Моцартова соната для фортепіано ре-мажор (KV448) може протидіяти епілептичним нападам, жоден інший музичний твір не має такої дії. Коли пацієнти слухають сонату ре-мажор, типові для епілептиків ЕЕГ-піки суттєво спадають, засвідчили дослідження. Крім того, розвідка надає перші свідчення, чому саме ця Моцартова соната має такий помітний вплив на навіть нечутливі до терапії прояви епілепсії.
У людей музика викликає більше, ніж просто суб’єктивне задоволення: її цілюща дія може полегшувати болі й страхи, посилювати імунітет і допомагати серцю й мозку. Навіть активність наших генів зазнає позитивних змін, коли ми слухаємо, наприклад, твори Моцарта. Проте гіпотетичний «ефект Моцарта» на IQ довелося спростувати: якщо діти слухатимуть класичну музику змалку, не стануть розумнішими в дорослому віці.
Моцартова музика все ж відома ще одним ефектом, і то музика лише одного твору: Соната для фортепіано D-Dur (KV448) може полегшувати епілептичні напади. Коли пацієнти слухають сонату, їхні спазми слабнуть, а типові для нападів піки мозкових хвиль знижуються — на це вказують результати електроенцефалографії та знімки мозку.
«Серед тих, хто досліджує епілепсію, вже тривалий час прийняте підтвердження ефекту “Моцарта-KV448”», — пояснюють Роберт Куон (Robert Quon) з Дармутського коледжу в Нью-Гепширі та його колеги. Дивує, що цей ефект не вдалося повторити жодному іншому музичному творові.
Інша соната Моцарта демонструє подібний вплив, хоч і слабший. Але жоден інший класичний чи сучасний твір не помагає проти епілепсії такою мірою, як Моцартова соната ре-мажок (D-Dur). Але чому? «Точна причина ефекту “Моцарт-KV448” невідома», — сказав Куон та його команда.
Науковці скористалися шансом й детальніше придивилися до мозкової активності 16 пацієнтів з епілепсією. Оскільки їхні напади не підлягали медичному лікуванню, пацієнтам у мозок помістили електроди для детальнішого діагнозу. Це дало змогу вченим виявити мозкові хвилі учасників і виміряти їхню мозкову активність «на місці», поки піддослідні слухали різної тривалості фрагменти Моцартової сонати або інших творів.
Тести підтвердили: прослуховування сонати KV448 приблизно на 66,5% зменшило інтенсивність типових для епілепсії «піків» у мозкових хвилях пацієнтів. Також при цьому пов’язані з судомами симптоми проявлялися слабше, повідомили Куон та його колега. Ефективним виявився той фрагмент сонати, що тривав довше 30 секунд. Коротші фрагменти й інша музика, зокрема й улюблена музика учасників, не помагали.
Жодного ефекту також не виявилося від прослуховування зміненої версії Моцартової сонати, в якій учені відфільтрували низькі частоти, особливо діапазон гамма-частот близько 40 Гц. Цьому діапазону звуку приписують стимулювання мозкової активності, а гамма-хвилі вважають сигналом до бадьорості, котрий у людей з епілепсією пов’язаний ще й з початком нападів.
«Але наші дослідження і модифікованої сонати, й улюбленої музики з подібними частотними структурами засвідчили, що Моцартова композиція має щось особливе», — написали науковці. Певні структурні ознаки цієї сонати, послідовність мелодій та гармоній мали б впливати на епілептичні прояви в унікальний спосіб.
Аби з’ясувати, про що саме йдеться, Куон та його колеги здійснили наступні дослідження, використавши дані про мозкові хвилі. «Ми хотіли дізнатися, чи можливо локалізувати “моцартовий ефект”», — пояснили вони. Виявилося, що епілептична схема була приглушена не тільки на піках хвиль, а й по обидва боки фронтальної кори — частини лобного мозку, що залучена, зокрема, до регулювання емоційних реакцій. У цій ділянці соната Моцарта помножувала повільні тета-хвилі, з’ясували науковці. Ця схема зазвичай з’являється, коли ми дуже розслаблені або дрімаємо.
Цікаво, що на відміну від інших музичних творів, початок Моцартової сонати побудований з кількох контрастних музичних тем зі щоразу іншою гармонією. «При цьому був суттєвий зв’язок між посиленою лобною тета-активністю та переходом від одного музичного фрагмента до іншого», — повідомили науковці.
На думку Куона та його колег, отримані результати засвідчують: спеціальна музична структура Моцартової сонати KV448 відіграє важливу роль для пригнічення епілептичних проявів. Ймовірно, вона провокує несвідому реакцію, що потім у лобному мозку посилює тета-хвилі, котрі й здійснюють ефект заспокоєння.
«У всякому разі, наші результати свідчать на користь неінвазисного, нефармакологічного втручання при вивченні ефекту Моцарта-KV488 на людей з епілепсією», — написала команда.
Далі вчені планують тестувати, чи можна умисно створити твір, що матиме дієву структуру Моцартової сонати. Це зможе допомогти ідентифікувати важливі для цієї заспокійливої дії структури й уже на їхній основі розробити музичну терапію.
Nadja Podbregar
Mit Mozart gegen die Epilepsie
Scientific Reports, 22/09/2021, 2021; doi: 10.1038/s41598-021-95922-7
Зображення: Henrik5000 / iStock
Зреферувала С.К.
12.10.2021