув до ОП, щоб викласти останню доповідь про майбутню спецоперацію. Утім, як Бурба розповів Bellingcat, Зеленський на той момент був зайнятий, і вони не змогли зустрітися з ним особисто. Натомість керівник ОП Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень після того, як стало відомо про угоду щодо припинення вогню.
"Бурба розповів, що відповів: відкласти операцію на тиждень неможливо, оскільки це призведе або до втрати довіри з боку найманців, або до підозр з боку білоруських чи російських спецслужб, або до того й іншого одразу. Зі слів Бурби, надалі представники Офісу Президента, намагаючись знайти компроміс із командою ГУР МОУ, запропонували скоротити затримку операції до чотирьох днів. Дату вильоту й захоплення найманців належало перенести на середу, 29 липня 2020 року. У цьому випадку перемир'я принаймні встигло б набути чинності. Як розповів Бурба, спецслужби вважали, що шанс знайти нові квитки в такий короткий термін невеликий, проте пообіцяли дізнатися, що можна зробити", – пише Bellingcat.
Наступного ранку, коли перша група з 33 найманців вже виїжджала з Москви, команді ГУР МОУ вдалося успішно перебронювати квитки не на середу, 29 липня, а на четвер, 30 липня. Квитки другої групи із 13 найманців поміняли на суботу, 1 серпня. Пізніше того ж ранку, зі слів Бурби, він повідомив Офіс Президента, що план все одно буде здійснено, але із затримкою на п'ять днів.
Згодом "вагнерівців" затримали спецслужби Білорусі. Офіційний Мінськ, як виявилося, був певен, що 33 "вагнерівці" прибули до Мінська для участі в масових заворушеннях. А російська влада второпала, що за спецоперацією можуть стояти українці, лише за тиждень після затримання найманців.
18.11.2021